- •13. Ознаки та причини агресивної поведінки дитини. Форми та методи корекційної роботи.
- •15.Охарактеризуйте умови виникнення емоційної напруженості у молодших школярів. Розкрийте шляхи та засоби її корекції.
- •16. Проаналізуйте причини та наслідки девіантної поведінки учня. Розкрийте шляхи та засоби корекційної роботи.
- •Методика "чарівний стілець"
- •17. Визначте та проаналізуйте форми і рівні « відхиляючої » поведінки учня.
- •18. Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань . Предмет і завдання порівняльної педагогіки , її методи дослідження.
- •19. Провідні технології розвитку освіти на рубежі хх- хх1 століття.
- •20. Тенденції розвитку системи початкової освіти в провідних розвинених країнах та в Україні.
- •Сучасні тенденції розвитку початкової освіти в україні
- •21. Порівняльна характеристика освітньої системи сша та України.
- •22. Порівняльна характеристика освітньої системи однієї із країн Західної Європи та України.
- •23. Порівняльна характеристика освітньої системи Японії та України.
- •24. Вплив педагогічних ідей Марії Монтессорі на організацію навчально – виховного процесу в початковій школі.
- •25. Вплив педагогічних ідей вальдорської педагогіки на організацію навчально – виховного процесу в початковій школі.
15.Охарактеризуйте умови виникнення емоційної напруженості у молодших школярів. Розкрийте шляхи та засоби її корекції.
( конфліктні ситуації з однокласниками, дітьми, проблеми в сімї, з вчителем, втомлюваність, нерозуміння)
Корекційна робота:
Вчитель:
заохочує кожну спробу емоційно напруженого школяра стримувати свої пориви, емоції, рухи, жести, прагнення не піддаватися першому бажанню;
заохочує за виявлене терпіння, підкреслюючи, що будь-яка велика справа починається з маленької спроби;
висловлює надію, що учень зможе, якщо захоче, позбутися своїх недоліків, справитися з собою;
вчить переробляти себе маленькими кроками: не поспішати з відповіддю чи дією, думати, перш ніж говорити, писати або щось робити, оцінювати наслідки своїх вчинків;
підкріплює свої поради прикладами з життя видатних людей, які в дитинстві мали схожі проблеми.
Організаційно-педагогічними умовами корекції емоційної напруженості молодших школярів у навчально-виховному процесі початкової школи є: спільні ігри, що вимагають стриманості безпосередніх спонукань, суворого підпорядкування правилам гри, врахування інтересів інших гравців; тренінги-привчання думати перш, ніж діяти; спеціальні вправи зі стримування своїх поривів; тренінги відповідальності за свої вчинки; постійні та помірковані вимоги до діяльності молодших школярів у соціумі.
16. Проаналізуйте причини та наслідки девіантної поведінки учня. Розкрийте шляхи та засоби корекційної роботи.
Девіантна поведінка (відхильна поведінка) - поведінка, яка не відповідає нормам і правилам, прийнятним у певній групі суспільства.
Основною причиною девіантної поведінки є наростання емоційної напруженості, яка характеризується виходом за нормальні межі почуттів, емоцій, переживань дітей. За таких умов напруженість веде до втрати почуття реальності, зниження самоконтролю, нездатності правильно оцінювати свою поведінку.
Девіантна поведінка є також результатом неправильного виховання, сутність якого характеризують два основних стилі: або ″тепличної опіки″, або ″холодного відторгнення″.
Наслідки:
Шкідливі звички, негативне відношення до людей…
Форми корекційної роботи з дітьми девіантної поведінки:
індивідуальні: ігротерапія, робота з малюнками, корекція через творчість дитини, індивідуальні бесіди з дитиною;
групові: рольові ігри та вправи на зменшення агресивності, тривожності, гіперактивності; проведення виховних годин; організація спільних позаурочних заходів з батьками (турпоходи, відвідування музеїв, вечори поезії, спортивні змагання, КВК тощо)
Одним з найважливіших методів корекції девіантної поведінки є бесіда. Мета і зміст таких бесід – нейтралізувати й попередити недостойні вчинки учнів. Доцільно проводити такі бесіди із застосуванням ігрової діяльності. Самі заняття будуються так, щоб дитина без особливих зусиль, але послідовно і постійно оволодівала етичними знаннями й умінням застосувати їх у своєму житті і спілкуванні з оточуючими. Вікові особливості дітей вимагають, щоб такі заняття проводились у захоплюючій формі, були емоційними, методично й різноманітно побудовані, насичені прикладами і конкретними фактами.
Для успішного проведення бесіди багато значить психологічна підготовка до неї. Що і як готувати до бесіди, залежить від теми, яку вона розкриває.
Перш за все, характер бесіди повинен відповідати педагогічній меті і відносинам, що вже склалися між важким учнем і вчителем. Далі бесіда повинна проводитися у відповідній обстановці, краще всього в природній, наприклад по дорозі додому. Важковиховувані школярі взагалі люблять надавати послуги, хоча не завжди в цьому признаються навіть самим собі. З тим, кому допомагають, мимовільно стають відвертішими. Оформлення кабінету, випуск стінгазети – все це створює природну обстановку для розмови про життя, про себе.
