8. Затрати праці (в годинах) на виробництво рису і пшениці в Україні та Китаї наступні:

	Рис (год. на 1 кг.)	Пшениця (год. на 1 кг.)
Україна	12	4
Китай	2	8

а) У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?

б) Розрахуйте альтернативну ціну пшениці, виражену через ціну рису, для України і для Китаю.

в) В якому інтервалі буде розміщуватись рівноважна ціна на пшеницю у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?

г) Якщо відносна рівноважна ціна на пшеницю в результаті торгівлі складе 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна країна і чому?

д) Підрахуйте виграш Китаю від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватись на виробництві рису.

Розв’язок:

а) Україна має порівняльну перевагу у виробництві пшениці, тому що 4/12<8/2.

б) Для України альтернативна ціна складає 4/12=1/3, для Китаю ціна заміщення складає 8/2=4.

в) Рівноважна ціна на пшеницю в торгівлі між двома країнами (Р) буде знаходитись у проміжку між цінами заміщення, які існують в умовах відсутності торгівлі, тобто 1/3<Р<4.

г) При рівноважній відносній ціні, рівній 4, товар спеціалізації кожної з країн буде визначатися співвідношенням зарплат у промисловості виробництва рису та в промисловості виробництва пшениці. Український робітник, виробляючи пшеницю і торгуючи нею з Китаєм, зможе заробити 4/4 = 1 (рівноважна відносна ціна, поділена на затрати праці), тоді як, виробляючи рис та торгуючи ними з Китаєм при такій же рівноважній ціні, він заробить всього 4/12=1/3. Оскільки робітники захочуть отримувати більш високу зарплату, вони перейдуть у промисловість з виробництва пшениці, що призведе до спеціалізації України на цьому товарі.

д) В розрахунку на 2 години Китай може виробити 1кг рису або 2/8 = 1/4 кг. пшениці. При повній спеціалізації Китаю на виробництві рису (1 кг. за 2 години) в Україні він зможе купити за кожен кг. рису 2/4 = 1/2 кг. пшениці, що в два рази більше, ніж якщо б він виробляв пшеницю самостійно.

9. Затрати робочого часу (в годинах) в країнах А та В на виробництво товарів Х та Y такі:

	Х	Y
А	21	7
В	4	16

В якому інтервалі буде розміщуватись рівноважна ціна Р на товар Y у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?

Розв’язок: Рівноважна ціна Р на товар Y в торгівлі між двома країнами буде знаходитись у проміжку між цінами заміщення, які існують в умовах відсутності торгівлі, тобто 7/21<Р<16/4 = 1/3<Р<4.

10. Обсяг експорту товарів Х складає 1,7 млрд. $., в тому числі в складі комплексного виробу – 0, 2 млрд. $; імпорту – 2,1 млрд. $, в тому числі в складі комплексного виробу – 0,6 млрд. $. Обсяг внутрішнього виробництва товару Х складає 2,6 млрд. $. Залишки товару Х нереалізованого в минулому році складають 0,7 млрд. $. Визначте реальну місткість ринку товару Х.

Мр = Вн + І - Е + З + Ік – Ек,

де Мр - реальна місткість зарубіжного ринку;

Вн - національне виробництво даного товару на території країни;

І - імпорт даного товару;

Е - експорт товару;

3 - залишки товару, нереалізованого в минулому році;

Ік - імпорт даного товару в складі комплексного виробу;

Ек - експорт даного товару в складі комплексного виробу.

Мр = 2,6 + 2,1 – 1,7 + 0, 7+ 0,6 – 0,2 = 4,1 млрд. $.

11. Дві країни незалежно одна від одної виготовляють і споживають два однакових товари, маючи відповідні витрати на виробництво одиниці товару (годин):

	Країна А	Країна В
Одиниця товару Х	1	4
Одиниця товару Y	9	3

Якщо країни почнуть торгувати, якими будуть напрями експорту та імпорту? Чому? Яким буде виграш від торгівлі?

Виходячи із принципу абсолютних переваг, країна А спеціалізуватиметься на виробництві та експорті товару Х, оскільки витрачає на нього лише 1 годину, у той час як країна В – 8 годин, якій вигідніше імпортувати цей товар. Країна В, відповідно спеціалізуватиметься на виробництві та товару Y та експортуватиме його, оскільки витрачає на нього 3 години, що менше порівняно із країною А (4 години), яка виступатиме імпортером цього товару.

Виходячи з принципу порівняльних переваг, в розрахунку на 1 годину країна А може виробити 1 одиницю товару Х або 1/9 товару Y. При повній спеціалізації країни А на виробництві товару Х (1 одиниця за 1 годину) в країні В вона зможе обміняти кожну одиницю товару Х на 1/3 товару Y, що в три рази більше, ніж якщо б вона виробляла товар Y самостійно.