Основними завданнями діяльності хорового гуртка є:

• організувати процес музичного виховання й навчання дітей хоровому співу;

• сформувати навчальний інтерес та стійку мотивацію до музично-ігрової, а згодом до активної хорової діяльності;

• сприяти формуванню широкого кола музичних, творчих та загально-навчальних здібностей та сприяти розвитку емоційної, інтелектуальної, сенсорної та вольових сфер особистості;

• сформувати комплекс умінь та навичок, необхідних для успішної творчої діяльності;

• формувати естетичну культуру особистості;

• залучати дітей до концертної діяльності студії «Світанок»;

• сприяти розвитку художніх потреб та інтересів вихованців у галузі музичного мистецтва, в тому числі й хорового;

• виховувати національну свідомість кращими зразками української музичної творчості та сприяти вивченню рідної мови і культури.

Завдання за видами підготовки:

1. Вокально-хорова робота:

• опанування системи хорових розспівок;

• формування вмінь та навичок хорової звучності;

• формування музично-теоретичних знань;

• ознайомлення зі світовою музично-хоровою спадщиною різних епох і стилів;

• художньо-практичне втілення кращих зразків, у тому числі народнопісенної творчості.

2. Сольфеджіо та музична грамота:

• навчити основним поняттям музичної грамоти;

• розвивати музичний слух, пам'ять, почуття ритму засобами сольфеджіо.

3. Сценічний рух (хореографія): за вимогами відповідної програми

4. Концертна діяльність:

• спільні композиції з хореографічними та оркестровими групами основного рівня навчання для подальшого успішного навчання вихованців студії за вищим рівнем та участі у діяльності ансамблю пісні і танцю;

• участь у концертних виступах з орієнтацією на самореалізацію творчого потенціалу у художньо-творчій виконавській діяльності;

• розвиток артистизму та майстерності виконання.

5. Музичні ігри:

• ігри за правилами з елементами змагання (інтелектуальні, рухливі та мішані) : ребуси, загадки, кросворди, чайнворди, шифрограми, тести, лото, вікторини. Від дітей у названих ігрових ситуаціях вимагається швидке оперування музичними знаннями та уміннями, перевіряється витримка, кмітливість, швидкість реакції, відчуття команди.

• ігри творчі (вільні) сюжетно-рольові (ігри-драматизації, ігри-інсценізації, ігри-театралізації, ігри-пантоміми на основі прослуханих музичних творів, вивчених пісень, прочитаних книжок, освоєних творів образотворчого мистецтва), ігри-хороводи.

• музично-дидактичні ігри формують психіку, фантазію, розвивають мислення і аналітичні здібності дитини.

Завдання за рівнями підготовки:

Початковий рівень:

• організувати набір дітей до хорового гуртка ;

• ознайомити з умовами навчання та вимогами до початківців;

• сприяти загально-естетичному розвитку дитини;

• формувати і підтримувати у дітей любов до хорового співу;

• формувати усвідомлене ставлення до занять;

• виявити здібності дітей до навчання та перспективи розвитку.

Основний рівень:

• поглибити й удосконалити вокально-хорову підготовку;

• розвивати виконавську майстерність та артистизм;

• вивчати з дітьми твори для участі в концертній діяльності хору;

• сприяти формуванню професійного та соціального партнерства;

• підготувати дітей до вступу в концертний склад ансамблю, де вони продовжать навчання за вищим рівнем.

Форми організації занять:

• групова (хорові заняття, сценічний рух, зведені репетиції, концертні виступи, розваги та свята спільно з керівниками хореографічних та оркестрових гуртків );

• індивідуальна (індивідуальний вокал, здача партій ).

Організаційно-методичні умови

У хоровий гурток приймаються діти 5-річного віку, які мають інтерес та бажання до занять хоровим співом і показали наявність вокальних і музично-ритмічних здібностей мінімального рівня.

Прийом дітей здійснюється за результатами прослуховування:

• перевірка вокальних здібностей (дітям пропонується повторити різні звуки певної висоти, виконати елементарні вокальні вправи, проспівати улюблену пісню);

• визначення рівня ритмічних здібностей дитини (поплескати в долоні заданий ритм, ритмічно поплескати під музику тощо);

• оцінка емоційного та загального музично-естетичного розвитку (дитині пропонується прослухати кілька різнохарактерних музичних фрагментів, а потім розповісти, які емоції та почуття викликала в неї музика, описати характер почутих творів, дати їм назву і т.п.).

Навчальні групи формуються з урахуванням віку, року навчання та вокально-хорової підготовки дитини.

