
- •Технологічна частина
- •1.1. Аналіз конструкції та технологічності деталі
- •1.2. Характеристика матеріалу деталі
- •1.3. Визначення типу виробництва.
- •1.4. Обґрунтування методу отримання заготовки.
- •1.5. Проектування заготовки
- •1.5.1. Попередня розробка маршрутного технологічного процесу
- •1.5.2 Визначення між операційних припусків і допусків.
- •1.5.3. Визначення маси заготовки.
- •1.6. Остаточна розробка маршрутного технологічного процесу
- •1.6.1. Вибір обладнання
- •1.6.2 Вибір і обґрунтування різального, вимірювального інструменту та оснащення.
- •1.7. Проектування технологічного процесу
- •1.7.1 Опис операцій. Вибір базових поверхонь.
- •1.7.2 Визначення режимів обробки.
- •1.7.3. Нормування операцій.
- •2. Експлуатаційно-налагоджувальна частина
- •2.1. Призначення і технічна характеристика верстата
- •2.2. Основні характеристики керуючої системи Технічна характеристика пристрою оск 2р22
- •Технічна характеристика пристрою оск 2р22:
- •2.3. Налагодження верстата
- •2.4. Прив'язка інструменту до системи відліку
- •2.5. Порядок введення керуючої програми
- •2.6. Порядок уведення корекції
- •2.7. Основні види робіт з технічного обслуговування верстата
- •2.8. Розробка керуючої програми та побудова траєкторії руху інструмента
- •3. Організація охорони праці і протипожежної безпеки. Охорона навколишнього середовища
- •Висновок
- •Перелік посилань
Зміст дипломної роботи
Розрахунково-пояснювальна записка
Вступ………………………………………………………………………………
1. Технологічна частина……………………………………………………….....
1.1 Аналіз конструкції та технологічності деталі………………………….....
1.2 Характеристика матеріалу деталі………………………………………….
1.3 Визначення типу виробництва………………………………………….....
1.4 Обґрунтування методу отримання заготовки………………………….....
1.5 Проектування заготовки…………………………………………………....
1.5.1 Попередня розробка маршрутного технологічного процесу………......
1.5.2 Визначення міжопераційних припусків та допусків…………………...
1.5.3 Визначення маси заготовки……………………………………………...
1.6 Остаточна розробка маршрутного техпроцесу…………………………...
1.6.1 Вибір обладнання………………………………………………………....
1.6.2 Вибір та обґрунтування різального та вимірювального
інструментів та оснастки…………………………………………………
1.7 Проектування технологічного процесу…………………………………....
1.7.1 Опис операцій. Вибір базових поверхонь…………………………….....
1.7.2 Визначення режимів обробки………………………………………….....
1.7.3 Нормування
операцій ………………………………
2. Експлуатаційно-налагоджувальна частина…………………………………...
2.1 Призначення і технічна характеристика верстата………………………..
2.2 Основні характеристики керуючої системи……………………………....
2.3 Налагодження верстата…………………………………………………......
2.4 Прив'язка інструменту до системи відліку…………………………………
2.5 Порядок введення керуючої програми………………………………….....
2.6 Порядок уведення корекції………………………………………………....
2.7 Основні види робіт з технічного обслуговування верстата…………........
2.8 Розробка керуючої програми обробки деталі та побудова
траєкторії руху інструментів…………………………………………..........
3. Організація охорони праці та протипожежного захисту. Охорона
навколишнього середовища…………………………………………….........
Висновок……………………………………………………………………….........
Перелік посилань……………………………………………………………….......
Додатки………………………………………………………………………….......
Графічна частина
Робоче креслення деталі (лист А3)
Технологічна карта наладки на токарну з ЧПК операцію механічної обробки (лист А2)
Креслення різального або вимірювального інструменту (лист А3)
Вступ
Машинобудування є матеріальною базою технічного оснащення всіх галузей господарства.
Широке застосування у виробництві прогресивної технології, комплексної механізації та автоматизації трудових процесів дозволило збільшити продуктивність праці та організацію її на науковій основі.
В теперішній час більше уваги приді ляється сучасному обладнанню, оснащеному електронікою, серед яких велике призначення мають верстати токарної групи, верстати з ЧПК. Досконале використання такого обладнання дозволяє забезпечити автоматизацію виробничих процесів у серійному виробництві, а при обробці складних деталей у одиничному. Застосування верстатів з ЧПК збільшує продуктивність праці в порівнянні з верстатами з ручним керуванням у 4 рази. При цьому знижується потрібність у чисельності верстатників – універсалів, тому що один оператор має можливість обслуговувати до чотирьох верстатів з ЧПК. Повне використання цих верстатів можливе лише в умовах володіння робітниками певних знань. Практика розвитку машинобудування створила практичні путі професіональної підготовки спеціалістів як нових, так і традиційних професій.
