
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
Програма КСД – це викладення його теоретичних і методологічних обгрунтувань у
відповідності з метою, основними завданнями і гіпотезами дослідження, з вказанням
правил процедури, а також логічної послідовності дослідницьких операцій щодо їх
наукового вивчення і аналізу. Програма КСД:
І.Методологічний розділ
1. Визначення проблеми
2. Формулювання і наукове обгрунтування теми
3. Обгрунтування мети
4. Визначення об’єкта і предмета
5. Інтерпретація основних понять
6. Формулювання робочих гіпотез і завдань дослідження
ІІ. Процедурно-
організаційний розділ (методичний)
1. Розробка стратегічно-організаційного плану дослідження
2. Обгрунтування вибірки
3. Розробка і забезпечення інструментарія щодо практичного здійснення КСД
Як бачимо, програма КСД складається з двох частин. Її початковий пункт – визначення проблеми. Соціальна проблема – це ситуація, яка потребує негайного аналізу з метою вироблення рішення. Соціальні проблеми розрізнюються за своїм масштабом. Одні не виходять за межі певного колективу (групові, локальні проблеми), другі зачіпають інтереси цілих регіонів, великих соціальних груп, треті – інтереси і потреби суспільства загалом. Для постановки проблеми треба визначити, що дослідник знає, чого не знає, і що саме його турбує. Наступним кроком дослідження є обгрунтування його мети. Зазвичай це передбачає вирішення, або наукового, або практичного завдання, або того й іншого одночасно. Чітке визначення об’єкта сприяє правильному розумінню предмета дослідження. Останній містить у собі ті сторони й властивості об’єкта, які в найбільш повному вигляді характеризують досліджувану проблему. Логічний аналіз основних понять передбачає точне, всебічне пояснення їхнього змісту й структури, а на цій основі скласти чітке уявлення про нього.Щоразу реалізація дослідницької мети базується на певній послідовності кроків, прийомів, методів. Набір цих методів, а точніше, загальна спрямованість дослідження може бути задана при формулюванні гіпотез. Гіпотеза – це наукове припущення, що
дає пояснення певних фактів, явищ, процесів, які треба підтвердити або спростувати.
Завдання соціологічного дослідження визначаються відповідно до його мети й гіпотез.
Основні завдання дослідження віддзеркалюють пошук відповіді на центральне питання: які шляхи й засоби вивчення досліджуваної проблеми. Що стосується процедурного розділу, то він передбачає створення стратегічно - організаційного плану, у якому необхідно викласти план практичної діяльності з урахуванням конкретних форм дослідження терміну їх виконання.
Для побудови вибірки конкретного соціологічного дослідження потрібно попередньо оцінити якість вибірки ( визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна переносити на генеральну сукупність); підібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті й завданням дослідження; визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути статистично значущим, а з іншого – економним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації. Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності відносно якості дослідження. Щодо інструментарію КСД як системи методологічних і технічних прийомів здійснення дослідження, він представляється у формі різноманітних документів (бланків до опитування, інструкції з проведення вибірки, логіко-математичне забезпечення аналізу емпіричної інформації, а також інструкції для науково-
допоміжного персоналу й керівників різних стадій польового дослідження, його здійснення й обробки зібраних даних. Основні вимоги до інструментарію – детальність пророблення всіх технічних операцій і процедур, чіткість вимог до організації й здійснення дослідження, які висуваються до всіх його учасників.
Завершенням соціологічного дослідження є складання звіту.