Розрахунки з використанням векселів і засновані на заліку взаємних вимог

При вексельній оплаті отриманих ресурсів або продукції, що продається (виконаних робіт, наданих послуг), можуть використовуватися прості і пере­відні векселі.

Простий вексель - письмове боргове грошове зобов'язання однієї сторо­ни (векселедавця) сплатити певну суму грошей по настанні терміну платежу іншій стороні (векселедержателю) по проведених торгових операціях або за виконані роботи (надані послуги). У ньому вказують місце і дату видачі, суму зобов'язання загалом або виділення зобов'язань по оплаті процентів, термін і місце платежу, найменування одержувача, підпис векселедавця.

Перевідний вексель (тратта) виписується кредитором (трасантом) і мі­стить наказ дебітору (трасату) сплатити вказану у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику. Цей документ перетворюється на боргове зобов'язання після його акцепту трасатом. За допомогою передавального напису (індосаменту) вексель може використовуватися неодноразово, тим самим виконуючи функцію універсального кредитно-розрахункового доку­мента. Використання тратт істотно прискорює оборот коштів і облік (дисконтування) векселів у банках. Векселедержатель за допомогою індоса­менту передає вексель банку до настання терміну платежу і отримує вексель­ну суму за вирахуванням облікового процента на користь банку, який нази­вається дисконтом.

Неоплачені в термін векселі вважаються відмовними. Для офіційного за­доволення неотримання платежу за векселем у встановлений термін вексель опротестовують в нотаріальній конторі по місцю знаходження платника до 12 год. дня, що наступає через день після закінчення терміну платежу.

Після того, як вексель опротестований, подають позов у суд на погашен­ня боргових зобов'язань векселедавцями та індосантами, які несуть солідар­ну відповідальність за зобов'язаннями.

При розрахунках, основаних на заліку взаємних вимог, вимоги і зобов'язан- ня боржників і кредиторів один до одного гасяться в рівновеликих сумах і лише на різницю проводиться платіж у встановленому порядку. Взаємні роз­рахунки можуть бути разовими і постійними, між двома організаціями або їх групою. Терміни і порядок розрахунків встановлюються за угодою сторін між організаціями за узгодженням з установою банку.

5.3. Порядок відкриттю рахунків у банку

Кожна організація має право відкривати в будь-якому банку розрахун­кові та інші рахунки для зберігання вільних грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій.

Організаціям, що мають окремі негоспрозрахункові підрозділи (магази­ни, склади, філіали та ін.) поза своїм місцезнаходженням, за клопотанням власника основного рахунку можуть бути відкриті розрахункові субрахунки для зарахування виручки і здійснення розрахунків по місцю знаходження негоспрозрахункових підрозділів.

Поточні рахунки відкривають організаціям, що не володіють ознаками, які дають можливість відкрити розрахунковий рахунок: виробничим (струк­турним) одиницям виробничих і науково-виробничих об'єднань; іншим госп­розрахунковим підрозділам організацій, розташованих поза їх місце­знаходженням; кооперативам за місцем знаходження їх філіалів та ін.

Для відкриття розрахункового рахунку організація повинна представи­ти в установу вибраного нею банку наступні документи:

• заяву на відкриття рахунку встановленого зразка;

• нотаріально завірені копії статуту організації, установчого договору і реєстраційного свідоцтва;

• довідку податкового органу про реєстрацію організації як платника податків;

• нотаріально завірену картку із зразками підписів керівника, заступ­ника керівника і головного бухгалтера і відбитком печатки організа­ції за встановленою формою.

У разі відсутності в організації посади головного бухгалтера на картці ставиться підпис тільки керівника організації.

У державних організаціях підписи керівника і головного бухгалтера можуть завіряти замість нотаріусів вищестоящі організації.

При тимчасовій відсутності печатки у знову створеної організації керів­ник банку дозволяє протягом терміну, необхідного для виготовлення печат­ки, представляти в банк документи без її відбитку.

З розрахункового рахунку банк оплачує зобов'язання, витрати і доручен- ня організації, що проводяться в порядку безготівкових розрахунків, а та­кож видає кошти на оплату праці і поточні господарські потреби. Операції по зарахуванню сум на розрахунковий рахунок і списання з нього банк про­водить на основі письмових розпоряджень власників розрахункового рахун­ку (грошових чеків, оголошень на внесок грошей готівкою, платіжних дору­чень) або з їх згоди (оплата платіжних вимог постачальників і підрядчиків). Виняток складають платежі, що стягуються в безперечному порядку, за рі­шенням Державного арбітражу, народного суду, податкових або фінансо­вих органів.

У безперечному порядку з рахунків організації списують платежі, що не внесені у відповідний термін до державного бюджету, позабюджетні фонди, фонди соціального призначення, за митні процедури, платежі за виконавчи­ми та прирівняними до них документами.