17. Основные свойства материалов применяемых в строительстве мк.

 Общие сведения. Качество стали, применяемой при изготовлении металлических конструкций, определяется:

1) механическими свойствами: сопротивлением статическим воздействиям (временным сопротивлением и пределом текучести при растяжении); сопротивлением динамическим воздействиям и хрупкому разрушению (ударной вязкостью при различных температурах); показателями пластичности (относительным удлинением); сопротивлением расслоению (изгибом в холодном состоянии). Кроме того, качество стали определяется сопротивлением многократному нагружению (усталостью);

2) свариваемостью, которая гарантируется соответствующим химическим составом стали и технологией ее производства;

3) коррозийной стойкостью;

4) склонностью к старению;

5) технологичностью.

 По механическим свойствам стали делятся на три группы:

- обычной прочности;

- повышенной прочности;

- высокой прочности.

18.Работа и расчёт соединений на высокопрочных болтах.

Сили зсуву у з'єднаннях на високоміцних болтах передаються за рахунок тертя між поверхнями

з'єднуваних елементів, інтенсивно стиснених натягом болтів. Тобто несуча здатність болта Qbh визначається силами тертя. Для однієї поверхні тертя

де Fbh – зусилля натягу болта; μ − коефіцієнт тертя; − коефіцієнт надійності для з'єднання на високоміцних болтах. Сила натягу болта обмежується його несучою здатністю на

розтяг: Fbh = Rbh ∙Abn ,де Rbh – розрахунковий опір матеріалу високоміцного болта розтягу;

Abh – площа болта нетто.Силу натягу болтів Fbh і спосіб її контролю обов'язково позначають на кресленнях.

Суттєво впливає на несучу здатність болтового з'єднання стан контактних поверхонь, а відтак і коефіцієнт їх тертя між собою. Конкретні значення μ залежно від обробки поверхонь подані у нормах.

Таким чином, проектуючи з'єднання з більшою кількістюповерхонь тертя, можна зменшити кількість болтів і поліпшити техніко-економічні показники (вартість, металомісткість та тру-

домісткість).Перевірку міцності з'єднуваних елементів, послаблених отворами під болти, виконують при динамічних навантаженнях – за площею перерізу нетто Ап, а при статичних навантаженнях – за площею брутто А, коли Ап ≥ 0,85А, або умовною розрахунковою площею Ас = 1,18 Ап для значень Ап < 0,85А.

19.Конструктивные требования предъявляемые к болтовым соединениям.

У металевих конструкціях використовують переважно болти діаметром 10...30 мм. Діаметри анкерних болтів досягають 100 мм та більше. Розрізняють болти грубої та нормальної точності, підвищеної точності і високоміцні.Болти грубої та нормальної точності здебільшого викорис-

товують у монтажних з'єднаннях для фіксації елементів. Переважно використовують болти М20, а для дрібного фасонного прокату – М16 та МІ2. Встановлюють болти в отвори, діаметр яких більший за діаметр болтів на З мм (для зазначених діаметрів). Отвори формують в окремих з'єднуваних деталях шляхом пробивання чи свердлення. При дії сил зсуву використовують болти підвищеної точності та високоміцні болти. Болти підвищеної точності встановлюють у отвори, номінальні діаметри яких відповідають діаметрам болтів, тобто забезпечуємо щільний контакт між болтом і стінкою отвору. При цьому отвори в усіх з'єднуваних деталях повинні накладатися, бо інакше не вдасться встановити болти.