1. Іноземна фірма реставрує площу Ринок у Львові. Які товари, що використовує фірма, можуть вважатися з точки зору міжнародної економіки торговими, а які неторговими?

Розв’язок:

Можливі два підходи:

а) все, що перетнуло кордон України, є торговим товаром. Отже, всі ті матеріали для реконструювання, які привезені іноземною фірмою з-за кордону, включаючи робочу силу, з точки зору міжнародної економіки є торговим товаром. Усі українські матеріали і робоча сила, закуплені на місці, не виступають торговим товаром;

б) усе, що потенційно може бути проданим та вивезеним за кордон, є торговим товаром. Тому все, що пов’язано із наданням іноземною фірмою послуг з реставрування, і предмети для розташування на території площі, якщо вони належатимуть фірмі, виступають торговим товаром. Неторговим товаром виступають лише послуги з утримання, страхування і забезпечення реставрування.

2. Україна продала в Італію костюми, які виробляє українсько-італійське СП. Які форми міжнародних економічних відносин були задіяні в цій угоді?

Розв’язок:

Товар перевезли в Україну і за нього заплатили. Значить, як мінімум задіяна міжнародна торгівля товарами (костюми), міжнародна торгівля послугами (транспортування), міжнародні розрахунки. Якщо під закупівлю костюмів брався кредит, то використане і міжнародне кредитування. Для створення спільного підприємства певно проводилися спільні капіталовкладення (міжнародний рух капіталу) і передавалася технологія. Якщо ж в управлінні СП беруть участь українські спеціалісти, мала місце і міграція робочої сили.

3. Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну устаткування. Чи можна це вважати міжнародним поділом праці, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом?

Розв’язок:

У широкому розумінні це приклад міжнародного поділу всіх факторів виробництва з їхньою наступною кооперацією. Для того, щоб Україна могла виробити сірку, а Німеччина – устаткування, кожній з них потрібні робоча сила відповідної кваліфікації (праця), гроші, обладнання та інші матеріальні ресурси (капітал) і технологія. Україні, крім того, потрібні запаси сірки (земля). Поділ факторів виробництва у даному випадку веде до кооперування – обміну товарами, виробленими на їхній основі. Однак кооперація не виступає імперативом: торгівлі могло б і не бути.

4. Обсяг вітчизняного експорту країни А складає 20,0 млрд. $., обсяг імпорту – 25,0 млрд. $., з них обсяг вітчизняного експорту товарів галузі Х складає 2,1 млрд. $., імпорту – 1,1 млрд. $. Обсяг внутрішнього виробництва товарів цієї галузі складає 2,9 млрд. $. Річний ВВП країни А - 1409 млрд. $. Обсяг експорту всіх зарубіжних країн складає 6050 млрд. $., обсяг імпорту – 6650 млрд. $., з них обсяг світового експорту товарів галузі Х складає 520 млрд. $, імпорту – 620 млрд. $. Визначте:

а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації галузі Х;

б) експортну квоту у виробництві галузі;

в) індекс товарності національного господарства.

Розв’язок

а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації: Kr = Ek / Ec,

де Еk - питома вага товару в експорті країни;

Ес - питома вага товару в світовому експорті.

Еk = (2,1 / 20) × 100 = 10,5

Ес = (520/6050) × 100 = 8,6

Kr = 10,5 / 8,6 = 1,2

Так як Кr > 1, то галузь є міжнародно-спеціалізованою;

б) експортна квота у виробництві галузі: Ee = E / Oвн,

де Е - обсяг експорту за даний період;

Овн - обсяг внутрішнього виробництва за той же період.

Ee = 20 / 2,9 = 6,9

Експортна квота характеризує значення експорту продукції певної галузі для економіки країни.

в) індекс, товарності, t характеризує міру участі національного господарства в МПП:

t = (E+I) / P × 100,

де Е - річний експорт;

І -. річний імпорт;

Р - річний валовий внутрішній продукт.

t = [(20 + 25) / 1409] ×100 = 3,2