
- •1.Увага. Значення уваги. Фізіологічні основи.
- •2.Види уваги, їх характеристика.
- •3.Основні властивості уваги. Неуважність, її види.
- •4.Виховання уваги у дітей.
- •5. Загальне поняття про відчуття. Аналізатори і органи відчуття.
- •6.Види відчуттів. Їх характеристика.
- •7.Основні властивості і закономірності відчуттів.
- •8.Сприйняття. Фізіологічні основи. Види.
- •9. Загальні особливості сприйняття. Помилкове сприйняття.
- •10. Пам'ять, значення. Фізіологічні основи пам’яті.
- •11. Поняття про асоціації. Видиасоціації, їх характеристика.
- •13.Запамятовування, його види, характеристика.
- •14.Впізнання та відтворення, характеристика.
- •15. Умови успішного запам’ятовування.
- •16. Закономірності запам’ятовування. За (Ебінгаузом).
- •17. Забування, його види, боротьба із забуванням.
- •18. Групи видів пам’яті. Їх характеристика.
- •19. Поняття про мислення. Фізіологічні основи.
- •20. Види мислення, їх характеристика.
- •21. Поняття про мовлення. Фізіологічні основи. Види мовлення.
- •22. Основні форми мислення, їх характеристика.
- •23.Характеристика операцій мислення.
- •24. Характеристика індивідуальних особливостей мислення.
- •25. Уявлення уяви. Поняття про уяву. Фізіологічні основи.
- •26. Характеристика видів уяви. Мрія – особливий вид уяви.
- •27. Загальне поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи.
- •28. Особливості емоцій та почуттів.
- •29. Інтенсивність емоцій та почуттів.
- •30. Види почуттів, їх характеристика.
- •31. Поняття про волю. Фізіологічні основи вольових дій.
- •32. Аналіз вольової дії.
- •33. Характеристика вольових якостей особистості.
- •34. Поняття про темперамент. Фізіологічні основи.
- •35. Види (типи) темпераментів, їх психологічна характеристика.
- •36. Врахування темпераментів дітей у навчально – виховній роботі.
- •37. Поняття про характер. Фізіологічні основи.
- •38. Типове та індивідуальне в характері.
- •39. Риси характеру людини, їх характеристика.
- •40. Поняття про здібності. Здібності і діяльність.
- •41. Природні передумови розвитку здібностей.
- •42. Види і рівні здібностей.
- •43. Умови розвитку здібностей у дітей.
- •44. Загальна характеристика молодшого школяра.
- •45. Формування особистості молодшого школяра.
- •46. Загальна характеристика підлітка.
- •47. Формування особистості підлітка.
- •48. Педагогічні здібності, їх структура.
- •49. Поняття про психологію навчання, структура навчальної діяльності, мотиви навчання. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
- •50. Загальне поняття про психологію виховання. Психологічне обґрунтування форм і методів виховного впливу.
1.Увага. Значення уваги. Фізіологічні основи.
Увага – це спрямованість та зосередженість діяльності людини на певних предметах та явищ навколишньої дійсності при умові абстрагування усього іншого. Увага – це вибір об’єкту і утримання уваги на ньому при умові відвертання від усього стороннього.
Значення уваги: 1.Здійснюється регулювання діяльності. 2.Без уваги не можлива цілеспрямована практична, фізична, розумова діяльність, бо людина повинна з повагою ставитися до об’єктів і плану своєї діяльності. 3.Увага є необхідною умовою чіткого, усвідомленого відображення навчального матеріалу та міцного засвоєння його.
Фізіологічною основою уваги є механізм взаємодії двох нервових процесів – збудження і гальмування (згідно закону взаємодії індукції ): домінанта (панує, переважає); оптимальне вогнище збудження (шум вітру, цокання годинника - старанні слабо діючі подразники, які нас заставляють ще краще працювати); Сильні подразники, які відвертають увагу – радіо, телепередачі.
2.Види уваги, їх характеристика.
Мимовільна (здійснюється сама собою, без наміру, без мети). Мимовільна увага – зосередження свідомості людини на об’єкті внаслідок його особливостей як подразника. Впливає: *Сила подразника (гроза, грім, блискавка)*Раптовість, несподіваність (підвищення голосу)*Новизна, незвичайність (нова зачіска) *Відносна сила подразника (серед тиші шелест листя) *Просторові зміни руху, рухливість (мигання реклам, світлофорів)*Контрастність (серед світлих кольорів звертаєш увагу на темніші) *Значення подразника на особистості (запах їжі впливає на тих, хто хоче їсти).
Довільна (активна, свідома мета, намір, пов’язана із силою волі та здатністю долати зовнішні і внутрішні перешкоди) Довільна ага – це та що свідомо спрямовується і регулюється особистістю. Впливає: *Чітке розуміння мети і завдання (випр.. помилок); *Усвідомлення обов’язку. * Стійкість інтересів (малювання, танців) * Звичні умови роботи; * створення сприятливих умов для роботи.
Післядовільна – діє після довільної уваги. Не вимагає спеціальних вольових зусиль, залишається цілеспрямованою і передбачу вальною.
3.Основні властивості уваги. Неуважність, її види.
Обсяг – кількість об’єктів які сприймаються одночасно з достатньою чіткістю. Обсяг залежить: 1. Від особливостей сприйманих об’єктів; 2. Від досвіду і практичної діяльності людини. 3. Від поставленого завдання. Розподіл – одночасна увага до двох або кількох об’єктів та одночасне виконання дій з ними чи спостереження за ними (ведення машини і одночасно слухання музики). Переключення – переміщення уваги з одного об’єкта на інший в зв’язку з переходом від однієї діяльності до іншої і з постановкою нового завдання. Зосередження (концентрація) – утриманням уваги на одному об’єкті або на одній діяльності, абстрагуючись від всього іншого. Стійкість – тривале утримання уваги на предметі чи діяльності. Може зберігатися до 10-15хв.
Неуважність, її види. Неуважність – це невміння зосередитись чи переключитись з одного предмета на інший. Існують 2 види неуважності: Мимовільна (виражається в результаті поганого виховання); - довільна (надмірне зосередження на якомусь виді діяльності, призводить до помилок).