Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.16 Mб
Скачать

6.4. Оптові ярмарки (виставки) та їх роль в закупівлі товарів

Значення і види оптових ярмарків

Прогресивною формою оптової закупівлі є укладення договорів на по­стачання товарів на оптових ярмарках.

Продаж-закупівля товарів на оптових ярмарках - одна з найстаріших форм оптової торгівлі. Оптові ярмарки проводилися ще в дореволюційний період, коли широкою популярністю користувалися Нижегородська, Київ­ська, Харківська та інші ярмарки. У період централізованої, адміністратив­ної економіки оптові ярмарки набули поширення в середині 60-х років. У цей час вони мали позитивне значення, оскільки дозволяли покупцям більш вільно закупити товари за представленими зразками, швидше оформити операції договорами, ніж у звичайній практиці тих років, посилити вплив на промис­ловість. Крім того, в ту пору ярмарки були прогресивним явищем, оскільки відроджували дух конкуренції між виробниками однакових товарів. Однак надалі оптові ярмарки стали набувати все більш адміністративно-директив­ного характеру - їх організовували державні органи управління; порядок їх проведення суворо регламентувався; переважав продаж і закупівля товарів, що розподілялися централізовано за твердими роздрібними цінами згідно з планом прикріплення покупців до постачальників.

На першому етапі переходу до ринкових відносин оптові ярмарки в їх адміністративно-директивному вигляді втратили своє значення, оскільки не забезпечували вільних ринкових відносин і комерційної ініціативи виробни­ків товарів і споживачів. У цей період комерційним цілям в більшій мірі по­чали відповідати нові торгово-посередницькі структури - постійно діючі то­варні біржі. Однак надалі оптові ярмарки, як оптові торги, що епізодично проводяться на вільній ринковій основі, відновлюють своє значення і роль їх зростає. Основна мета ярмаркових торгів - оптовий продаж і закупівля то­варів, укладення прямих договорів або контрактів між продавцями і покуп­цями. На оптових ярмарках посилюється вплив торгових організацій на ви­робництво товарів відносно їх асортименту і якості, прискорюється процес укладення договорів, оскільки постачальники і покупці знаходяться в безпо­середньому контакті.

У ринковій економіці отримали розвиток оптові ярмарки міжнародного або загальнодержавного масштабу, а також оптові ярмарки регіонального (місцевого) значення. У міжнародних або загальнодержавних оптових яр­марках беруть участь міжнародні компанії (фірми) - постачальники товарів з ближнього або дальнього зарубіжжя. їх організують державні органи уп­равління, а також великі комерційні структури.

На оптових ярмарках місцевого масштабу, на відміну від постійно дію­чих товарних бірж по торгівлі однорідними товарами, здійснюються опера­ції з купівлі-продажу товарів складного асортименту, що випускаються міс­цевими виробничими підприємствами. На таких оптових ярмарках покупці здійснюють закупівлю товарів за вільними цінами на основі індивідуально­го підбору, порівняння і вибору з асортименту продукції різних виробників.

Крім територіальної ознаки, оптові ярмарки класифікуються також за товарною та галузевою ознаками.

Товарна ознака означає вид (види) товарів, що реалізуються на ярмарку. За цією ознакою ярмарки можуть бути спеціалізованими (наприклад, ярма­рок виробів легкої промисловості, парфумерно-косметичних товарів, бака­лійних товарів, автомобілів та ін.) і універсальними (реалізовуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва).

За галузевою ознакою ярмарки поділяються на галузеві (проводить одна галузь виробництва товарів), міжгалузеві, що охоплюють вироби різних га­лузей виробництва (машино-будівної, легкої, харчової та інших галузей).

В сучасних умовах для проведення ярмарків створюються спеціальні, по­стійно діючі організаційні структури, наприклад Всеросійське акціонерне товариство «Нижегородський ярмарок».

Предметом діяльності ярмарку є надання комплексу послуг учасникам з укладення торгових операцій, налагодження ділових контактів, упорядкуван­ня процесу оптової торгівлі, аналізу і підготовки кон'юнктурної інформації, організація реклами.

Організація роботи оптового ярмарку

Характерними рисами оптової ярмаркової торгівлі є оптова реалізація- закупівля товарів за представленими зразками; періодичність проведення оптових ярмарків; попереднє встановлення термінів і місця продажу товарів; одноразова і масова участь оптових продавців і покупців товарів.

Основний метод організації оптової реалізації товарів на ярмарках - ви- ставки-продажі товарів за представленими зразками. Зразки товарів достав­ляються на ярмарок підприємствами-постачальниками за свій рахунок. Керів­ництво оптовим ярмарком здійснює постійно діючий ярмарковий комітет, до складу якого включаються відповідальні представники органів держав­ної влади і управління торгівлею, промислових підприємств - виробників товарів, комерційних структур - покупців та інших підприємств. Рішення ярмаркового комітету з питань, що входять в його компетенцію, є обов'язко­вими для учасників ярмарку.

Ярмарковий комітет виконує наступні функції:

♦ визначає терміни і місце проведення ярмарку;

  • створює робочі органи ярмарку (дирекцію, арбітраж, групу (бюро) з обліку договорів та інші органи, необхідні для виконання перед яр­марком її завдань), затверджує їх керівників і склад;

  • визначає графіки зустрічей постачальників і покупців;

  • затверджує кошторис прибутків і витрат ярмарку, кількість коштів на її проведення і джерела їх отримання;

  • порядок, режим роботи ярмарку;

  • вирішує суперечки, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, в тому числі при узгодженні, зміні і уточненні специфіка­цій до договорів, або доручає вирішення таких суперечок арбітражу ярмаркового комітету і в цих випадках затверджує рішення арбітра­жу після закінчення терміну на оскарження і розглядає скарги на його рішення;

  • вирішує інші питання, пов'язані з організацією і проведенням ярмар­ку.

