Основні властивості біосфери

1. Біосфера – це централізована система. Центральним її ланцюгом виступають усі живі організми (жива речовина), в т.ч. і людина.

2. Біосфера – це відкрита система. Її існування немислиме без надходження енергії ззовні, перш за все від Сонця. Однак різного роду космічні випромінювання також поставляють на Землю певну енергію, про вплив якої можна поки що лише здогадуватись.

3. Біосфера – саморегулююча система. Цю властивість називають гомеостазом, розуміючи під ним здатність частини випускаючих коливань приходити у висхідний стан, включаючи ряд механізмів. гомеостатичні механізми зв’язані в основному з живою речовиною, її властивостями й функціями. В історії планети були зустрічі з астероїдами, гороутворення, вулканізм, землетруси й т.п. Це викликало реакції, аналогічні принципу Ле Шательє-Брауна в системах з більш простою організацією, які гасять, внесені в життя біосфери коливання. В даний час, хоч біосфера ще не вступила в стадію глобального кризису, але окремі великі коливання антропогенного походження вона гасити уже не в силах, тому що людина руйнує самі механізми гомеостаза. Тобто діяльність людини по відношенню до планети в якійсь мірі подібна до дії СПІДА, який пошкоджує імунний захист організму. Результатом людської діяльності є або загибель системи (заболочування, спустелювання й т.п.), або поява нестійких систем типу агроценозів або городів.

4. Біосфера – це система, яка характеризується великим різномаїттям. Це підвищує її стійкість, так як дає можливість дублювання окремих функцій (закон Ешбі, який перегукується із законом Фішера, які пов’язують стійкість біосистем із складністю та різноманітністю організаційних структур). Нині описано близько 2млн.видів живих організмів. Допускають, що їх на Землі в 2-3 рази більше. До останнього часу арену біосфери залишили 95% існуючих колись видів. Уся діяльність людини без виключення направлена на спрощення екосистем будь-якого рангу, тобто зменшенню різномаїття видів, що також наносить удар по механізмам гомеостазу. Так ми засіваємо великі площі монокультурами, витрачаючи при цьому значні кошти на боротьбу з природою, яка хоче відновити різноманітність видів на даних територіях шляхом одночасного засівання їх насінням “диких” рослин, які ми відносимо в розряд бур’янів. Прості екосистеми з малим різномаїттям зручні в експлуатації. Вони дозволяють у короткий час одержати великий об’єм продукції. Плата за це – знищення стійкості екосистем, їх розпад і деградація середовища.

5. Наявність механізмів, які забезпечують колообіг речовин. Це гарантує невичерпність окремих хімічних сполук. При відсутності колообігу, наприклад, за невеликий час був би вичерпаний увесь вуглець. Тільки завдяки колообігам забезпечується безперервність процесів. Як говорив академік-ґрунтознавець В.Р.Вільямс, є єдиний спосіб зробити якийсь процес безкінцевим – пустити його по шляху колообігів.