2.1. Програма навчальної дисципліни «Неорганічна хімія»

Змістовий модуль 1. Будова та зв’язки хімічних сполук

Тема 1. Вступ. Основні поняття, терміни та визначення хімії. Основні закони хімії. Зміст курсу загальної хімії та його значення в системі хіміко-біологічної освіти. Розвиток хімії як науки про речовини та їх перетворення. Основні сучасні етапи, напрямки і перспективи розвитку хімії. Значення хімії. Хімізація суспільного господарства. Основні джерела сировини. Основні поняття, визначення та терміни хімії (атом, нуклонне число, протонне число, хімічний еквівалент, ізотопи, молекула, проста речовина, складна речовина, алотропія, іон, атомна одиниця маси, атомна маса елемента, молекулярна маса речовини, моль, мольна (молярна) маса, хімічний еквівалент елемента, хімічний еквівалент речовини, еквівалентна маса елемента в речовині, еквівалентна маса речовини – оксидів, гідроксидів, кислот, солей). Основні закони хімії ( закон збереження маси речовини, закон сталості складу, закон еквівалентів, закон простих кратних відношень, закон об’ємних відношень, закон Авогадро).

Тема 2. Класифікація та сучасна номенклатура неорганічних сполук. Класифікація неорганічних сполук за номенклатурними правилами IUPAC. Класифікація простих і складних речовин. Найважливіші класи неорганічних сполук. Оксиди, основи, амфотерні гідроксиди, кислоти, солі. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.

Тема 3. Будова атома. Складність будови атома. Складові частини атома. Ядро і електрони, їх заряд і маса. Розвиток вчення про будову атома. Квантовий характер випромінювання енергії. Дуалізм світла. Рівняння Планка-Ейнштейна. Теорія будови атома. Теорія будови атома Н. Бора. Корпускулярно-хвильовий дуалізм мікрочастинок. Рівняння Луї де Бройля. Основні положення квантової механіки. Принцип невизначеності В. Гейзенберга. Рівняння Е. Шредінгера. Квантові числа стану електронів в атомі: n, l, m_l, m_s. Атомні орбіталі. Форми і просторова орієнтація s-, p-, d-, f-атомних орбіталей. Структура багатоелектронних атомів. Принципи забудови електронами орбіталей в атомах: принцип мінімуму енергії, принцип Паулі, правило Гунда. Правило В.М.Клечковського. Способи зображення електронних структур атомів: графічний, аналітичний, квантових комірок.

Тема 4. Періодичний закон і періодична система елементів. Відкриття періодичного закону і системи елементів. Структура періодичної системи елементів з погляду теорії будови атома. Характеристика хімічних властивостей елементів за періодичною системою. Орбітальний радіус атома, енергія іонізації, енергія спорідненості до електрону, електронегативність та періодичність їх зміни.

Тема 5. Хімічний зв’язок та структура молекул. Типи хімічного зв’язку. Іонний зв’язок. Утворення іонів і електростатична взаємодія між іонами. Енергія іонного зв’язку. Ступінь окислення атомів. Властивості іонного зв’язку (ненаправленість, ненасиченість). Загальна характеристика іонних сполук. Ковалентний зв’язок. Умови утворення ковалентного зв’язку. Властивості ковалентного зв’язку. Різновиди ковалентного зв’язку. Метод молекулярних орбіталей. Гібридизація атомних орбіталей. Донорно-акцепторний зв’язок. Водневий зв’язок. Агрегатні стани речовини. Твердий стан речовини. Типи хімічного зв’язку в кристалах.

Змістовий модуль 2. Термодинаміка та кінетика.

Тема 1. Термохімія і термодинаміка хімічних процесів. Елементи хімічної термодинаміки. Система, параметри, процес. Внутрішня енергія і ентальпія, їх властивості. Перший закон термодинаміки. Теплові ефекти хімічних реакцій. Екзо- і ендотермічні реакції. Термохімічні рівняння. Закон Г.І. Гесса та наслідки із закону Гесса. Стандартні теплоти утворення речовин. Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію. Властивості ентропії. Зміна ентропії в хімічних процесах. Ентальпійний і ентропійний фактори. Поняття про енергію Гіббса. Стандартна енергія Гіббса. Напрям проходження хімічних процесів.

