4.6. Договір контрактації

Договір контрактації є однією з форм господарських зв'язків між підпри­ємствами і виробниками сільськогосподарської продукції і заготівельника­ми цієї продукції (фізичними і юридичними особами) для її переробки, збуту і реалізації населенню. Договір контрактації впливає безпосередньо на фор­мування асортименту продукції сільськогосподарських виробників (акціо­нерних товариств, фермерів, селянських господарств і т.д.).

За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується передати вирощену (вироблену) ним сільськогосподарську продукцію заготівельнику - особі, що здійснює закупівлю такої продукції для переробки або продажу.

Договір забезпечує на основі взаємної співпраці і взаємодопомоги вироб- ничо-господарський зв'язок між виробниками продукції та її заготівельни­ками. Цей зв'язок виражається в наданні взаємовигідних виробничих і орга­нізаційно-фінансових послуг сторонами за договором контрактації.

Договір контрактації укладається в письмовій формі. У ньому повинні бути точно зафіксовані предмет договору (вид продукції), її кількість, якість, терміни, порядок і умови доставки і місця здачі продукції, права і обов'язки сторін, майнова відповідальності останніх за неналежне виконання договір­них зобов'язань і т.д.

Наприклад, заготівельник зобов'язаний прийняти сільськогосподарсь­ку продукцію у виробника за місцем її знаходження і забезпечити її вивіз. У випадку, коли сільськогосподарську продукцію приймають у місці знаходжен­ня заготівельника або іншому вказаному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття сільськогосподарської продукції, що відповідає умовам договору контрактації і передана заготівельнику в обумовлений до­говором термін.

Договором контрактації може бути передбачений обов'язок заготівель­ника, що здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробнику на його вимогу відходи переробки продукції з оплатою за ціною, визначеною договором.

До обов'язків виробника сільськогосподарської продукції входить пе­редача заготівельнику вирощеної (виробленої) сільськогосподарської продук­ції в кількості і асортименті, передбачених договором контрактації.

Виробник сільськогосподарської продукції, що не виконав зобов'язання або виконав їх неналежним чином, несе відповідальність у разі його прови­ни.

4.7. Заявки і замовлення на товари

Однією з традиційних форм господарських зв'язків торгівлі з виробниц­твом в умовах планової, адміністративної економіки була система заявок і замовлень, що надавались торговими організаціями і підприємствами вироб­никам товарів і плануючим органам.

Заявки і замовлення мали на меті сприяти правильному визначенню об­сягу і структури планів виробництва товарів, планомірній ув'язці виробниц­тва товарів з попитом населення.

Заявка - документ торгових організацій (підприємств), що відображає їх потребу в товарах.

На відміну від заявок замовлення - вимога до постачальника виготовити і поставити в конкретні терміни певні товари, необхідні для задоволення по­питу населення. У суті замовлення на постачання товарів - це подальша кон- кретизація заявки, за допомогою якої торгові організації повідомляють кон­кретним постачальникам розгорнутий асортимент товарів, що підлягають постачанню на майбутній період (в межах виділених лімітів або в кількостях, що визначаються потребами замовника). Представлене покупцем замовлен­ня служить основою для визначення таких умов договору, як кількість, асор­тимент, якість, терміни постачання. Тому представлення замовлення по сво­їй суті є попередньою стадією до укладення договору постачання і його правомірно розглядати як переддоговірний документ. При прийнятті поста­чальником замовлення до виконання він фактично перетворюється на дого­вір постачання.

В умовах переходу до ринкової економіки організаційні форми, зміст заявок і замовлень видозмінюються, вони втрачають планово-директивний характер централізованого регулювання господарських зв'язків і перетво­рюються на комерційні інструменти локального регулювання господарських взаємовідносин постачальників і покупців. В ринкових умовах заявка необ­хідна виробнику (постачальнику) товарів як документ, що інформує про вияв­лену потребу в товарах і орієнтує виробника на випуск потрібних населенню товарів. Однак, на відміну від адміністративно-командного управління, коли існувала громіздка бюрократична система централізованого представлення і узагальнень заявок у вищестоящих міністерствах (відомствах) і плануючих органах, в умовах ринку необхідність централізованого представлення за­явок відпадає і вони зберігають своє значення як форма взаємовідносин під- приємств-виробників і покупців (споживачів) на горизонтальному рівні.

При цьому замовлення як оперативний, переддоговірний документ, що дає початок комерційним взаємовідносинам по постачанню товарів, в умо­вах ринкових відносин також необхідний, особливо при організації прямих господарських зв'язків між постачальниками (виробниками) і покупцями товарів.

Саме на основі замовлення державного замовника на постачання това- . рів для державних потреб, прийнятого постачальником (виконавцем), укла­дається державний контракт.