
- •Передмова до другого видання
- •Глава 5. Форми і методи комерційних розрахунків 77
- •Глава 6. Комерційна робота з оптової закупівлі 90
- •Глава 7. Комерційна робота з оптового і роздрібного продажу товарів 111
- •Глава 8. Організація біржової торгівлі 133
- •Глава 9. Торгівля на аукціонах, конкурсах (тендерах) 140
- •Глава 10. Формування асортименту і управління товарними запасами на складах і в магазинах 148
- •Глава 1. Суть, роль, зміст і завдання комерційної роботи
- •1.1. Поняття і суть комерційної роботи
- •1.2. Розвиток комерційної діяльності на Русі
- •1.3. Характер і зміст процесів, що здійснюються в торгівлі
- •1.4. Предмет, зміст і завдання курсу «Комерційна діяльність»
- •1.5. Роль і завдання розвитку комерційної роботи на сучасному етапі
- •Глава 2. Психологія та етика в комерційній діяльності
- •2.1. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника
- •2.2. Етикет підприємця-комерсанта
- •2.3. Організація і ведення ділових переговорів
- •2.4. Ділові листи в комерційній роботі
- •2.5. Комерційний ризик і способи його зменшення
- •Глава 3. Комерційна інформація та її захист
- •3.1. Поняття комерційної інформації і комерційної
- •3.2. Забезпечення захисту комерційної таємниці
- •3.3. Роль товарних знаків у комерційній роботі
- •Глава 4. Організація господарських зв'язків
- •4.1. Суть і порядок регулювання господарських зв'язків
- •4.2. Загальні положення договору купівлі-продажу
- •4.3. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •4.4. Договір на постачання товарів
- •Комерційно-правовий коментар основних умов договору постачання
- •4.5. Державний контракт на постачання товарів для державних потреб Основи постачання товарів для державних потреб
- •Укладення договору постачання товарів для державних потреб
- •4.6. Договір контрактації
- •4.7. Заявки і замовлення на товари
- •4.8. Прямі договірні зв'язки торгових підприємств з виробниками товарів та їх ефективність
- •4.9. Роль оптових підприємств в організації господарських зв'язків і постачанні товарів
- •Глава 5. Форми і методи комерційних розрахунків
- •5.1. Готівкова форма розрахунків
- •5.2. Безготівкова форма розрахунків
- •- Відправка документів, що підтверджують відвантаження товарів;
- •Розрахунки з використанням векселів і засновані на заліку взаємних вимог
- •5.3. Порядок відкриттю рахунків у банку
- •5.4. Розрахунки в іноземній валюті
- •Глава 6. Комерційна робота з оптової закупівлі товарів
- •6.1. Суть, роль і зміст закупівельної роботи
- •6.2. Вивчення і пошук комерційних партнерів по закупівлі товарів. Класифікація постачальників
- •6.3. Організація господарських зв'язків із постачальниками товарів. Контроль та облік надходження товарів від постачальників
- •6.4. Оптові ярмарки (виставки) та їх роль в закупівлі товарів
- •6.5. Оптові продовольчі ринки та їх роль в закупівлі товарів
- •6.6 Дрібнооптові магазини-склади
- •Глава 7. Комерційна робота з оптового і роздрібного продажу товарів
- •7.1. Суть, роль і зміст комерційної роботи з продажу товарів
- •7.2. Організація комерційної роботи з оптового продажу товарів Пошук оптових покупців товарів (ринку збуту товарів)
- •Організація господарських зв'язків
- •7.3. Організація надання послуг оптовими підприємствами клієнтам
- •7.4. Організація комерційної роботи з роздрібного продажу товарів
- •7.5. Методи роздрібного продажу товарів
- •7.6. Організація надання торгових послуг покупцям
- •Глава 8. Організація біржової торгівлі
- •8.1. Суть, роль і розвиток біржової торгівлі
- •8.2. Порядок створення товарної біржі та її структура
- •8.3. Види біржових операцій
- •8.4. Організація торгових операцій на біржі
- •Глава 9. Торгівля на аукціонах, конкурсах (тендерах)
- •9.1. Суть і види торгів
- •9.2. Суть і організаційні форми аукціонів
- •9.3. Порядок проведення аукціону
- •9.4. Організація проведення конкурсів (тендерів)
- •Глава 10. Формування асортименту і управління товарними запасами на складах і в магазинах
- •10.1. Поняття про асортимент і торгову номенклатуру товарів
- •10.2. Порядок формування і регулювання асортименту товарів на оптових торгових підприємствах
- •10.3. Основні чинники формування торгового асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі
- •10.4. Принципи підбору і встановлення товарного асортименту в магазинах
- •10.5. Планування асортименту товарів у магазинах
- •Мал. 10.1. Графік життєвого циклу товару.