Тема 2. Кінетика хімічних та біологічних процесів. Швидкість хімічних реакцій. Класифікація хімічних реакцій. Фактори, що впливають на швидкість гомогенних та гетерогенних процесів. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакцій. Закон діючих мас. Константа швидкості хімічних реакцій. Молекулярність і порядок реакцій. Правило Вант-Гоффа. Рівняння Арреніуса. Енергія активації. Вплив тиску на швидкість хімічних та біологічних процесів. Особливості ферментів, або ензимів, як каталізаторів біологічних процесів. Використання та роль каталізаторів у промисловості та в біологічних процесах.

Тема 3. Рівновага в хімічних та біологічних системах. Зворотні та незворотні процеси. Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Властивості константи рівноваги. Зміщення рівноваги під впливом температури. Зв’язок між константою рівноваги і зміною енергії Гіббса в процесах. Принцип Ле Шательє та його значення для керування хімічними та біологічними процесами. Зміщення рівноваги під впливом тиску і концентрації реагуючих речовин.

Тема 4. Розчини. Загальні властивості розчинів. Способи кількісного вираження складу розчинів. Характеристика дисперсних систем. Істинні (хімічні) розчини, тонкодисперсні (колоїдні) розчини, грубодисперсні системи (суспензії, емульсії). Тверді та рідкі розчини. Роль водних розчинів в біосфері та в хімічній технології. Способи вираження концентрації розчинів. Масові, об’ємні та безрозмірні концентрації розчинів та їх взаємні перерахунки. Природа розчинів. Енергетика розчинення. Розчинність. Механізм розчинення. Вплив на розчинність природи розчинних речовин (газоподібних, рідких, твердих), температури, тиску. Закон Генрі.

Тема 5. Властивості розчинів неелектролітів. Тиск насиченої пари розчинника над розчинами неелектролітів. Перший закон Рауля. Температура замерзання й кипіння розчинів неелектролітів. Другий закон Рауля. Осмос і осмотичний тиск розчину. Закон Вант-Гоффа. Роль явища осмосу і осмотичного тиску в біологічних системах та в природі. Плазмоліз, гемоліз, тургор. Гіпо-, гіпер- та ізотонічні розчини.

Тема 6. Властивості розчинів електролітів. Теорія електролітичної дисоціації. Електроліти. Ізотонічний коефіцієнт. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Ступінь електролітичної дисоціації. Способи визначення ступеня електролітичної дисоціації. Сильні, середні та слабкі електроліти. Вплив природи розчиненої речовини та розчинника, температури концентрації розчинів на дисоціацію. Діелектрична проникність. Константа дисоціації. Закон розведення Освальда. Характер дисоціації електролітів. Сильні електроліти. Активність сильних електролітів та іонна сила розчинів. Реакції в розчинах електролітів.

Змістовий модуль 3. . Гомогенні і гетерогенні рівноваги. Гідроліз і амфотерність, окисно-відновні процеси, реакції комплексоутворення

Тема 1. Рівновага в розчинах електролітів. Електролітична дисоціація, дисоціація молекул води. Іон гідроксонію. Амфоліти. Іонний добуток води. Водневий показник рН. Визначення рН. Кислотно-основні індикатори. Буферні розчини. Добуток розчинності важкорозчинних електролітів і розчинність. Добуток активності. Умови осадження і розчинення електролітів.

Тема 2. Гідроліз солей. Поняття гідролізу. Механізм гідролізу. Різні випадки гідролізу солей. Реакція середовища у водних розчинах солей. Ступінь і константа гідролізу. Вплив різних факторів (розбавлення, температура, додавання кислоти чи лугу) на зміщення рівноваги гідролізу. Роль гідролізу в хімічних і біологічних процесах.

