Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.16 Mб
Скачать

Мал. 10.2. Життєві цикли моди:

а - типовий життєвий цикл моди; б - життєвий цикл гостромодних товарів.

дильники споживачі часто купують не тому, що їх старий холодильник від­служив свій термін, технічно застарів, став гірше працювати, а тільки через те, що на ринку з'явився новий, модний дизайн.

Щоб успішно торгувати, неодмінно треба враховувати специфіку мод­них (тим більше гостромодних) товарів, їх життєві цикли, особливості поши­рення моди. Потрібно орієнтуватися і на соціально-психологічні аспекти проходження моди. Наприклад, роздрібні підприємства, що спеціалізуються па торгівлі товарами масового попиту, які реалізуються за помірними ціна­ми, не можуть брати на себе впровадження на ринок нових модних товарів. Одна з основних причин цього полягає в тому, що їх цільові ринки (контин­генти споживачів, що користуються послугами цих магазинів) звикли наслі­дувати моді, слідувати їй, а не відігравати роль лідерів, законодавців мод. Переконливим рекламним аргументом при зверненні до цього цільового рин­ку є твердження, що дані товари тепер модні.

Є торгові фірми, цільові ринки яких не можуть собі дозволити купувати товари, пік моди на які вже пройшов. А деякі не мають матеріальних можли­востей купувати навіть просто застарілі товари, а шукають ті, що давно вий­шли з моди і знижені в ціні, навіть перенесені з торгових залів у підвальні приміщення. Із всього сказаного виходить, що різні категорії магазинів при­датні для торгівлі модними товарами на всіх стадіях їх життєвого циклу.

Можливо, збуту багатьох товарів - готового плаття, взуття, автомобі­лів, побутових електроприладів - мода сприяє більше, ніж будь-який інший,

взятий нарізно одиничний чинник. Безліч товарів люди купують не тому, що речі, які є у них, перестали бути корисними, функціонально застаріли, а лише тому, що вони застаріли морально; для багатьох товарів це й означає - ви­йшли з моди. Тому будь-яка роздрібна стратегія повинна передбачати певну лінію поведінки при торгівлі модними товарами. У багатьох випадках мода розробляється і впроваджується планово, за заздалегідь розробленими програмами.

Якщо ж мода зародилася поза даною організацією, то принаймні необ­хідно пильно стежити за її поширенням і змінами.

10.6. Роль товарних запасів у забезпеченні стійкості товарного асортименту

Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві відбуваються без­перервно. Однак, в розвиненому суспільстві ці процеси не збігаються ні в просторі, ні у часі. Тому для забезпечення їх безперервності необхідні товар­ні запаси.

Неспівпадання виробництва і споживання в просторі і в часі зумовлюєть­ся економічними інтересами суспільства. Так, виробництво може бути скон­центроване в місцях сировинної бази, де формуються товарні запаси, які по­тім доставляються в райони споживання.

В економіці країни великий розвиток отримала спеціалізація виробницт­ва. Вона передбачає зосередження діяльності підприємств на випуску певних виробів у вузькому (обмеженому) асортименті. При створенні запасів у сфері обігу вирішується питання задоволення різноманітних потреб людей шля­хом надання їм вибору товарів з широкого асортименту. Вирішити це питан­ня без необхідних запасів неможливо.

Потрібно також зазначити, що виробництво багатьох товарів, в біль­шій частині продовольчих, схильне до сезонності внаслідок сезонного харак­теру надходження сировини. Багато видів сировини, напівфабрикатів і т.д. вимагають для свого виробництва більш тривалого періоду. Це особливо стосується тих видів сировини, які постачає землеробство і тваринництво. Певний запас такої сировини повинен існувати у весь період виробництва, щоб не сталося перерви в його процесі. При цьому в процесі виробництва запас меншає в промисловості і збільшується в сфері обігу. Товарні запаси, що формуються після переробки сезонної сировини, згладжують вплив сезон­ності на споживання.