- •Мал. 10.2. Життєві цикли моди:
- •10.6. Роль товарних запасів у забезпеченні стійкості товарного асортименту
- •10.7. Управління товарними запасами на складах оптових торгових підприємств і в магазинах
6.4. Оптові ярмарки (виставки) та їх роль в закупівлі товарів
Значення і види оптових ярмарків
Прогресивною формою оптової закупівлі є укладення договорів на постачання товарів на оптових ярмарках.
Продаж-закупівля товарів на оптових ярмарках - одна з найстаріших форм оптової торгівлі. Оптові ярмарки проводилися ще в дореволюційний період, коли широкою популярністю користувалися Нижегородська, Київська, Харківська та інші ярмарки. У період централізованої, адміністративної економіки оптові ярмарки набули поширення в середині 60-х років. У цей час вони мали позитивне значення, оскільки дозволяли покупцям більш вільно закупити товари за представленими зразками, швидше оформити операції договорами, ніж у звичайній практиці тих років, посилити вплив на промисловість. Крім того, в ту пору ярмарки були прогресивним явищем, оскільки відроджували дух конкуренції між виробниками однакових товарів. Однак надалі оптові ярмарки стали набувати все більш адміністративно-директивного характеру - їх організовували державні органи управління; порядок їх проведення суворо регламентувався; переважав продаж і закупівля товарів, що розподілялися централізовано за твердими роздрібними цінами згідно з планом прикріплення покупців до постачальників.
На першому етапі переходу до ринкових відносин оптові ярмарки в їх адміністративно-директивному вигляді втратили своє значення, оскільки не забезпечували вільних ринкових відносин і комерційної ініціативи виробників товарів і споживачів. У цей період комерційним цілям в більшій мірі почали відповідати нові торгово-посередницькі структури - постійно діючі товарні біржі. Однак надалі оптові ярмарки, як оптові торги, що епізодично проводяться на вільній ринковій основі, відновлюють своє значення і роль їх зростає. Основна мета ярмаркових торгів - оптовий продаж і закупівля товарів, укладення прямих договорів або контрактів між продавцями і покупцями. На оптових ярмарках посилюється вплив торгових організацій на виробництво товарів відносно їх асортименту і якості, прискорюється процес укладення договорів, оскільки постачальники і покупці знаходяться в безпосередньому контакті.
У ринковій економіці отримали розвиток оптові ярмарки міжнародного або загальнодержавного масштабу, а також оптові ярмарки регіонального (місцевого) значення. У міжнародних або загальнодержавних оптових ярмарках беруть участь міжнародні компанії (фірми) - постачальники товарів з ближнього або дальнього зарубіжжя. їх організують державні органи управління, а також великі комерційні структури.
На оптових ярмарках місцевого масштабу, на відміну від постійно діючих товарних бірж по торгівлі однорідними товарами, здійснюються операції з купівлі-продажу товарів складного асортименту, що випускаються місцевими виробничими підприємствами. На таких оптових ярмарках покупці здійснюють закупівлю товарів за вільними цінами на основі індивідуального підбору, порівняння і вибору з асортименту продукції різних виробників.
