9. Технічні міроприємства по виконанню робіт з підвищеною небезпекою. Заходи по підготовці робочого місця для виконання робіт (робоче місце готує оперативний або черговий персонал).

Проводять такі технічні міроприємства:

1. Відключають обладнання від комунікацій.

2. Знімають тиск.

3. Вентилі, засувки закривають (обв’язують ланцюгами і закривають на замок).

4. Відкривають дренажі, і у відкритому положенні обмотують ланцюгами і закривають на замок.

5. Відключають електроприводи (двічі) за допомогою рубильників та зняттям запобіжників.

6. На пневмоприладах запираються вентилі подачі повітря і закриваються на замок.

Всі ключі від замків зберігаються у старшого чергового (умовно кажучи у старшого по зміні). Обладнання від’єднується заглушками з хвостовика. Після відключення обладнання вивішуються заборонні плакати. Наприклад: «Не вмикати! Працюють люди»; на дренажах навпаки : «Не замикати! Працюють люди».

Місце вентилюють, огороджують, освітлюють, заміряють концентрацію шкідливих речовин (наприклад метану має бути до 5%).

Коло місця робіт вивішуються дозволяючі або попереджуючі плакати. Після підготовки робочого місця начальник зміни дозволяє виконання робіт попередньо перевіривши робоче місце.

10. Вимоги безпеки при обслуговуванні виробничого обладнання.

1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря +25⁰С не повинна перевищувати +45⁰С.

2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою – для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичні. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з’єднання, сальники тощо) слід установлювати захисні кожухи, а за необхідності – спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце.

Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговуючого персоналу.

4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рівня підлоги, слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.

Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, ТА, котлоагрегатів, фільтрів тощо) слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями з обох боків заввишки понад 1 м.

5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.

6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести надписи відповідно до технічної схеми.

На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрям обертання, і літери „В” – відкрито, „З” – закрито. Органи аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати надписи про їхнє призначення і бути легкодоступними для персоналу.

7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження – для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.

Захисні огородження повинні бути відкритими, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються вгору, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.

Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.

Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового валу з кожного боку не перевищувала 10 мм.