Тема 3. Окисно–відновні реакції. Процеси окислення і відновлення. Окисники і відновники. Ступінь окислення атомів елементів у сполуках. Зміна ступеня окислення у окисно-відновних реакціях. Методи складання (зрівнювання) окисно-відновних реакцій методом електронного та електронно-іонного балансу. Класифікація окислювально-відновних реакцій. Окисно-відновні потенціали. Електродний потенціал. Водневий електрод порівняння. Стандартні окисно-відновні потенціали. Електрохімічний ряд напруг металів. Вплив різних факторів (концентрація, температура, рН середовища) на окисно-відновні потенціали. Рівняння Нернста. Напрям проходження окисно-відновних реакцій в розчинах.

Тема 4. Електрохімія. Гальванічні елементи. Робота гальванічних елементів: Даніеля-Якобі, Вольта, Лекланше, концентраційних, паливних. Електрорушійна сила гальванічних елементів. Застосування гальванічних елементів. Електроліз як окислювально-відновний процес. Електроліз розплавів. Закони Фарадея. Електроліз водних розчинів електролітів. Застосування електролізу. Акумулятори. Принцип роботи акумуляторів: кислотного та лужного.

Тема 5. Комплексні сполуки. Координаційний хімічний зв'язок. Реакції комплексоутворення. Структура комплексних сполук. Зовнішня і внутрішня сфера комплексних сполук. Характеристика комплексоутворювачів та лігандів (адендів). Координаційне число і фактори, що впливають на його величину. Класифікація комплексних сполук. Номенклатура комплексних сполук. Ізомерія комплексних сполук (геометрична, гідратна, координаційна). Способи одержання комплексних сполук. Властивості комплексних сполук. Електролітична дисоціація комплексних сполук на іони внутрішньої і зовнішньої сфери. Дисоціація комплексного іона, константа нестійкості, реакції обміну, окисно-відновні реакції. Умови руйнування комплексів. Теорії будови (хімічного зв'язку) комплексних сполук. Основні положення координаційної теорії А. Вернера та Сіджвіка. Пояснення природи хімічного зв’язку в комплексних сполуках згідно з методами валентних зв’язків, кристалічного поля і молекулярних орбіталей. Значення комплексних сполук в хімії, біології і технології.

Змістовий модуль 4. Р - елементи VІІ, VI груп та їх сполуки.

Тема 1. Р - елементи VІІ групи та їх сполуки. Гідроген, властивості його сполук. Загальна характеристика Гідрогену. Ізотопи Гідроген. Знаходження у природі. Гідроген – один із шести елементів (органогенів – C, H, O, N, P, S), які входять до складу білкових молекул, гормонів, ферментів, вітамінів та води. Способи добування водню. Фізичні та хімічні властивості водню. Бінарні сполуки водню (оводні), їх класифікація. Застосування водню та його сполук в практиці. Галогени. Загальна характеристика атомів та простих сполук р-елементів VІІ групи (галогенів). Знаходження в природі. Способи добування галогенів у промисловості та в лабораторних умовах. Фізичні та хімічні властивості галогенів. Особливості властивостей флюору. Зміна окислювальної активності галогенів в підгрупі. Водневі сполуки галогенів, способи їх одержання та властивості. Порівняльна характеристика кислотних і окислювально-відновних властивостей галогеноводнів і їх водних розчинів. Хлоридна кислота; одержання, властивості і її застосування. Класифікація сполук галогенів з ступенем окислення (–1): галогеноводні, солі, галогенангідриди сольової і не сольової природи, між галогенні сполуки, полігалогенгалогеніди, їх одержання, властивості і застосування. Сполуки Хлору, Брому і Йоду з киснем. Оксиди, кислоти, солі, порівняльна характеристика їх кислотних і окисних властивостей. Бертолетова сіль. Хлорне вапно. Хімізм бактерицидної дії хлору, йоду та їх сполук. Одержання кисневих сполук галогенів, будова їх молекул, властивості, застосування елементів підгрупи флюору.

