Комерційно-правовий коментар основних умов договору постачання

Дата укладення договору. У договорі вказується рік, місяць і число, тоб­то точна дата його укладення.

Сторони. Необхідно визначити точне і повне найменування сторін, а та­кож указати посади, прізвища, імена і по батькові представників сторін, що підписали договір, і зробити посилання на їх повноваження (статут або дові­реність).

Кількість товару, що підлягає постачанню. У договорі повинна бути передбачена кількість товару на весь термін його дії.

Кількість товарів, що підлягають постачанню, встановлюється за уго­дою сторін. У деяких випадках кількість товарів може визначатися виділе­ним лімітом (фондом), наприклад, при постачанні товарів, виготовлених на державне замовлення.

Як правило, кількість товарів вказується в договорі в натуральному ви­раженні (тобто у відповідних одиницях вимірювання - шт., т, м і т.п.) і в гро­шовому вираженні, за винятком товарів складного асортименту (наприклад, галантерея), для яких обсяг постачання може бути встановлений тільки в гро­шовому вираженні (в сумі).

При визначенні кількості товару у ваговому вираженні в договорі вка­зується вага нетто, тобто вага тари в цю кількість не включається, якщо для даного товару не встановлений інший порядок.

Асортимент товарів. Вказується в тексті договору (якщо асортимент на­раховує незначну кількість видів або різновидів) або в доданій до нього спе­цифікації, що є невід'ємною частиною договору (по товарах складного асор­тименту). У специфікації асортимент розписується по родах, видах, сортах, артикулах, фасонах, моделях, розмірах, кольорах, малюнках, розфасуванню і т.п. Розгорнутий асортимент товарів може встановлюватися на рік, квар­тал. Коли розгорнутий асортимент встановлюється на рік, він може уточню­ватися покупцем за узгодженням з постачальником з урахуванням попиту населення, що змінився в терміни, встановлені в договорі. Наприклад, річна специфікація може уточнюватися щоквартально за 30-45 днів до початку квар­талу.

Якщо в специфікації асортимент товарів визначений на квартал, то постачальник (покупець) висилає стороні специфікацію в двох примірниках на наступний квартал для узгодження у встановленому порядку.

Узгодження асортименту товарів, що поставляються, і усунення розбіж­ностей по асортименту вимагає від комерційних працівників великої напо­легливості і послідовності в роботі з постачальниками з метою розширення і поліпшення асортименту і якості товарів, з урахуванням попиту населення.

Терміни виконання. У договорі повинен бути вказаний загальний термін його дії, тобто термін, на який договір укладений, а також приватні терміни (періоди) постачання товарів. Терміни постачання можуть встановлюватися квартальні, місячні, декадні та інші з урахуванням властивостей товарів, умов їх зберігання, споживання та інших чинників, а також необхідності безпере­бійного забезпечення покупців товарами за кількістю і асортиментом. Для деяких видів товарів (непродовольчі товари складного асортименту) рівно­мірність постачання досягається завезенням квартального обсягу постачан­ня щомісяця рівними партіями. Для інших товарів, головним чином продо­вольчих, в договорах потрібно передбачати і внутрішньомісячні терміни постачання (декадні, п'ятиденні і щоденні). Наприклад, щоденно завозити (за добовим графіком) хліб, хлібобулочні та молочні вироби, м'ясопродукти та ін. У комерційній практиці застосовується й метод, коли в договорі вказу­ється загальний термін його дії і загальна сума постачання товарів, а завезення товарів від постачальника здійснюється відповідно до поданої заявки покупця в міру реалізації даного товару і розрахунку за нього.

Істотне значення в організації постачання товарів має питання про по­рядок компенсації недовантажень (недопостачань) товарів постачальника­ми і отримання покупцями невибраних (недоотриманих за договором) това­рів.

В адміністративно-правових документах, що діяли раніше (Положенні про постачання товарів народного споживання, Особливих умовах постача­ння та ін.), передбачався порядок поповнення недовантажень і розмір санк­цій за порушення цих зобов'язань. Наприклад, за прострочення постачання або недопостачання товарів постачальник сплачував покупцеві неустойку в розмірі 14% вартості непоставлених в термін товарів по окремих найменуван­нях асортименту; розмір неустойки знижувався на 50%, якщо в наступному здавальному періоді недопостачання компенсувалося. Тепер же ці питання господарюючі суб'єкти повинні чітко застерегти в договорах постачання. У зв'язку з цим в договорах постачання в необхідних випадках потрібно перед­бачати порядок і терміни компенсації постачальником недопостачань това­рів і отримання покупцем невибраної кількості товарів в наступному періоді постачання. *

Порядок постачання товарів. У договорі потрібно передбачити, в якому порядку постачальник зобов'язаний постачати товари: здавати їх одногород- ньому покупцеві, що знаходиться в одному населеному пункті з постачаль­ником, або відвантажувати на адресу покупця, якщо він знаходиться в іншо­му населеному пункті, або на адреси інших організацій за рознарядкою покупця. В останньому випадку в договорі потрібно вказувати терміни ви­дачі рознарядок та їх зміст.

