Змістовий модуль і. Витоки української художньої культури

Тема 2. Ґенеза слов’янської художньої традиції. Статичні види мистецтва. Динамічні види мистецтва.

Коли і чому виникло мистецтво? Це питання здавна хвилює людство, проте на нього й досі немає однознач­ної відповіді. Вчені висунули не одну теорію походження мистецтва. Це, Наприклад, теорії надлишкової енер­гії, ігрова, пізнавальна, магічна, ко­мунікативна та ін. Кожна з них є достатньо обґрунтованою. Вони не виключають, а взаємодоповнюють одна одну. Здатність до художньої твор­чості, до мистецтва - генетично зу­мовлена риса людини. Отже, мистецтво виникло внаслідок природної потреби людини в красі, чуттєвому задоволенні. Головне джерело пізнання мистецтва найдавніших часів - археологічні знахідки. Найстаріші пам'ятки, від­криті на території України, датуються ХХV - X тис. до н. є. Вони свідчать про те, що у процесі еволюції людини За­роджувалися архітектура, малюнок; скульптура, живопис,

Найдавнішим видом художньої ді­яльності вважають декоративно-ужиткове мистецтво. Люди зав­жди прагнули прикрашати себе, своє житло та речі, якими вони користувалися, Спочатку це були зовсім примітивні зображення: риски, крапки, заглиблення, 3 часом вони ставали дедалі складнішими й утворювали орнамент. Часів палеоліту сягає ще один із природних видів мистецтва – скульптура.На всій території Європи, в тому числі в Україні, знаходять невеликі за розмірами фігурки з кістки або каменю, які використовували під час магічних обрядів.

На території України виявлено й досліджено багато палеолітичних посе­лень. Найвідоміше з них - славнозвіс­на Мізинська стоянка. її пам'ят­ки - залишки музичних інструментів, прикраси, знаряддя праці, статуетки – мають світове значення. Майже всі ви­роби оздоблено складними геометрич­ними візерунками. Серед них – най­давніші в Європі зразки так званого меандрового орнаменту, що відтворю­ють природне зображення на зрізі бив­ня мамонта. Згодом меандр поширився по всій Європі, набувши особливої по­пулярності в мистецтві Давньої Греції.

З плином часу первісна людина роз­ширила межі художнього освоєння простору. Вона почала наносити зоб­раження на скелі та стіни печер. Так виникло наскельне мистецтво.

Унікальною пам'яткою наскельного мистецтва кам'яного віку та пізніших епох - міді й бронзи - є Кам'яна Могила поблизу м. Мелітополя Запо­різької області. Цей величезний пагорб з пісковику заввишки 12 м і площею близько трьох гектарів містить велику кількість гротів та печер. У них збе­реглося понад три тисячі так званих пєтрогліфів - зображень тварин, зрід­ка людей, висічених на кам'яних сті­нах. Більшість із них належить до не­оліту (VIII—III тис. до н. є.).

Про що свідчать петрогліфи Ка­м'яної Могили? Передусім про те, що давні митці вдосконалювали свої вміння відтворювати характерні риси живих істот. Вони створювали не ли­ше поодинокі, фрагментарні, а й багатофігурні зображення, об'єднані єдиним задумом. Кам'яна Могила бу­ла святилищем, де здійснювалися ри­туали мисливської магії. Риски та заглиблення на фігурах тварин і по­ряд з ними імітують сліди від ударів гострими знаряддями. Петрогліфи Кам'яної Могили посідають вагоме місце серед світових пам'яток куль­тури.

Минали століття, тисячоліття. Лю­ди поступово опановували нові матері­али і способи виробництва: прядіння, ткацтво, кераміку, металургію. Водно­час урізноманітнювалася художня ді­яльність.