Кожне заняття включає теоретичний матеріал, ритмічні та музичні вправи та ігри, співи розспівок, пісень, дитячих творів, завдання на розвиток образного мислення.

Педагогічного ефекту набуває різнопланова робота з окремими виконавцями хорового колективу, тобто солістами. В процесі діагностики вокальних даних звертається увага на голос з розвиненим діапазоном й значною гучністю, сформованими музичними здібностями (слухом, пам'яттю, почуттям ритму, ладу, музично-слуховими уявленнями, музичністю). Не тільки на хоровому, а й на різноплановому пісенному репертуарі прищеплюються необхідні вокальні вміння і навички: дихання, дикція, звукоутворення. Здійснюється робота щодо набуття сценічно-рухових дій: відчуття сценічного простору, вміння передати художній образ в адекватному сценічному русі. Робота з мікрофоном виступає окремим напрямком підготовки солістів до концертних виступів.

Основним принципом методики є особистісно-зорієнтований підхід, який зобов’язує керівника гуртка враховувати досвід учнів; вікові особливості, розвиток здібностей і пізнавальних процесів.

Принципами сформованими на основі особистісно-орієнтованого підходу у роботі керівника хорового гуртка є:

• повна і безумовна відмова від примусових форм заохочення дітей до активної діяльності;

• індивідуальний відбір форм діяльності, творчих завдань, виходячи з досягнутого рівня естетичного і психічного розвитку кожної дитини;

• відсутність формальних оцінок діяльності дітей, подібних тим, що використовуються в шкільному навчанні;

• використання тільки морально-психологічних форм стимулювання діяльності дітей з боку педагогів, а також і їхніх батьків.

Програма передбачає варіативність форм і методів навчання: пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація); репродуктивні (відтворювальні) та методи стимулювання і мотивації.

Специфічною умовою педагогічного керівництва художньо-творчим розвитком вихованців хорового гуртка підготовчого рівня є гра, завдяки якій формується уява, фантазія, естетичне ставлення дітей до оточуючого світу і набувають особливого сенсу їхні емоційні реакції як форми вираження ступенів задоволення потреб, інтересів, ціннісного орієнтування в житті і мистецтві. Методика використання ігрових методів роботи, що стимулюють творчу активність, естетичне ставлення до музичних явищ, базується на педагогічній позиції усвідомлення гри як виду діяльності, сенс якої полягає не в результаті, а в самому процесі, що приносить задоволення. У грі дитина здобуває життєвий досвід (спілкування, ознайомлення із властивостями речей, практичних умінь), а також досвід музичної діяльності (пізнавальної, виконавської, продуктивно-творчої). Моделювання ігрових ситуацій на заняттях гуртка дозволяє дітям залучатися до розуміння мови почуттів, жестів, міміки, рухів, інтонацій, музичних знаків і символів. Завдяки активізації через гру пізнавальних інтересів та виконавських умінь дитина має можливість самовдосконалюватись, саморозвиватись і самовиховуватись.

Для учителя володіння ігровими методами роботи – результат серйозної праці над собою. Артистизм, життєва активність, уміння бачити світ очима дітей – якості, без яких не можна створити невимушене ігрове середовище.

Педагогічне керівництво ігровою діяльністю включає наступні складові:

• організаційно-процесуальна складова (добір готової гри для вивчення з учнями або створення нової (учителем, учнями), урахування організаційних моментів проведення гри при плануванні уроку ;

• емоційно-психологічна складова (створення сприятливого психологічного клімату в колективі, атмосфери доброзичливості і довіри);

• матеріально-предметна складова (підготовка наочних та дидактичних матеріалів, організація ігрового простору).

Технологія інтегративного мистецького навчання: Реалізація цієї технології у хоровому гуртку на базі позашкільного навчального закладу - необхідна педагогічна умова для набуття учнями більш системних і цілісних музичних знань та умінь (пізнавальних, виконавських, творчих). Адже інтеграція прагне до спільних ознак мистецьких явищ, об'єднуючи їх такими властивостями, як образність та емоційність змісту, пропорційність форм, ритмічна організація, драматургія, жанр.

Засоби інтегративної технології дають можливість для суттєвого розширення мистецьких знань та поглиблення їх емоційно-естетичної наповненості, для зростання рівня виконавських умінь. Це відбувається завдяки активному використанню художніх порівнянь, аналогій, розширенню діапазону узагальнень.

Перевірка знань та умінь учнів здійснюється під час пізнавальних ігор, опитувань, підсумкових занять, виступів.