За невчасне надання рознарядок на відвантаження товарів у договорі можуть бути передбачені санкції до покупця (штраф). Порядок постачання передбачає такі умови, як вид транспорту, що використовується для переве­зення товарів (залізничний, водний, повітряний, автомобільний), а також вид відправки іногороднім та місцевим одержувачам, організацію централізова­ної доставки товарів автомобільним транспортом, ким і за чий рахунок здій­снюється завантаження і вивантаження товарів (поворотної тари), відшко­дування транспортних витрат, мінімальні норми відвантаження та ін.

Якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів. Вказані елемен­ти товару відносяться до числа істотних умов договору постачання. Товари, що поставляються, повинні відповідати за якістю встановленим сертифіка­там, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що визначає вимо­ги до якості товарів, зразкам (еталонам). У договорі повинні вказуватися номери та індекси сертифікатів, стандартів, технічних умов, іншої докумен­тації, що встановлює якість товарів.

Постачання товарів, що не відповідають вказаним документам, спричи­няє майнову відповідальність постачальника (виробника) у вигляді штрафів, передбачених договором або іншим регулюючим правовим документом. Важливим правовим документом, що регулює питання якості товарів, що реалізуються, безпеки життя і здоров'я споживачів, отримання необхідної інформації про товари, є Закон «Про захист прав споживачів», відповідні положення якого щодо якості товарів повинні враховуватися в договорах постачання товарів.

Деякі товари повинні постачатися в комплектному вигляді. Під компле­ктом мається на увазі сукупність окремих предметів, що забезпечують нор­мальне використання товару в його загальному вигляді (наприклад, мебле­вий гарнітур, чайний сервіз, лижі та лижне обладнання, радіотовари і т.д.). Комплектність таких товарів встановлюється стандартами, прейскурантами, технічними умовами або договором. У договорі може бути передбачене пос­тачання товарів з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять в комплект. Якщо комплектність товарів не визначена стандартами, технічними умова­ми або прейскурантами, вона може визначатися в договорі. У разі поставки некомплектних товарів виробник (постачальник) зобов'язаний на вимогу покупця доукомплектувати товари або замінити їх комплектними товарами в умовлений термін. До укомплектування товарів або їх заміни комплектни­ми покупець має право відмовитися від їх оплати, а якщо товари вже оплаче­ні, зажадати у встановленому порядку повернення сплачених сум.

Якщо виробник (постачальник) у встановлений термін не укомплектує товари або не замінить їх комплектними, покупець має право відмовитися від товару.

У договорі необхідно передбачити, в якій тарі товар повинен бути пос­тавлений, а також вигляд упаковки в середині тари (в коробках, пачці, обгорт­ці або перекладений папером, соломою, стружкою і т.п.). Якщо стандартом або технічними умовами передбачені зовнішній вигляд тари і спосіб упаков­ки товару, то в договорі робиться посилання на стандарт або технічні умови. Обов'язок надати тару лежить на постачальникові, якщо інша умова не пе­редбачена договором. Вартість упаковки товарів відноситься на рахунок постачальника, тобто вартість упаковки, як правило, входить в ціну товару. Вартість тари в більшості випадків оплачується покупцем, якщо договором або регулюючим документом (прейскурантом) передбачено, що вона підля­гає оплаті зверх ціни на товари.

Тара та пакувальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери і тара-обладнання підлягають повер­ненню виробнику (постачальнику), іншому підприємству-тароотримувачу або здається тарозбиральним організаціям. Порядок здачі і розрахунків за тару, що здається, визначається в договорі або регулюється спеціальними нормативними документами.

Товари, що постачаються, підлягають маркіруванню відповідно до ви­мог стандартів або технічних умов. Однак, сторони мають право передбачи­ти в договорі й інші вимоги до маркірування. Разом з тим обов'язковою умо­вою є наявність на товарах або упаковці товарних знаків, зареєстрованих у встановленому порядку, за винятком тих товарів, які у відповідності зі стан­дартами або технічними умовами не підлягають маркіруванню.

При постачанні немаркірованих або неналежно маркірованих товарів покупець (одержувач) має право, якщо інше не передбачене договором, за- маркірувати їх (змінити маркірування) за рахунок виробника (постачальни­ка) або зажадати, щоб перемаркірування (зміну маркірування) зробив ви­робник (постачальник) або відмовитися від прийняття товарів.

Порядок і терміни приймання товарів за якістю передбачаються догово­ром або спеціальними нормативними документами.

Ціни і порядок розрахунків. У договорі постачання повинні передбача­тися ціни і порядок розрахунків за товари.

Ціни на товари встановлюються угодою сторін. У передбачених зако- ном випадках застосовуються ціни (тарифи, розцінки, ставки і т.п.), що вста­новлюються або регулюються уповноваженими на те державними органа­ми. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умо­вах, передбачених договором або у встановленому законом порядку.