Тема 2. Р – елементи VІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика атомів та простих сполук р–елементів VІ групи. Оксиген. Знаходження в природі. Лабораторні та промисловості способи одержання кисню, його фізичні і хімічні властивості та застосування. Повітря. Склад повітря, властивості, застосування. Проблема чистого повітря. Озон. Одержання, будова та властивості озону та озоні дів, застосування. Водневі сполуки кисню. Вода, будова молекули. Фізичні та хімічні властивості води. Проблема чистої води. Пероксид водню, пероксиди металів, будова молекул, лабораторні і промислові способи одержання. Фізичні та хімічні властивості і застосування. Біологічна роль кисню та його сполук. Способи очищення відхідних газів і стічних вод промислових виробництв від шкідливих викидів у біосферу. Сульфур, Селен, Телур, Полоній. Загальна характеристика елементів підгрупи Сульфуру. Знаходження у природі, одержання, застосування. Алотропія сірки, селену і телуру. Фізичні та хімічні властивості елементів підгрупи Сульфуру. Сполуки елементів підгрупи Сульфуру з від’ємними ступенями окислення: халькогеноводні, солі, сульфіди, тіосолі, пер сульфіди, сульфати, їх одержання, будова, властивості, застосування. Сполуки елементів підгрупи Сульфуру з позитивними ступенями окислення (+2;+4). Оксиди, гідратгалогеніди, хлориди, оксохлориди, кислоти, солі (середні і кислі), сульфіти, тіосульфати, політіонати, дітіонати. Одержання, будова, властивості та застосування. Сполуки елементів підгрупи Сульфуру (VІ). Триоксиди, галогеніди, оксогалогеніди, кислоти, олеуми, солі (середні і кислі), купороси, пероксокислоти Сульфуру, пероксомоно- та пероксодисульфатні кислоти, їх солі. Одержання, будова, властивості та застосування. Сульфатна кислота. Контактний і нітрозний способи одержання. Властивості концентрованої і розбавленої сульфатної кислоти. Взаємодія з металами і неметалами та складними речовинами. Правила техніки безпеки при роботі з концентрованою сульфатною кислотою. Проблема охорони навколишнього середовища у виробництві сульфатної кислоти. Біохімічна роль елементів підгрупи Сульфуру та їх сполук (сульфгідрильні групи, дисульфідні містки в білках).

Змістовий модуль 5. Р – елементи V, IV, III груп та їх сполуки.

Тема 1. Р – елементи V групи та їх сполуки. Загальна характеристика атомів та простих сполук р–елементів V групи. Знаходження в природі, одержання, будова. Фізичні і хімічні властивості елементів підгрупи Нітрогену. Проблеми одержання сполук зв’язаного азоту та фосфору, як найважливіших мікроелементів, та шляхи їх розв’язання. Сполуки елементів підгрупи Нітрогену з від’ємними ступенями окислення (–3;–2;–1). Аміак, фосфін, солі амонію і фосфонію, аміди, іміди, нітриди і фосфіди. Їх одержання, будова, фізичні і хімічні властивості та застосування. Гідразин, солі гідразонію, одержання, будова молекул, властивості, застосування. Азидна кислота і гідроксиламін, солі – азиди та гідроксил амонію. Одержання, будова, властивості, застосування. Сполуки елементів підгрупи Нітрогену з позитивними ступенями окислення. Оксиди Нітрогену, способи одержання, будова і природа зв’язку. Фізичні та хімічні властивості оксидів Нітрогену. Нітритна кислота, нітрити; їх одержання, характеристика кислотно-основних і окислювально-відновних властивостей. Нітратна кислота, будова молекули і хімічний зв’язок. Одержання, фізичні та хімічні властивості нітратної кислоти. Взаємодія з металами і неметалами. Царська горілка. Нітрати, селітри, одержання, властивості, термічний розклад. Біохімічна роль Нітрогену. Застосування сполук Нітрогену. Азотні добрива. ГДК нітрат-іонів в продуктах. Кругообіг Нітрогену в природі. Фосфор сполуки фосфору з позитивним ступенем окислення. Оксиди фосфору (ІІІ,V), будова молекул, одержання, властивості, кисневмісні сполуки фосфору, кисневмісні кислоти фосфору: гіпофосфітна, фосфітна, мета-, піро- і ортофосфорні, будова молекул, одержання і властивості. Солі цих кислот: фосфіти, гіпофосфіти, фосфати (метафосфати, пірофосфати, ортофосфати), поліфосфати, одержання, властивості, застосування. Біохімічна роль фосфору, похідні фосфатної кислоти в живих організмах. Фосфорні добрива. Застосування фосфорних добрив. Арсен, Стибій, Бісмут. Сполуки з позитивними ступенями окислення (ІІІ,V). Оксиди, гідроксиди, кислоти, солі їх добування, властивості. Галогеніди і сульфіди. Гідроліз сполук Арсену, Стибію, Бісмуту. Порівняння окислювально-відновних властивостей сполук Арсену, Стибію, Бісмуту та їх сполук. Токсичність сполук Арсену і Стибію.

