71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і

«суспільство»

Становлення культури пов'язують із процесом біологічного та соціального

розвитку людства. Водночас, власне соціальний розвиток людини і «входження» її до

суспільства можливе лише через культуру.

Слово «культура» — прадавнього походження. Буквально означало догляд,

поліпшення, обробіток спочатку землі, пізніше речей і людей. У сучасній науці

нараховується понад 150 визначень поняття «культура», жодне з яких не є

загальноприйнятим. Різні визначення відображають різні теорії щодо розуміння та

оцінки процесів у суспільстві. Спробуємо надати визначення цьому поняттю, що

наближене до соціологічного розуміння. Отже, «культура» – це сукупність способів і

методів людської діяльності, результати якої об’єктивно втілені у матеріальних

предметах та духовних носіях, призначених для особистого та колективного

використання, а також для передачі наступним поколінням.

При такому підході культура з’являється як створена людиною «друга

природа», надбудована над першою, натуральною природою, як весь створений

людиною світ.

Культура розглядається в соціології як складне динамічне утворення, що має

соціальну природу й виражається в соціальних відносинах, спрямованих на створення,

засвоєння, збереження й поширення предметів, ідей, ціннісних поглядів, що

забезпечують взаєморозуміння людей у різних соціальних ситуаціях.

Поняття «культура» тісно стикається з поняттям «цивілізація», часом їх навіть

ототожнюють.

Цивілізація розуміється вченими у двох значеннях. У першому – як історична

епоха, яка прийшла на зміну «варварству», що знаменує вищий етап розвитку

людства. У другому значенні цивілізацію пов’язують з географічним місцем, маючи

на увазі локальні, регіональні й глобальні цивілізації, наприклад, Східну й Західну.

Вони відрізняються не тільки економічним укладом і культурою (сукупністю норм,

звичаїв, традицій, символів), а й розумінням сенсу життя, справедливості, долі, ролі

праці й дозвілля тощо. Східна й Західна цивілізація базуються на різних системах

соціальних цінностей, різній філософії, різних принципах життя й образах світу. І вже

з них виникають розходження в поведінці, манері одягатися, типах житла тощо

Зазвичай культуру пов’язують з певним суспільством. Говорять, наприклад, про

російську, французьку, іспанську культури, про культуру міста або села, маючи на

увазі, що в кожному суспільстві існує специфічна, відмінна від інших, система

взаємозалежних норм, звичаїв, вірувань і цінностей, які сприймає більшість членів

суспільства. Внутрішні соціальні зв’язки й незалежність суспільства, що зв’язує усіх

його індивідів, є каркасом культури, її основою й захистом від зовнішнього впливу.

Без суспільства як єдиного цілого культура не могла б розвиватися, тому що з

його допомогою закріплюються однакові культурні зразки і їхнє відділення від

домінуючого впливу інших культурних систем.

Але межі культури й суспільства не ідентичні. Наприклад, римське право є

основою правових систем і елементом культури як Франції, так і Німеччини, хоча це й

різні соціокультурні спільноти. У той же час кожне окреме суспільство може

містити в собі різні культури, які значно різняться між собою (наприклад, наявність у

суспільстві двох і більше мов або декількох релігійних вірувань тощо).