20. Види мислення, їх характеристика.

- За формою: *Наочно – дійове – це вид мислення, який пов'язаний з практичними діями над предметами. В перед дошкільному виці до 3р. включно мислення в основному наочно – дійове. Дитина аналізує і синтезує об’єкти, які вона пізнає по мірі того як вона руками практично роз’єднує і з’єднує одне з одним.

*Наочно – образне – це вид мислення, який з необхідністю спирається на сприйняття та уявлення. Характерне дошкільникам 4-6р. молодшим школярам 6-10р. в процесі аналізу і синтезу об’єкта, який пізнає дитина, вона не обов’язково і далеко не завжди торкається руками даного предмета. *Словесно – логічне – це мислення поняттями, які позбавлені безпосередньо наочності, яка властива сприйняттям і уявленням. Характерне – старшим школярам, дорослим. За мірою новизни та оригінальності: *Репродуктивне (відтворююче) – це вид мислення, який забезпечує розв’язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв’язання. Незважаючи на це репродуктивне мислення завжди потребує виявлення певного рівня самостійності. *Продуктивне (творче) – спрямоване на здобуття нових знань. У продуктивному мисленні найповніше виявляються інтелектуальні здібності людини, її творчий потенціал. Творчі можливості дістають вияв у швидкому темпі засвоєння знань, у широті їх перенесення в нові умови, в самостійному оперуванні ними.

21. Поняття про мовлення. Фізіологічні основи. Види мовлення.

Мовлення – це процес спілкування людей один з одним за допомогою мови. Фізіологічною основою мовлення є утворення ТНЗ, у зв’язаних з координованою діяльністю рухових, слухових і зорових центрів. Види мовлення: Зовнішнє – спілкування між людьми за допомогою розмови або різних технічних обладнань: Усне – протікає у змінюваних умовах. Усне = Діалогічне Монологічне. Писемне – дуже чіткий задум. Складна змістовна програма. Внутрішнє - спрямоване на себе, досить згорнутий, скорочений характер.

22. Основні форми мислення, їх характеристика.

Поняття – форма мислення, яка відображає спільні і притому істотні ознаки предметів та явищ. Наприклад: істотна ознака плодів полягає в тому, що вона містить насіння яке є засобом розмноження, не істотні – форма, колір, вигляд… Поняття завжди існують і виявляються у слові. Поняття і слово становить єдність але не тотожні. Поняття – це елемент думки. Слово – це елемент мови. Поняття з більшими обсягом називається родовими (родовими є меблі, рослини…), поняття з меншим обсягом ознак є видовим (стіл, дерево). Є поняття одиничні – це істотні ознаки одиничних об’єктів (країна, письменник, місце, вченні). Поняття загальні – це істотні ознаки цілих класів об’єктів (елемент, зброя). Конкретні – відбуваються певні предмети явища та зв’язки між ними (меблі, рослини, тварини). Абстрактні – істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об’єктів. (вага, мужність, зло. добро).

Судження – це така форма мислення в якій міститься ствердження або заперечення певних ознак властивостей зв’язків та відношень між об’єктами. Наприклад: сума внутрішніх кутів трикутника = 180 градусів. Сума судження виявляється у формі речення. Кожне судження містить суб’єкт і предмет. Суб’єкт – це предмет про який йдеться мова. Предмет – це відображення тих відносин, ознак, властивостей які людина стверджує або заперечує. Судження ствердження одиничне, часткове – просте. Судження заперечне, загальне – складне. Види суджень: Одиничне: земля обертається навколо Сонця. Часткові: деякі метали легші за воду. Загальні: всі люди смертні. Прості: складаються з одного судження (твердий як камінь). Складні: склад.. з кількох суджень (в квартирі сторони рівні і кути).

Умовивід ( умовисновок ) – така форма мислення в якій з одного або кількох суджень виводиться нове. Типовими прикладами умові виду є доведення геометричної теореми. Спосіб міркування від одиничного до загального називається індукція. Спосіб міркування від загального до одиничного доведення. Від одиничного до загального ялина – хвойне дерево. Ялина вічно зелене дерево. Хвойне дерево вічно зелене.