Тема 2. Р – елементи ІV групи та їх сполуки. Загальна характеристика атомів та простих сполук р-елементів ІV групи. Карбон. Знаходження у природі. Алотропія Карбону: алмаз, графіт, карбін. Їх будова, одержання, властивості, застосування. Хімічні властивості Карбону. Сполуки Карбону з воднем та металами їх характеристика та застосування. Кисневі сполуки Карбону. Оксиди Карбону (ІІ, ІV), будова молекул, одержання, фізичні та хімічні властивості, застосування. Фізіологічна дія чадного газу. Карбоніли металів, як представники нейтральних комплексів, будова молекул, одержання, властивості, застосування. Фосген. Карбонатна кислота, одержання властивості. Солі карбонатної кислоти (карбонати та гідрокарбонати), їх одержання та властивості. Сполуки Карбону з Сульфуром (сірковуглець, тіокарбонати), їх одержання та властивості. Сполуки Карбону з Нітрогеном, їх одержання та властивості. Диціану, ціанідної, ціанатної, тіоціанатної і роданідної кислот. Ціаніди, ціанати, роданіди, сечовина. Ціанідні комплекси. Застосування найважливіших сполук карбону. Колообіг Карбону у природі та проблема охорони атмосфери. Силіцій. Знаходження у природі. Силікати та алюмосилікати, як основа Земної кори. Одержання Силіцію та його алотропія. Фізичні та хімічні властивості силіцію. Силіциди металів, їх одержання та застосування. Водневі сполуки силіцію (силани), одержання, властивості, порівняння будови та властивостей силанів з вуглеводнями. Кисневі сполуки Силіцію. Оксиди Силіцію (ІІ, ІV). Модифікації діоксиду Силіцію. Силікатні кислоти та їх одержання. Силікагель. Силікати будова, властивості, застосування. Скло, сорти скла, одержання скла. Цемент. Бетон. Залізобетон. Сполуки Силіцію з галогенами, Нітрогеном, Сульфуром, Карбоном. Карбід силіцію. Гексафлуоросилікатна кислота, одержання, властивості, застосування. Германій, Станум, Плюмбум. Знаходження у природі, одержання та властивості. Алотропні модифікації простих речовин, їх фізичні та хімічні властивості. Водневі сполуки елементів підгрупи Германію. Оксиди Германію, Стануму, Плюмбуму (ІІ, ІV), їх гідратні форми, одержання, властивості.

Тема 3. Р - елементи ІІІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика атомів та простих сполук р-елементів ІІІ групи. Алотропні видозміни Бору, знаходження у природі, будова, одержання, власти-вості. Сполуки Бору з воднем (борани), металами (боріди), нітриди Бору, їх одержання та властивості їх характеристика та застосування. Кисневі сполуки Бору. Оксиди Бору. Борні кислоти, борати, (мета-, орто-, піроборати), їх одержання, властивості, застосування Бору та його сполук. Біологічне значення Бору.

