- •1.Увага. Значення уваги. Фізіологічні основи.
- •2.Види уваги, їх характеристика.
- •3.Основні властивості уваги. Неуважність, її види.
- •4.Виховання уваги у дітей.
- •5. Загальне поняття про відчуття. Аналізатори і органи відчуття.
- •6.Види відчуттів. Їх характеристика.
- •7.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •8.Сприйняття. Фізіологічні основи. Види.
- •9. Загальні особливості сприйняття. Помилкове сприйняття.
- •10. Пам'ять, значення. Фізіологічні основи пам’яті.
- •11. Поняття про асоціації. Видиасоціації, їх характеристика.
- •13.Запамятовування, його види, характеристика.
- •14.Впізнання та відтворення, характеристика.
- •15. Умови успішного запам’ятовування.
- •16. Закономірності запам’ятовування. За (Ебінгаузом).
- •17. Забування, його види, боротьба із забуванням.
- •18. Групи видів пам’яті. Їх характеристика.
- •19. Поняття про мислення. Фізіологічні основи.
- •20. Види мислення, їх характеристика.
- •21. Поняття про мовлення. Фізіологічні основи. Види мовлення.
- •22. Основні форми мислення, їх характеристика.
- •23.Характеристика операцій мислення.
- •24. Характеристика індивідуальних особливостей мислення.
- •25. Уявлення уяви. Поняття про уяву. Фізіологічні основи.
- •26. Характеристика видів уяви. Мрія – особливий вид уяви.
- •27. Загальне поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи.
- •28. Особливості емоцій та почуттів.
- •29. Інтенсивність емоцій та почуттів.
- •30. Види почуттів, їх характеристика.
- •31. Поняття про волю. Фізіологічні основи вольових дій.
- •32. Аналіз вольової дії.
- •33. Характеристика вольових якостей особистості.
- •34. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи.
- •35. Види (типи) темпераментів, їх психологічна характеристика.
- •36. Врахування темпераментів дітей у навчально – виховній роботі.
- •37. Поняття про характер. Фізіологічні основи.
- •38. Типове та індивідуальне в характері.
- •39. Риси характеру людини, їх характеристика.
- •40. Поняття про здібності. Здібності і діяльність.
- •41. Природні передумови розвитку здібностей.
- •42. Види і рівні здібностей.
- •43. Умови розвитку здібностей у дітей.
- •44. Загальна характеристика молодшого школяра.
- •45. Формування особистості молодшого школяра.
- •46. Загальна характеристика підлітка.
- •47. Формування особистості підлітка.
- •48. Педагогічні здібності, їх структура.
- •49. Поняття про психологію навчання, структура навчальної діяльності, мотиви навчання. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
- •50. Загальне поняття про психологію виховання. Психологічне обґрунтування форм і методів виховного впливу.
41. Природні передумови розвитку здібностей.
Здібності – це прижиттєве утворення, а не вроджена особливість. Природною передумовою розвитку здібностей є задатки. Задатки – деякі вроджені анатомо – фізіологічні особливості мозку, НС, аналізаторів. Задатки лише одна з умов формування здібностей. Задатки багатозначні: на основі одних і тих же задатків розвив. різні здібності. При цьому важливість є не біологічна спадковість, а спадковість умов життя, тобто соціальних умов. Здібності, таким чином, - не стільки дар природи, скільки продукт людської діяльності.
42. Види і рівні здібностей.
Загальні (вияв. у всіх видах діяльності) – в основі яких лежать задатки, що створюють сприятливі умови для виконання будь – якого виду діяльності (допитливість, яскрава уява). Спеціальні (в окремих спеціальних галузях діяльності) – це здібності до певного виду діяльності (мовленнєві, творчі). Обдарованість – високий рівень задатків особистості, сплав природженого і набутого індивіду ( високий рівень активності, інтерес, сила волі). Талант – природний хист, високий рівень обдарованості люд. до певного виду діяльності ( наукової, творчої). Геніальність – вищий ступінь обдарованості люд. вияв її творчих сил, найвищий ступінь розвитку таланту, що дає змогу відкрити цілу епоху, нову еру в тій чи іншій галузі. Американський психолог Р. Альберт виділив чотири ознаки генія: 1.Величезна продуктивність праці. 2.Розробка стрижневої проблеми 3.Тривале визнання 4.Наявність прихильників і послідовників.
43. Умови розвитку здібностей у дітей.
Розвиток здібностей у дітей проходить цілий ряд ступенів пов'язаний з їх психологічним розвитком. Для того, щоб діяльність, якою займається дитина, позитивно впливала на розвиток здібностей, вона повинна відповідати певним умовам. 1.Діяльн. повинна викликати сильні, стійкі позитивні емоції. Дитина повинна відчувати радість,прагнення займатись певним видом діяльн. 2.Діяльн. дитини повинна носити творчий характер. 3.Діяльн. організувати таким чином, щоб вона перевершувала можливості дитини досягнутий рівень виконання діяльн. 4.Організація різних форм позакласної та поза навчальної роботи. Формуючи здібностей дітей, слід розвивати у них наполегливість у переборенні труднощів, вимогливість до себе, критичність. Не варто надмірно вихваляти, захоплюватись здібностями дит. краще довести, що здібна дит. має такі ж права як і звичайна.
44. Загальна характеристика молодшого школяра.
Молодшій шкільний вік – це від 6-7 до 10 – 11 років, що співпадає з навчанням в початкових класах. Фізичний розвиток: 1. Кісткова система ще перебуває в стадії формування. 2. Процес окостенінні кисті пальців також ще не зник повністю. 3. Відбувається функціональна доскональність мозку. Дитина молодшого шкільного віку переживає кризу 7 років. Це перехідний період, виражений у прагненні піти до школи стати учнем. Основним новоутворенням психіки дитини є: - довільність як особлива якість психічних процесів. – внутрішній план дій . – самопізнання.