Крім територіальної ознаки, оптові ярмарки класифікуються також за товарною та галузевою ознаками.
Товарна ознака означає вид (види) товарів, що реалізуються на ярмарку. За цією ознакою ярмарки можуть бути спеціалізованими (наприклад, ярмарок виробів легкої промисловості, парфумерно-косметичних товарів, бакалійних товарів, автомобілів та ін.) і універсальними (реалізовуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва).
За галузевою ознакою ярмарки поділяються на галузеві (проводить одна галузь виробництва товарів), міжгалузеві, що охоплюють вироби різних галузей виробництва (машино-будівної, легкої, харчової та інших галузей).
В сучасних умовах для проведення ярмарків створюються спеціальні, постійно діючі організаційні структури, наприклад Всеросійське акціонерне товариство «Нижегородський ярмарок».
Предметом діяльності ярмарку є надання комплексу послуг учасникам з укладення торгових операцій, налагодження ділових контактів, упорядкування процесу оптової торгівлі, аналізу і підготовки кон'юнктурної інформації, організація реклами.
Організація роботи оптового ярмарку
Характерними рисами оптової ярмаркової торгівлі є оптова реалізація- закупівля товарів за представленими зразками; періодичність проведення оптових ярмарків; попереднє встановлення термінів і місця продажу товарів; одноразова і масова участь оптових продавців і покупців товарів.
Основний метод організації оптової реалізації товарів на ярмарках - ви- ставки-продажі товарів за представленими зразками. Зразки товарів доставляються на ярмарок підприємствами-постачальниками за свій рахунок. Керівництво оптовим ярмарком здійснює постійно діючий ярмарковий комітет, до складу якого включаються відповідальні представники органів державної влади і управління торгівлею, промислових підприємств - виробників товарів, комерційних структур - покупців та інших підприємств. Рішення ярмаркового комітету з питань, що входять в його компетенцію, є обов'язковими для учасників ярмарку.
Ярмарковий комітет виконує наступні функції:
♦ визначає терміни і місце проведення ярмарку;
створює робочі органи ярмарку (дирекцію, арбітраж, групу (бюро) з обліку договорів та інші органи, необхідні для виконання перед ярмарком її завдань), затверджує їх керівників і склад;
визначає графіки зустрічей постачальників і покупців;
затверджує кошторис прибутків і витрат ярмарку, кількість коштів на її проведення і джерела їх отримання;
порядок, режим роботи ярмарку;
вирішує суперечки, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, в тому числі при узгодженні, зміні і уточненні специфікацій до договорів, або доручає вирішення таких суперечок арбітражу ярмаркового комітету і в цих випадках затверджує рішення арбітражу після закінчення терміну на оскарження і розглядає скарги на його рішення;
вирішує інші питання, пов'язані з організацією і проведенням ярмарку.
Рішення ярмаркового комітету оформляються протоколами, що підписуються головою ярмаркового комітету або його заступником.
Дирекція ярмарку здійснює керівництво групою (бюро) з обліку договорів, веде організаторську, рекламну і комерційну діяльність, пов'язану з підготовкою і проведенням ярмарку (оренда приміщень і торгових площ, їх обладнання і оформлення, підготовка необхідної документації, розміщення учасників, реклама товарів, оснащення оргтехнікою та АСУ, визначення регламенту роботи і т.д.); забезпечує приймання і зберігання представлених на ярмарок зразків і моделей товарів, сприяє технічним забезпеченням учасникам ярмарку в укладенні договорів, веде необхідну звітність.
Група (бюро) з обліку договорів веде необхідну облікову документацію і реєструє договори, укладені на ярмарку; аналізує хід укладення договорів і узгодження специфікацій, готує за дорученням ярмаркового комітету або дирекції ярмарку відповідні аналітичні довідки, записки, пропозиції.
Арбітраж ярмаркового комітету забезпечує правове обслуговування ярмарку; консультує учасників ярмарку з правових питань; розглядає перед- договірні суперечки, що виникають на ярмарку.
