
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
Під соціальним інститутом (лат. institutum — організація, лад) — розуміють
відносно стійку модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній
сфері життєдіяльності суспільства.
Найзагальніше поняття «соціальний інститут» виражає ідею організованості й
упорядкування суспільного життя. До вивчення цього феномену соціологія вдавалася
майже з часу становлення її як науки. Так, Г. Спенсер вважав, що соціальні інститути
(інституції) є каркасом соціуму і виникають внаслідок процесу диференціації
суспільства. Еволюцію регулятивної системи суспільства він поєднував з розумінням
соціальних інститутів. Соціальні інститути є комплексом формальних і неформальних
правил поведінки, принципів, культурних норм, які регулюють різні сфери діяльності
індивідів у суспільстві (сферу економіки, політики, освіти) і обмежують вчинки людей
відповідно до суспільних інтересів. Соціальні інститути охоплюють певну сукупність
людей та установ, які покликані вирішувати важливі для розвитку суспільства
завдання.
Соціальні інститути класифікують на основі різних критеріїв.
Найпоширенішою є класифікація за критерієм цілей (змістових завдань) і сферою дії.
У такому разі прийнято виокремлювати економічні, політичні, культурні та виховні
комплекси соціальних інститутів:
— економічні (власність, гроші, банки, господарські об'єднання різного типу) —
забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий
обіг;
— політичні (держава, Верховна Рада, суд, прокуратура, армія, служба безпеки,
міліція) — пов'язані з встановленням, виконанням і підтриманням певної форми
політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей;
— культурні та виховні (наука, освіта, сім'я, релігія, різні творчі установи) —
сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації
індивідів;
— соціальні — організовують добровільні об'єднання, регулюють повсякденну
соціальну поведінку людей, міжособистісні стосунки.
Кожний соціальний інститут виконує специфічну функцію, їх сукупність формує
загальні функції. Основоположними і найбільш значущими серед них є:
— регулятивна функція — полягає у регулюванні за допомогою норм, правил
поведінки, санкцій дій індивідів у межах соціальних відносин ( забезпечується
виконання бажаних дій і усунення небажаної поведінки);
— функція відтворення, безперервності суспільних відносин — завдяки їй
соціальний інститут транслює досвід, цінності, норми культури з покоління в
покоління; соціальні інститути існують у всіх суспільствах і є частиною звичаїв
народу;
— інтегративна функція — полягає у згуртуванні прагнень, дій, відносин
індивідів, що загалом забезпечує соціальну стабільність суспільства;
— комунікативна функція — спрямована на забезпечення зв'язків, спілкування,
взаємодії між людьми за рахунок певної організації їх спільної життєдіяльності.
Таким чином, соціальні інститути суспільств дають можливість створити міцну і
стійку систему відносин між людьми у складному суспільному середовищі,
сформувати соціальний порядок, необхідний для задоволення об’єктивних потреб
щодо безпеки, збереження умов матеріального життя, соціальних благ, цінностей
культури тощо.