Особливе призначення в суспільстві виконують так звані резервні запаси предметів споживання. Ці запаси дають можливість у разі необхідності ма- неврувати наявними товарними ресурсами, запобігати диспропорціям, що виникли у виробництві і споживанні.

Взаємозв'язок виробництва і споживання в ринковій економіці висту­пає у формі попиту і пропозиції.

При збільшенні обсягу попиту, що виникає під дією різних, іноді випад­кових чинників, рівно як і при скороченні його в зв'язку з різними обстави­нами або змінами обсягів пропозиції товарів, відповідність попиту і пропо­зиції досягається за рахунок товарних запасів. Випадкові порушення відповідності попиту і пропозиції повинні вирівнюватися за рахунок зміни товарних запасів, які в цьому випадку не тільки забезпечують безперебійну торгівлю, але і в моменти змін попиту дають можливість зберегти правильне співвідношення між попитом і пропозицією за рахунок зміни своїх розмірів.

Наявність товарних запасів в суспільстві пов'язана також з раціональ­ною організацією руху товарів. Для народного господарства загалом більш економічним є рух товарної маси великими транспортними одиницями, на­приклад, вагонами, контейнерами і маршрутами (вагонними складами), оскільки з'являється можливість більш ефективного використання різних видів транспорту. Для цього потрібне утворення певних запасів.

Потрібно також зазначити, що доставка товарів до споживачів відбува­ється з інтервалами у часі. Враховуючи, що потреби в товарах є постійними, а на постачання товарів в місця їх реалізації можуть впливати випадкові чин­ники, здатні її затримати, утворення товарних запасів є виправданим.

Крім того, умови транспортування товарів спричиняють необхідність попереднього дострокового завезення товарів в деякі райони країни і утво­рення певних товарних запасів у цих районах.

Утворення товарних запасів повинно відповідати потребам розвитку народного господарства. Якщо товарні запаси перевищують суспільно необхідний рівень, то на них відволікається більше ніж потрібно оборотних коштів, що наносить істотного збитку в справі розширеного відтворення. Брак запасів спричиняє негативні наслідки у виробництві, торгівлі і спожи­ванні.

Раціональне утворення товарних запасів та їх регулювання - найважли­віша умова для забезпечення розширеного відтворювання товарів, в тому числі для безперебійного продажу товарів, все більш повного задоволення попиту населення при мінімально можливих витратах виробництва і обігу.

Товарні запаси знаходяться в постійному русі та оновленні. Кінцевою стадією руху є споживання, причому на місце спожитих товарів виробницт­во постачає нові. Товари протягом більшого чи меншого часу утворять за­пас, поки їх не замінять нові зразки того ж виду. Тільки за допомогою такого утворення запасу забезпечується постійність і безперервність процесу обігу, а тому і процесу відтворювання, що включає і процес обігу.

Саме тому в ринковій економіці важливе значення мають питання, по­в'язані з регулюванням товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.

Основне призначення товарних запасів на оптовому підприємстві - об­слуговування потреби в товарах своїх покупців, а на роздрібних торгових підприємствах - забезпечення стійкої пропозиції товарів з урахуванням купі­вельного попиту. Причому пропозиція товарів повинна бути виражена у ви­гляді сформованого асортименту для даного типу торгового підприємства.

Отже, асортимент товарів як на оптовому підприємстві, так і в магазині певного типу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.

Відповідно до асортиментних переліків оптової бази, магазину повинні утворюватися і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. їх необхідно поновлювати шляхом регульованого завезення товарів.

Товарні запаси оптом і вроздріб повинні служити реальною пропозиці­єю товарів, що забезпечує їх безперебійний продаж як оптовим покупцям, так і населенню.

У ході реалізації товарні запаси витрачаються і повинні завозитися нові, пропорційно за своєю структурою і кількістю необхідного асортименту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортименту і створю­ються несприятливі умови, наслідком яких можуть стати недоотримання при­бутку підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців і насе­лення.