При організації ярмаркової (виставочної) торгівлі прийнято виділяти три основних етапи її проведення: попередній, організаційний і заключний.
Попередній етап включає прийняття рішення про проведення оптового ярмарку або виставки-продажу. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, які розробляють положення про проведення ярмарку і розсилають листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі в ярмарку. Робоча група також розробляє рекламні матеріали про організацію і проведення ярмарку - друкуються оголошення, запрошення, рекламні буклети і т.д. Видається рекламна брошура з докладною інформацією про умови участі в ярмарку, тобто вартість участі з експонатами і без них, ціна оренди павільйонів, вартість розміщення рекламних матеріалів і т.д.
За певний термін до відкриття учасники ярмарку вносять реєстраційний внесок і оформляють заявку на участь, в якій подають інформацію про себе і свої реквізити, вимоги щодо розміщення експозицій та ін. Основним джерелом прибутків від проведення ярмарку є плата за участь, оренду площі під експозицію, транспорт, оренду складських приміщень, здійснення вантажно-розвантажувальних і транспортно-експедиційних робіт, проведення технічних та інформаційно-комерційних консультацій і надання додаткових послуг.
Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що включає характеристику постачальників, їх товарів, послуг та іншу рекламну інформацію. Даний етап включає також оперативну роботу по розміщенню учасників, організації їх дозвілля, проведенню аукціонних торгів, презентацій та інших заходів.
Заключний етап передбачає підбиття підсумків ярмарку з виділенням як позитивних, так і негативних моментів в її роботі. Узагальнені результати аналізу кон'юнктури торгівлі товарами асортименту ярмарку, пропозиції по виробництву товарів і т.д. представляються зацікавленим організаціям і органам управління торгівлею для вживання заходів до більш повного задоволення споживчого попиту.
Порядок укладення договорів на ярмарку
Укладення договорів на постачання товарів проводиться безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент товарів, що підлягають постачанню.
У довгострокових договорах по прямих господарських зв'язках розгорнутий асортимент товарів у специфікаціях може бути узгоджений на неповний обсяг закуплених товарів з тим, щоб у встановлений в договорі термін додатково погодити розгорнений асортимент на весь обсяг постачання, і передусім за рахунок нових, більш технічно довершених товарів або модних і сезонних виробів.
Договори на продаж (постачання) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразками і моделями товарів, а в окремих випадках по каталогах, проспектах, конфекційних картах та інших матеріалах, що характеризують товари.
Представники учасників ярмарку повинні мати належно оформлені повноваження (доручення) для укладення договорів і узгодження специфікацій.
Проект договору може бути представлений будь-ким зі сторін. Договір підписується сторонами як Мінімум в трьох примірниках, один з яких разом зі специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, що отримала проект договору чи змін до нього, або пропозицію про продовження терміну дії договору, зобов'язана повернути іншій стороні на ярмарку підписаний договір, або при наявності раніше укладеного договору направити згоду про зміну чи продовження терміну його дії, а у разі заперечень - з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до нього, або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і покупець зобов'язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою стороною протоколу розбіжностей розглянути його.
При недосягненні угоди постачальник (покупець) в той же термін передає розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сторона, що отримала протокол розбіжностей, в одноденний термін не передасть ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.
Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядаються з участю уповноважених представників сторін не пізніше наступного дня після отримання заяви. Протокол засідання арбітражу підписується арбітрами, що брали участь в розгляді суперечки. Витяги з протоколу видаються зацікавленим сторонам в день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмаркового комітету може бути переглянуте за заявою зацікавленої сторони, поданою не пізніше наступного дня після отримання витягу з протоколу. Рішення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів від дня прийняття рішення.
Рішення ярмаркового комітету по переддоговірних суперечках і затверджені ярмарками рішення арбітражу по таких суперечках є остаточними.
Такий порядок прискорює і спрощує укладення договорів, усуває тривалий процес заочного листування і пов'язані з ним бюрократичні зволікання.