Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2013 Диплом Голубенко ГОЛКА 2Р22.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.35 Mб
Скачать

1.7.2 Визначення режимів обробки.

Параметри режимів різання призначаються таким чином, щоб забезпечити задані вимоги креслення по точності і якості обробки і при цьому досягнути найбільшої продуктивності праці при мінімальній собівартості технологічної операції.

Ці умови можна виконати при роботі інструментом раціональної конструкції і геометрії з максимальним використанням технічних можливостей верстата.

Вихідними даними при призначенні режимів є:

- дані про деталь, що виготовляється: її матеріал і його фізико-механічні властивості, відомості про геометричну форму деталі і її розміри, точність виконання розмірів і якість оброблених поверхонь, розміри заготовки, її вигляд і стан постачання;

- дані про металоріжучий верстат: його модель, технологічні можливості, відомості про ряд подач і частот обертання шпинделю, про обмежуючі чинники;

- дані про інструмент: його вигляд, габарити, матеріал ріжучої частини, геометрія.

Режими різання встановлюються по загальноприйнятих нормативах з урахуванням всіх поправочних коефіцієнтів, що відображають особливості різання в умовах вирішуваної задачі, і перевіркою по обмежуючих чинниках.

Визначаємо режими обробки на токарній операції 005 переход 2.

Зміст переходу:

Точити поверхню у розміри Ø18-0,1 на довжину l = 72 мм.

Вихідні дані:

- оброблюваний матеріал – сталь У8;

- межа міцності при розтягуванні σв=750 МПа;

- матеріал ріжучої частини інструменту – Т5К10;

- геометрія ріжучого інструменту φ = 93°;

- стійкість різця Т = 60 хв;

- стан заготовки - без корки.

Розрахунок режимів різання виконуємо в наступному порядку:

1. Визначаємо глибину різання

(мм).

(мм).

де D – діаметр обробляємої поверхні, мм;

d – діаметр обробленої поверхні, мм.

Кількість переходів і = 1.

2. Вибираємо величину подачі за довідником [3] і уточнюємо її по паспорту верстата. Вибір величини подачі залежить від шорсткості обробленої поверхні, жорсткості технологічної системи.

S = 0,3 мм/об.

3. Визначаємо швидкість різання з урахуванням поправних коефіцієнтів.

Знаходимо по таблицях довідника [3] Vтабл = 115 м/хв.

К1; К2; К3; К4; К5 – поправні коефіцієнти залежно від стійкості різця, стану оброблюваної поверхні (без кірки, з кіркою, забруднена і т.д.); матеріалу різця, головного кута у плані.

;

;

;

;

;

(м/хв).

4. Визначення частоти обертання шпинделю.

(хв-1.)

Приймаємо

(хв-1.)

Для прийнятої частоти обертання шпинделю з паспорту верстата обираємо ККД верстата і обертовий момент на шпинделю.

(Нм).к

5. Визначаємо фактичну швидкість різання на верстаті.

(м/хв.).

6. Визначаємо силу різання (приблизно)

(Н);

де К – коефіцієнт різання (вибираємо по таблиці довідника [3]) МПа;

f – площа поперечного перетину стружки, мм2.

К = 1961 МПа.

(Н).

7. Визначаємо необхідну потужність верстата

(кВт).

(кВт).

Визначаємо необхідну потужність верстата

(кВт).

де – ККД верстата.

Потужність електродвигуна верстата - повинна бути більше необхідної потужності верстата, тобто

ел > верст;

10 кВт > 1 кВт.

8. Визначаємо коефіцієнт завантаження верстата по потужності:

.

9. Визначимо обертовий момент різання і порівняємо його з обертовим моментом на шпинделі верстата.

(Нм).

> .

(Нм).

100 Нм > 12,94 Нм.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]