
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
140
50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
Науковці виділяють таку важливу галузь соціологічного знання, як соціологія
політики. Вона вивчає взаємодію політичної сфери з іншими соціальними
інститутами, у першу чергу проблеми, пов’язані з функціонуванням ядра суспільної
системи – держави, з діяльністю політичних партій, профспілок, інших суспільних
об’єднань, рухів тощо. Тобто, об’єктом її дослідження виступають проблеми сутності
влади, політичні права та свободи з точки зору конкретної людини, а також
соціальних спільнот, соціальних верств, груп тощо. Термін « політика» грецького
походження і перекладається як державна діяльність. Відтак, політика – це діяльність
органів державної влади, партій, громадських організацій у сфері
внутрішньодержавного управління та міжнародних відносин. З суто соціологічної
точки зору, політика – це суспільні відносини, що включають згоду, підкорення,
панування, конфлікт і змагання між соціальними спільностями людей – класами,
верствами, групами, націями, державами тощо. По суті, політика – це спілкування
людей, їх взаємодія, спільне вирішення ними своїх справ, що розуміються як справи
держави, а також ставлення їх до суспільства, влади та відносин між державами.
Політика опосередкована економічною, соціальною, духовною, правовою сферами
суспільства, його іншими базовими відносинами та інтересами.
Політика виступає в двох своїх функціях: загальноорганізаційної основи
суспільства та конкретної регулятивно-контрольної сфери або системи, що спрямовує
життя, діяльність, відносини людей, соціальних спільнот, класів, націй, народів і
країн. Політика має такі властивості: універсальність, всеохоплюючий характер,
здатність впливати практично на будь-які сторони життя суспільства і його елементи,
винятково проникаюча здатність.
З моменту зародження політика складалася на основі владних стосунків:
панування – підкорення – управління – виконання. Без існування владних відносин
неможливе координування соціальних зв’язків, досягнення взаємоприйнятних
компромісів між різними соціальними спільнотами, верствами та індивідумами,
підтримувати цілісність і стабільність суспільства. Існує багато визначень влади, що
відображають різні методології і позиції вивчення феномену влади, її сутності,
природи тощо. З урахуванням соціологічного розуміння можна сказати, що влада – це
основний, організаційний і регулятивно-контрольний початок політики, одна з
важливіших і найбільш стародавніх проблем політичного знання, культури
суспільства і конкретного життя людини. Влада і політика – невіддільні та
взаємообумовлені. Боротьба за владу, за володіння нею і за її утримання – один з
основних аспектів політичного життя суспільства. Політика – є причиною влади, а
влада – причина політики. Влада надає політиці ту своєрідність, завдяки якій політика
становить особливий вид соціальної взаємодії. Політика склалася як практика
здійснення політичної влади, як боротьба за її оволодіння, як сукупність
взаємовідносин і взаємозв’язку з приводу влади.
Отже, політика і влада невід’ємні процеси і явища суспільства, взаємопов’язані
одне з одним, влада – це поштовх для вдосконалення політики, а характер політики
зменшує або збільшує обсяг владних повноважень. Без цих двох елементів
унеможливлюється існування і розвиток суспільства.