Порядок і форми оплати (розрахунків) за товари, що реалізуються, ви­значаються в договорі за угодою сторін. До переходу до ринкових відносин оплата за товар постачальникам проводилася, як правило, після його отри­мання покупцем (акцептна форма розрахунків).

У початковий період перебудови в основному практикувалася поперед­ня оплата постачальнику покупцем товару, надалі найбільшого поширення набула часткова попередня оплата за поставлений товар, коли покупець оп­лачує заздалегідь не менше 50% суми постачання, іншу суму - після отриман­ня або реалізації товару. Вказані форми розрахунків пояснюються взаємною фінансовою неплатоспроможністю оптових, роздрібних і промислових під­приємств. Більш зручною і переважною в фінансовому відношенні формою розрахунків за товар, що поставляється, для покупців є оплата після реаліза­ції товару. У цьому випадку сторонами в договорі може бути обумовлений термін реалізації, після закінчення якого покупець зобов'язаний розрахува­тися з постачальником.

Майнова відповідальність

Договір, як відмічалося, - основний документ партнерських відносин. Тому підприємства повинні робити все необхідне для виконання договорів. Якщо ж зобов'язання, передбачені договором і законодавством, порушені, сторони мають право застосовувати майнові санкції.

Майнова відповідальність (санкція) застосовується як засіб впливу на вин­ну сторону з метою спонукати її до належного, тобто повного і своєчасного виконання зобов'язань. Санкції встановлюються в формі штрафу, неустой­ки, пені, відшкодування збитків.

Штраф встановлюється в процентному вираженні або певній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконання того або іншого договірного зобов'язання.

Неустойка (одноразовий платіж) стягається з постачальника за простро­чення постачання або недопостачання товарів у процентному вираженні до вартості непоставлених в термін товарів по окремих найменуваннях асорти­менту. Пеня - неустойка, що нараховується за прострочення виконання зо­бов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03% за кожний день прострочення оплати рахунку).

Крім стягнення санкцій, кожна із сторін має право вимагати від іншої сторони відшкодування заподіяних порушенням договору збитків в частині, що не покривається цими санкціями. Наприклад, збитки, понесені покупцем (одержувачем) у зв'язку з постачанням йому неналежної якості або некомп­лектних товарів, відшкодовуються постачальником зверх штрафу.

У передбачених законодавством випадках невиконання умов договору може спричинити право вимагати від сторони, що не виконала зобов'язання, відшкодування втраченої вигоди.

Сплата пені, неустойки, штрафу і відшкодування збитків не звільняє сто­рони від виконання зобов'язань за договором.

Зміна і розірвання договору постачання

Згідно з ЦК зміна і розірвання договору можливі за угодою сторін, якщо інше не передбачене даним Кодексом, іншими законами або договором.

На вимогу однієї з сторін договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду тільки:

• при істотному порушенні договору іншою стороною;

• в інших випадках, передбачених ЦК, іншими законами або догово­ром.

Істотним визнається порушення договору однієї зі сторін, яке спричиняє для іншої сторони такий збиток, внаслідок якого вона значною мірою позбав­ляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору (на­приклад, при постачанні товарів зі значним відступом від якості, передбаче­ної сертифікатом, стандартом або технічними умовами).

Основою для зміни або розірвання договору є також істотна зміна об­ставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, якщо інше не пере­дбачене договором або не випливає з його суті.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачувати, договір взагалі не був би укладений або укладений на зовсім інших умовах (наприклад, оголошення однієї із сто­рін за договором банкротом або неплатоспроможним підприємством).

Одностороння відмова від виконання договору постачання (повністю або частково) або одностороння його зміна допускається у разі істотного порушення договору однією із сторін.

Порушення договору постачання постачальником вважається істотним у випадках:

• постачання товарів неналежної якості, з дефектами, які не можуть бути усунені в прийнятний для покупця термін;

• неодноразового порушення термінів постачання товарів. ї

Порушення договору постачання покупцем вважається істотним у випад­ках:

• неодноразового порушення термінів оплати товарів;

• неодноразового неотримання товарів.

Договір постачання вважається зміненим або розірваним з моменту отримання однією стороною повідомлення іншої сторони про односторон­ню відмову від виконання договору повністю або частково, якщо інший тер­мін розірвання або зміни договору не передбачені в повідомленні або не ви­значені угодою сторін.

Зміна, розірвання або продовження терміну дії договору оформляється додатковою угодою, що підписується сторонами, або шляхом обміну листа­ми, факсами, телефонограмами.

Сторона, що отримала пропозицію про зміну або про розірвання дого­вору чи про продовження терміну договору, зобов'язана дати відповідь ін­шій стороні.

Вимога про зміну чи розірвання договору може бути заявлена стороною в суд тільки після отримання відмови іншої сторони на пропозицію змінити або розірвати договір, або неотримання відповіді в термін, вказаний в про­позиції або встановлений законом чи договором, а при відсутності визначення такого терміну - протягом ЗО днів.

Якщо підставою для зміни або розірвання договору послужило істотне порушення договору однієї з сторін, інша сторона має право вимагати від­шкодування збитків, заподіяних зміною або розірванням договору.