Алюміній, Галій, Індій, Талій. Знаходження у природі, одержання. Фізичні та хімічні властивості Алюмінію, Галію, Індію, Талію. Добування і властивості сполук Алюмінію, Галію, Індію, Талію: оксидів, гідроксидів, солей. Застосування Алюмінію, Галію, Індію, Талію, та їх найважливіших сполук.

Змістовий модуль 6. Хімія s, d, f – елементів та їх сполук.

Тема 1. Загальні властивості металів. Сплави. Корозія металів. Загальна характеристика металів. Знаходження металів у природі. Методи одержання металів: пірометалургія, гідрометалургія, електрометалургія. Одержання чистих і надчистих металів. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості металів: взаємодія з неметалами, відношення до води, кислот, лугів, солей. Явище корозії металів. Види корозійних руйнувань. Типи корозійних процесів: хімічна, електрохімічна і електрокорозія. Швидкість корозії. Методи захисту металів від корозії. Сплави. Дослідження сплавів. Фізико-хімічний аналіз. Діаграми стану сплавів.

Тема 2. S – елементи І й ІІ групи та їх сполуки. твердість води та методи її усунення. Загальна характеристика s–елементів І і ІІ групи. Знаходження у природі, методи одержання, фізичні і хімічні властивості s – елементів І групи та їх сполук. Гідриди, оксиди, гідроксиди (луги), пероксиди, надпероксиди, озоніди, їх одержання та властивості, солі лужних металів. Добування соди. Застосування лужних металів, та їх солей. Калійні добрива. Застосування калійних добрив. Фізичні та хімічні властивості s – елементів ІІ групи та їх сполук. Гідриди, оксиди, гідроксиди (луги), пероксиди, солі, їх одержання та властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати, галіди, сульфати, та їх властивості. Негашене та гашене вапно. В’яжучі матеріали. Біологічне значення Літію, Натрію, Калію, Кальцію, Магнію та застосування їх спонук в медицині та фармації. Твердість води тимчасова та постійна. Методи усунення твердості води.

Тема 3. D, f – елементи ІІІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика d, f–елементів ІІІ групи. Знаходження у природі Скандію, Ітрію, Лантану, Актинію, їх одержання, фізичні і хімічні властивості Оксиди, гідроксиди, солі Скандію, Ітрію, Лантану, Актинію одержання, властивості. Комплексні сполуки елементів підгрупи Скандію. d – елементи ІІІ групи: родина лантаноїдів і актиноїдів. Загальна характеристика f – елементів ІІІ групи, особливості будови електронних оболонок, “лантаноїдне” та “актиноїдне” стиснення. Внутрішня періодичність. Характерні валентності та ступені окислення атомів. Фізичні та хімічні властивості простих речовин, та їх зв’язок з електронною будовою атомів. Найважливіші оксиди, гідроксиди та солі лантаноїдів і актиноїдів, їх одержання та властивості. Комплексні сполуки лантаноїдів і актиноїдів їх одержання та властивості. Застосування лантаноїдів і актиноїдів елементів головної та побічної підгрупи, ІІІ групи та їх сполук.

Тема 4. D – елементи ІV групи та їх сполуки. Загальна характеристика d –елементів ІV групи. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості Сполуки елементів підгрупи Титану: оксиди, гідроксиди, солі їх одержання, властивості. Комплексні сполуки елементів підгрупи Титану. Порівняння властивостей елементів головної та побічної підгрупи. ІV групи та їх сполук.

Тема 5. D – елементи V групи та їх сполуки. Загальна характеристика d –елементів V групи. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості Сполуки елементів підгрупи Ванадію: оксиди, гідроксиди, солі їх одержання, властивості. Комплексні сполуки елементів підгрупи Ванадію. Порівняння властивостей елементів головної та побічної підгрупи V групи та їх сполук.