Особлива увага приділяється на прискорений розвиток автоматичного обладнання з ЧПК, ріжучого інструменту із застосуванням природних та синтетичних алмазів та інших надзвичайно міцних металів. Перспективи науково – технічного прогресу впливають на характер та зміст труда робітника, збільшують вимоги до росту його культурно – технічного рівня.
Технологічна частина
1.1. Аналіз конструкції та технологічності деталі
Розглядаєма у дипломній роботі деталь „Голка” має форму тіла обертання і відноситься до класу валів.
Основними
поверхнями деталі „Голка” є різьбова
поверхня М18×1,5 – 6g;
внутрішня циліндрична поверхня Ø7Н9
;
зовнішні циліндричні поверхні Ø14h8
;
Ø18d9
;
Ø13h8
.
На
основних поверхнях деталі „Голка”
проставлені параметри шорсткості.
Поверхні Ø14h8;
Ø13h8
мають шорсткість
мкм, поверхня різьби М18×1,5 – 6g
та Ø18d9
мають шорсткість
мкм.
Шорсткість
інших поверхонь деталі „Голка” складає
мкм, що вказано у правому верхньому куту
креслення.
Шорсткість, вказана на кресленні деталі відповідає точності розмірів поверхонь деталі.
На всі розміри деталі „Голка” вказані квалітети, а також граничні відхилення розмірів.
На кресленні вказані основні технічні умови виготовлення деталі. Допуск циліндричності поверхні Ø18d9 складає 0,02 мм.
Розміри з не вказаними граничні відхиленнями виконуються за 14 квалітетом.
На кресленні вказано матеріал деталі. У даному випадку це вуглецева інструментальна сталь У8 ГОСТ 1435–90.
Розміри на кресленні вказані правильно відповідно до послідовності обробки поверхонь, і не вимагають перерахунку.
На робочому кресленні деталі представлені всі необхідні види і проекції, що потрібні для повного засвоєння її конструкції.
Конструкція деталі відповідає вимогам, які висуваються до технологічності тіл обертання. Для механічної обробки не потрібен спеціальний ріжучій інструмент. Обробка деталі та ії контроль не складають труднощів.
Деталь технологічна. Технологічні вимоги, що вказані на робочому кресленні, відповідають ГОСТу та функціональному призначенню деталі.
Деталь відноситься до класу валів і являє собою тіло обертання з невеликим перепадом діаметрів.
Відношення найбільшого діаметра до довжини деталі складає
.
Так як отримане значення 6,1 > 6, то деталь недостатньо жорстка. При виконанні токарних з ЧПК операцій заготовка встановлюється в трикулачковому самоцентруючому патроні.
1.2. Характеристика матеріалу деталі
Деталь „Голка”, що розглядається у дипломній роботі виготовляється з інструментальної вуглецевої сталі У8 ГОСТ 1435–90.
Застосовується для виготовлення інструмента, що працює в умовах, що не викликають розігріву ріжучої кромки: фрез, зенковок, сокир, стамесок, доліт, пил поздовжніх і дискових, накатних роликів, кернерів, викруток, комбінованих плоскогубців, бічних гострозубців.
Хімічний склад у % матеріалу сталь У8 ГОСТ 1435–90
C |
Si |
Mn |
Ni |
S |
P |
Cr |
Cu |
0,75 – 0,84 |
0,17 – 0,33 |
0,17 – 0,33 |
до 0,25 |
до 0,028 |
до 0,03 |
до 0,2 |
до 0,25 |
Механічні властивості матеріалу сталь У8 ГОСТ 1435–90 при Т = 20º
σв = 750 МПа (межа короткочасної міцності, МПа) отжиг;
δ5 = 10% (відносне подовження при розриві, %);
НВ
= 187
МПа
(твердість
за Брінелем,
МПа) після
отжигу.
Межа міцності – це відношення величини максимального навантаження, що передує розриву зразка при розтягуванні, до первісної площі поперечного перерізу зразку
σв = Рмах/F (кг/мм2)
Відносне подовження – відношення подовження зразка під дією навантаження до первісної довжини
δ5 = ((L1 - L0)/L0)×100%
Твердість – здатність металу чинити опір проникненню в нього іншого, більш твердого тіла. Твердість за Брінелем
НВ = Р/А (кг/мм2)
Текучість – здатність металу після охолодження давати щільну і однорідну відливку.
Фізичні властивості матеріалу сталь У8 ГОСТ 1435–90 при Т = 20º:
Т = 20° (температура, при якій отримані дані властивості, Град);
кг/м3
(густина матеріалу, кг/м3).