
- •1.Увага. Значення уваги. Фізіологічні основи.
- •2.Види уваги, їх характеристика.
- •3.Основні властивості уваги. Неуважність, її види.
- •4.Виховання уваги у дітей.
- •5. Загальне поняття про відчуття. Аналізатори і органи відчуття.
- •6.Види відчуттів. Їх характеристика.
- •7.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •8.Сприйняття. Фізіологічні основи. Види.
- •9. Загальні особливості сприйняття. Помилкове сприйняття.
- •10. Пам'ять, значення. Фізіологічні основи пам’яті.
- •11. Поняття про асоціації. Видиасоціації, їх характеристика.
- •13.Запамятовування, його види, характеристика.
- •14.Впізнання та відтворення, характеристика.
- •15. Умови успішного запам’ятовування.
- •16. Закономірності запам’ятовування. За (Ебінгаузом).
- •17. Забування, його види, боротьба із забуванням.
- •18. Групи видів пам’яті. Їх характеристика.
- •19. Поняття про мислення. Фізіологічні основи.
- •20. Види мислення, їх характеристика.
- •21. Поняття про мовлення. Фізіологічні основи. Види мовлення.
- •22. Основні форми мислення, їх характеристика.
- •23.Характеристика операцій мислення.
- •24. Характеристика індивідуальних особливостей мислення.
- •25. Уявлення уяви. Поняття про уяву. Фізіологічні основи.
- •26. Характеристика видів уяви. Мрія – особливий вид уяви.
- •27. Загальне поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи.
- •28. Особливості емоцій та почуттів.
- •29. Інтенсивність емоцій та почуттів.
- •30. Види почуттів, їх характеристика.
- •31. Поняття про волю. Фізіологічні основи вольових дій.
- •32. Аналіз вольової дії.
- •33. Характеристика вольових якостей особистості.
- •34. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи.
- •35. Види (типи) темпераментів, їх психологічна характеристика.
- •36. Врахування темпераментів дітей у навчально – виховній роботі.
- •37. Поняття про характер. Фізіологічні основи.
- •38. Типове та індивідуальне в характері.
- •39. Риси характеру людини, їх характеристика.
- •40. Поняття про здібності. Здібності і діяльність.
- •41. Природні передумови розвитку здібностей.
- •42. Види і рівні здібностей.
- •43. Умови розвитку здібностей у дітей.
- •44. Загальна характеристика молодшого школяра.
- •45. Формування особистості молодшого школяра.
- •46. Загальна характеристика підлітка.
- •47. Формування особистості підлітка.
- •48. Педагогічні здібності, їх структура.
- •49. Поняття про психологію навчання, структура навчальної діяльності, мотиви навчання. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
- •50. Загальне поняття про психологію виховання. Психологічне обґрунтування форм і методів виховного впливу.
23.Характеристика операцій мислення.
Операції мислення: Розумові дії – це дії з об’єктами відображеннями в образах, уявленнях і поняттях про них. Основними розумовими операціями є: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення і конкретизація. Порівняння – це мислення зіставлення предметів та явищ з метою знайти спільне та відмінне (схожих та відмінних ознак). Аналіз уяви, мислення розчленування предметів та явищ на складові частини виділення в них окремих частин елементів, ознак, властивостей. Аналіз (простий) – якщо розчленовуємо на окремі складові і пізнаємо глибоко лише одну деталь. Аналіз (складний) якщо розчленовуємо на складові і пізнаємо усі складові. Синтез - це мислення уявне об’єднання окремих частин, елементів, ознак, властивостей в єдине ціле. Синтез може бути підсумуючий (підбивання підсумків набутих знань). Узагальнюючий (поєднання окремих літер, слово є нові знання). Абстрагування – мислення відокремлення одних ознак і властивостей від інших їх рис і самих предметів якими вони властиві. Узагальнення – це мислення не об’єднання предметів, явищ у групи за такими ознаками які виділяли при абстрагуванні. При узагальненні ми абстрагуємо малина смородина – це кущі. Конкретизація – це мислений перехід від загального до одиничного яке пов’язане з цим загальним.
24. Характеристика індивідуальних особливостей мислення.
Розумова діяльність людини, підлягаючи загальним психологічним закономірностями, водночас характеризується індивідуальними особливостями. Самостійність – вміння людини ставити нові завдання й розв’язати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Критичність – вміння об’єктивно, вимогливо оцінювати свої і чужі думки, позитивні і негативні електро явища чи факту. Гнучкість – вміння швидко змінювати свої дії при змінні ситуацій діяльності, готовність швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший змінювати тематику і стратегію їх розв’язання. Глибина – вміння проникати в сутність складних завдань, розкривати причини явищ, бачити проблему там, де її не помічають інші. Широта – здатність охопити широке коло питань, у творчому мисленні з різних галузей знання та практики. Широта є показником ерудованості особистості. Послідовність – уміння дотриматися логічної поступності гри. Швидкість – здатність миттєво, розібратися у складній ситуації, швидко обдумати й прийняти правильне рішення.
25. Уявлення уяви. Поняття про уяву. Фізіологічні основи.
Уява – це процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів яких вона ніколи не сприймала. Уявлення уяви (4 види). 1.Уявлення того, що є дійсності, але людина не зустріла.(Тундра, Тайга, Париж ) 2.Уявлення історичного минулого (Чапаєв, Петро 1). 3.Уявлення того, що буде в майбутньому (літак, будинок). 4.Уявлення того, чого ніколи не було і бути не може в дійсності. (хатина на куриних ніжках). Фізіологічною основою уяви є процес утворення нових комбінацій (нових сполучень), стих тимчасових нервових зв’язків які виникли раніше у процесі відображення людини об’єктивної дійсності. Основне значення уяви полягає в тому, що без неї не можлива була будь – яка праця люд. так як не можна працювати не уявляючи кінцевого результату праці.