Тема 6. D – елементи VІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика d–елементів VІ групи та їх сполуки. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Сполуки елементів підгрупи Хрому (ІІ, ІІІ, VІ) – оксиди, гідроксиди, солі їх одержання, властивості. Кислотно–основний характер оксидів і гідроксидів Хрому (ІІ, ІІІ, VІ). Солі Хрому (ІІІ), одержання, властивості, застосування. Галуни, хроміти, комплексні сполуки Хрому (ІІІ), їх будова та ізомерія. Оксид Хрому (VІ), його одержання, властивості. Хроматні кислоти, хромати і дихромати, їх взаємні переходи, одержання та властивості. Хромова суміш. Хлорид хроміту. Пероксид хрому та пероксихроміти, їх одержання, властивості. Окислювальні властивості сполук Хрому (VІ) в залежності від рН середовища, окиснення органічних сполук (спиртів). Найважливіші сполуки Молібдену та Вольфраму: оксиди, гідроксиди, їх солі, властивості та застосування. Молібдатна та вольфраматна кислоти. Ізополі- і гетерокислоти. Молібдати і вольфрамати, застосування простих речовин та їх сполук. Біологічне значення d–елементів VІ групи. Порівняльна окислювально–відновна характеристика сполук Хрому, Молібдену та Вольфраму.

Тема 7. D – елементи VІІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика d–елементів VІІ групи та їх сполуки. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Сполуки елементів підгрупи Мангану (ІІ, ІІІ, IV, V, VІ, VII), їх одержання та властивості. Зміна кислотно-основних та кислотно-відновних властивостей оксидів, гідроксидів в залежності від ступеня окиснення. Сполуки Мангану (ІІ, ІІІ), здатність солей Мангану (ІІ) до комплексоутворення. Сполуки Мангану (IV, V, VІ, VII): оксиди, гідроксиди, їх солі. Перманганати, їх окислювальні властивості при різних значеннях рН, окислення органічних сполук, термічний розклад. Застосування калію перманганату і його розчинів в медицині та аналітичній хімії. Сполуки Технецію (IV, VII) і Ренію (IV, VII): оксиди, гідроксиди, солі Пертехнецатна і перренатна кислоти, їх окислювальні властивості. Солі пертехнецати та перренати, їх окислюювачі властивості. Застосування простих речовин d–елементів VІІ групи та їх сполук. Біологічне значення і застосування d – елементів VІІ групи, та її сполук. Порівняння властивостей головної та побічної підгруп VII групи та їх сполук.

Тема 8. D–елементи VІІІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика d–елементів VІІІ групи та поділ її на підгрупи Феруму, Кобальту, Нікелю та родини Феруму і Платини. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Чавун і сталь. Хімічна схема виробництва чавуну і сталі. Сполуки Феруму (ІІ, ІІІ), Кобальту (ІІ, ІІІ), Нікелю (ІІ, ІІІ), їх одержання, кислотно-основні, окисно-відновні, комплексоутворюючі властивості. Сполуки Феруму (VІ), ферати, їх одержання та властивості. Платинові метали. Сполуки елементів родини Платини (ІІ, ІІІ, IV, VI, VII, VII): оксиди, гідроксиди, солі, їх одержання та властивості. Порівняння властивостей елементів родини Платини і Феруму. Біологічне значення і застосування d–елементів VІІІ групи та їх сполук.

Тема 9. D–елементи І групи та їх сполуки. Загальна характеристика d–елементів І групи. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Сполуки Купруму (І, ІІ, ІІІ), Аргентуму (І, ІІ, ІІІ), Ауруму (І, ІІ, ІІІ), їх одержання, кислотно-основні, окисно-відновні та комплексоутворюючі властивості.

Тема 10. D–елементи ІІ групи та їх сполуки. Загальна характеристика d–елементів ІІ групи. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Сполуки Цинку (ІІ), Кадмію (ІІ), Меркурію (І, ІІ), їх одержання кислотно-основні та окисно-відновні та комплексоутворюючі властивості та термічний розклад. Біологічне значення і застосування d – елементів І групи та їх сполук. Порівняння властивостей елементів головної та побічної підгрупи ІІ групи.