Музична культура скіфії

Під час розкопок скіфських курга­нів у різних регіонах України було знайдено чимало зразків музичних ін­струментів. Це металеві дзвіночки, бу­бонці, брязкальця різних форм і роз­мірів. Під час обрядових дійств (освя­чення речей і житла) використовували своєрідний шумовий інструмент - три­зубці. На кінцях зубців цього інстру­мента були пташки, що тримають у дзьобиках кільця із дзвіночками.

На фресках, коштовностях трапля­ються зображення музикантів. На­приклад, на скіфській золотій пласти­ні від головного убору (знайденій поб­лизу с. Сахнівка на Київщині) можна побачити бородатого співака, який грає на струнному інструменті, подіб йому до грецького, на фресках – скіфа з грецькою лірою, а також жінок, що танцюють.

Майстерні візерунки срібної оправи слов'янських рогів тура, знайдених у Чернігівському кургані, мають певні ознаки скіфського звіриного стилю і водночас їм уже притаманний місцевий колорит. Вважають, що ці роги вико­ристовували як сигнальні інструменти.

Музична і театральна культура грецьких м1ст-колоній північного причорномор'я

Важливими джерелами дослідження вітчизняної музичної культури періоду розквіту античних міст Північного При­чорномор'я є ювелірні прикраси, вази, вироби з теракоти, фрески, скульпту­ри, на яких зображено виконавців на різних інструментах. Античний інстру­ментарій був надзвичайно багатий. До нього входили інструменти всіх груп:

■ струнні: ліра, кіфара, арфа;

■ духові: авлос (подвійна флейта), сиринга (або флейта Пана) - флейта з кількох з'єднаних трубочок;

■ ударні: тимпани (бубни), кротали - металеві тарілочки на зразок су­часних кастаньєт.

Як відомо з грецької історії, елліни з дитячих років вчилися не лише чита­ти і писати, а й грати на музичних ін­струментах, співати і танцювати. На­приклад, під час розкопок в Ольвії бу­ло знайдено теракотову статуетку, що зображує навчання дитини гри на лірі. Про значущість цього найпоширенішо­го музичного інструмента в грецьких містах-колоніях свідчить карбування ліри на пантікапейських та ольвійських монетах (на останніх карбували також тимпани).

Знайдені у Північному Причорно­мор'ї зображення інструментів грець­кого зразка підтверджують давні зв'яз­ки слов'янської музичної культури з античною.

За архаїчної доби люди не уявляли свого життя без різних обрядів, свят, видовищ. З античних часів дійшли до нас письмові свідчення про театри Ольвії, Херсонеса, Боспору. Зберегли­ся також зображення масок, статуетки акторів. У Херсонесі було знайдено за­лишки античного театру, що розташу­ванням у просторі нагадує грецькі те­атральні споруди.

В античному театрі література, му­зика й танці були нероздільні: під час усіх вистав хор з інструментальним супроводом виконував роль комента­тора події, що відбувалася на сцені. Лише згодом музика і танці стали входити до п'єс як інтермедії (вставні номери), а потім остаточно виокреми­лися.

Які твори ставились у театрах Пів­нічного Причорномор'я, достеменно не відомо. Однак у трагедії славетно­го Еврипіда «Іфїгенія в Тавриді» опо­відається про події, що сталися на північних берегах Понту Евксинського.

У театрах відбувалися не лише вис­тави, а й концерти, а за римських ча­сів – ігри-бої гладіаторів. Античні ав­тори згадують, що у Боспорі виступав запрошений з Еллади відомий співак і кіфаред Арістонік. Як і в самій Гре­ції, у містах-колоніях під час різних видовищ, свят, спортивних ігор прово­дилися агони – художні змагання хо­рів, музикантів, танцюристів. Наприк­лад, збереглася згадка про змагання в танцях зі співом на майданах Херсоне­са. Під час розкопок на території північнопричорноморських міст було знайдено амфори, якими нагороджува­ли переможців у змаганнях із кулачно­го бою, бігу та гри на кіфарі.