
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
Засоби масової інформації – соціальний інститут (преса, книжкові видавництва,
агентства друку, радіо, телебачення тощо), що забезпечує збирання, обробку й
поширення інформації у масовому масштабі. У теперішній час значно зріс вплив
засобів масової інформації на особистість. Інформація, яка транслюється засобами
масової інформації, виконує у суспільстві такі соціокультурні функції:
1) інформаційну функцію. Радіо- і теленовини, газетні новини покликані
інформувати слухачів, глядачів і читачів про те, що відбулося за вчорашній і
передбачається на сьогоднішній день в країні й у світі;
2) пізнавально-просвітительську функцію. Спеціальні теле- і радіопрограми,
газетні й журнальні рубрики покликані розширювати кругозір людей, спрямовані на
збільшення нових знань практично у всіх сферах людської діяльності. Ми читаємо й
чуємо інформацію про те, як оберігатися від того або іншого захворювання, як треба і
як не треба виховувати дітей, що таке інфляція й чому вона відбувається, і багато чого
іншого. Ця інформація вчить нас тому, чого ми не вміємо або не знаємо. Завдяки цій
функції ЗМІ всім членам суспільства гарантується набуття деякого рівня культурної
компетентності;
3) рекреаційну функцію. Значна частина інформації в теле- і радіоефірі, у газетах
і журналах віддана розважальним темам. Це класична й естрадна музика, телешоу,
ігри, лотереї, свята й фестивалі, спортивні програми. У популярних журналах і газетах
публікують кримінальну хроніку, белетристику, любовні й детективні романи;
4) нормативно-регулятивну функцію. ЗМІ не тільки інформують, просвіщають і
розважають аудиторію. Вони формують думки, світогляд, реакції людей на ті або інші
події. Це означає, що ЗМІ цілеспрямовано впливають на поведінку людей. Вплив на
слухача й глядача йде вже на стадії відбору матеріалів, які потрапляють в ефір або на
газетну шпальту. Що публікувати, а що ні, вирішують спочатку журналіст, який
написав репортаж, а потім головний редактор, що дає добро або забороняє
публікацію. Події в новинах не просто подаються, й коментуються й ранжируються за
ступенем важливості. Глядачам і читачам події подаються у вигідному для ЗМІ
вигляді. Але що саме вигідно ЗМІ, вирішують владні структури країни у залежності
від політичної ситуації.
Прагнучи підвищити до максимуму вплив на аудиторію, комунікатор підшукує
для цього оптимальні засоби: належні канали ( пресу, радіо, телебачення, вуличну
рекламу); відповідний тип звертання до аудиторії (гасло, прохання, заклик, вимогу,
повідомлення); стиль подачі матеріалу (строгий або вільний, новий або класичний).
При маніпулюванні комунікатора зовсім не цікавить те, що хоче почути або
побачити аудиторія, головне для нього – власні цілі й завдання. Зрозуміло, він
враховує соціально-демографічний склад аудиторії, її смаки й пріоритети, але лише як
засіб підсилити ефективність впливу.
Засоби масової інформації завжди розраховані на певну аудиторію.
Аудиторія – стійка сукупність людей, що виникає на основі спільності їхніх
інформаційних інтересів і потреб (що випливають з їхньої соціальної приналежності),
а також форм, способів і каналів задоволення цих потреб. Аудиторія – один із
найважливіших структурних елементів духовного спілкування людей, поряд із
джерелом і змістом інформації. Сутність аудиторії полягає в тому, що вона
віддзеркалює взаємозв’язки людей між собою, із суспільством загалом в процесі
спілкування.
Аудиторія володіє низкою кількісно-якісних характеристик. Величина ( обсяг)
аудиторії – показник соціальної значущості й масштабів впливу певного джерела
інформації. Завоювання більш широкої аудиторії для джерел інформації становить
один з важливих практичних результатів інформаційно-пропагандистської діяльності
держави, різних громадських організацій і об’єднань громадян.