Рішення ярмаркового комітету оформляються протоколами, що підпи­суються головою ярмаркового комітету або його заступником.

Дирекція ярмарку здійснює керівництво групою (бюро) з обліку догово­рів, веде організаторську, рекламну і комерційну діяльність, пов'язану з під­готовкою і проведенням ярмарку (оренда приміщень і торгових площ, їх об­ладнання і оформлення, підготовка необхідної документації, розміщення учасників, реклама товарів, оснащення оргтехнікою та АСУ, визначення ре­гламенту роботи і т.д.); забезпечує приймання і зберігання представлених на ярмарок зразків і моделей товарів, сприяє технічним забезпеченням учасни­кам ярмарку в укладенні договорів, веде необхідну звітність.

Група (бюро) з обліку договорів веде необхідну облікову документацію і реєструє договори, укладені на ярмарку; аналізує хід укладення договорів і узгодження специфікацій, готує за дорученням ярмаркового комітету або дирекції ярмарку відповідні аналітичні довідки, записки, пропозиції.

Арбітраж ярмаркового комітету забезпечує правове обслуговування ярмарку; консультує учасників ярмарку з правових питань; розглядає перед- договірні суперечки, що виникають на ярмарку.

При організації ярмаркової (виставочної) торгівлі прийнято виділяти три основних етапи її проведення: попередній, організаційний і заключний.

Попередній етап включає прийняття рішення про проведення оптового ярмарку або виставки-продажу. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, які розробляють положення про прове­дення ярмарку і розсилають листи потенційним учасникам з повною інфор­мацією про умови участі в ярмарку. Робоча група також розробляє рекламні матеріали про організацію і проведення ярмарку - друкуються оголошення, запрошення, рекламні буклети і т.д. Видається рекламна брошура з доклад­ною інформацією про умови участі в ярмарку, тобто вартість участі з експо­натами і без них, ціна оренди павільйонів, вартість розміщення рекламних матеріалів і т.д.

За певний термін до відкриття учасники ярмарку вносять реєстраційний внесок і оформляють заявку на участь, в якій подають інформацію про себе і свої реквізити, вимоги щодо розміщення експозицій та ін. Основним джере­лом прибутків від проведення ярмарку є плата за участь, оренду площі під експозицію, транспорт, оренду складських приміщень, здійснення вантаж­но-розвантажувальних і транспортно-експедиційних робіт, проведення тех­нічних та інформаційно-комерційних консультацій і надання додаткових послуг.

Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що вклю­чає характеристику постачальників, їх товарів, послуг та іншу рекламну ін­формацію. Даний етап включає також оперативну роботу по розміщенню учасників, організації їх дозвілля, проведенню аукціонних торгів, презента­цій та інших заходів.

Заключний етап передбачає підбиття підсумків ярмарку з виділенням як позитивних, так і негативних моментів в її роботі. Узагальнені результати аналізу кон'юнктури торгівлі товарами асортименту ярмарку, пропозиції по виробництву товарів і т.д. представляються зацікавленим організаціям і ор­ганам управління торгівлею для вживання заходів до більш повного задово­лення споживчого попиту.

Порядок укладення договорів на ярмарку

Укладення договорів на постачання товарів проводиться безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови рані­ше укладених договорів і асортимент товарів, що підлягають постачанню.

У довгострокових договорах по прямих господарських зв'язках розгор­нутий асортимент товарів у специфікаціях може бути узгоджений на непов­ний обсяг закуплених товарів з тим, щоб у встановлений в договорі термін додатково погодити розгорнений асортимент на весь обсяг постачання, і пе­редусім за рахунок нових, більш технічно довершених товарів або модних і сезонних виробів.

Договори на продаж (постачання) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразками і моделями товарів, а в окремих випадках по каталогах, проспектах, конфекційних картах та інших матеріалах, що характеризують товари.

Представники учасників ярмарку повинні мати належно оформлені повноваження (доручення) для укладення договорів і узгодження специфіка­цій.

Проект договору може бути представлений будь-ким зі сторін. Договір підписується сторонами як Мінімум в трьох примірниках, один з яких разом зі специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, що отримала проект договору чи змін до нього, або пропозицію про продовження терміну дії договору, зобов'язана повернути іншій стороні на ярмарку підписаний договір, або при наявності раніше укладеного дого­вору направити згоду про зміну чи продовження терміну його дії, а у разі заперечень - з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до ньо­го, або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і поку­пець зобов'язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою стороною протоколу розбіжностей розглянути його.

При недосягненні угоди постачальник (покупець) в той же термін пере­дає розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сто­рона, що отримала протокол розбіжностей, в одноденний термін не пере­дасть ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядають­ся з участю уповноважених представників сторін не пізніше наступного дня після отримання заяви. Протокол засідання арбітражу підписується арбітра­ми, що брали участь в розгляді суперечки. Витяги з протоколу видаються зацікавленим сторонам в день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмар­кового комітету може бути переглянуте за заявою зацікавленої сторони, по­даною не пізніше наступного дня після отримання витягу з протоколу. Рішення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів від дня прийняття рішення.

Рішення ярмаркового комітету по переддоговірних суперечках і затвер­джені ярмарками рішення арбітражу по таких суперечках є остаточними.

Такий порядок прискорює і спрощує укладення договорів, усуває три­валий процес заочного листування і пов'язані з ним бюрократичні зволікан­ня.