2. Види сертифікації

В Україні сертифікацію поділяють на обов'язкову і добровільну.

В процесі обов'язкової сертифікації визначається відповідність параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України і/або вимогам нормативних документів, вказаних в "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" та здійснюється і технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Як правило, це вимоги безпеки. При цьому, для багатьох видів продукції повинно бути отримано санітарно - епідеміологічний висновок МОЗ України і експертний висновок, використовуваний для отримання Дозволу на експлуатацію продукції в Україні (видається Держпромгірнаглядом).

Обов'язкова сертифікація складається з двох етапів — перевірки (випробування) продукції для визначення її характеристик і технічного нагляду за сертифікованою продукцією.

Добровільну сертифікацію можуть проводити щодо тієї продукції, яка не підлягає обов'язковій сертифікації, з ініціативи товаровиробника, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади та громадських організацій на договірних умовах між заявником та органом сертифікації.

Випробування продукції проводять відповідні лабораторії (центри), застосовуючи методи, які визначає Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації або його уповноважений (акредитований) орган. В разі позитивного рішення органу із сертифікації, Вам вручають сертифікат, і надають право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності. Форму, розміри і технічні вимоги до такого знаку встановлює державний стандарт. Варто пам'ятати: Ви не зможете застосовувати знак відповідності, якщо порушите правила його використання.

Виробники, постачальники та продавці продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації і призначена для реалізації на території України, зобов'язані:

• провести сертифікацію продукції протягом визначеного терміну і відповідно до встановленого порядку;

• виготовляти таку продукцію, яка відповідає вимогам одержаного на неї сертифікату;

• реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифікату;

• припиняти або зупиняти реалізацію продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає сертифікату відповідності, або якщо термін дії сертифікату закінчився, або якщо дію сертифікату припинено чи тимчасово зупинено за рішенням органу із сертифікації.

Продукція, яку Ви ввозите і реалізовуєте на території України, має відповідати вимогам і стандартам, що діють в Україні. Крім того, якість цієї продукції мусить підтверджувати сертифікат або свідоцтво про визнання іноземного сертифікату.

Закуплені товари (за винятком продуктів харчування), на які Ви маєте сертифікати, видані за межами України згідно з міжнародними стандартами IS0 та sншими міжнародними стандартами (їх перелік затвердив Кабінет Міністрів України), не потребують повторної сертифікації.

3. Мета і принципи державної системи сертифікації

Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Державна система сертифікації спрямована на забезпечення:

• реалізації єдиної технічної політики в сфері сертифікації;

• захисту інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції (процесів, робіт і послуг) для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього природного середовища; взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації; якості продукції відповідно до розвитку науки І техніки, потреб населення і народного господарства;

• економії всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва;

• безпеки народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

• створення нормативної бази функціонування систем сертифікації продукції;

• обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.

Основними принципами сертифікації є:

• врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності виробництва для виробника, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;

• гармонізація з міжнародними, регіональними, а у разі необхідності - з національними сертифікатами і стандартами інших країн;

• забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;

• участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробників, виробників, споживачів, органів державної виконавчої влади тощо);

• взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації продукції;

• відкритість інформації про діючі стандарти і програми робіт із сертифікації з урахуванням вимог чинного законодавства.