
- •Програма державного екзамену з хімії
- •2.1. Програма навчальної дисципліни «Неорганічна хімія»
- •2.1.1. Методичне забезпечення
- •2.1.2. Рекомендована література: Основна:
- •Додаткова:
- •2.2. Програма навчальної дисципліни «Органічна хімія»
- •Змістовний модуль 3. Функціональні похідні аліфатичних вуглеводнів.
- •Змістовний модуль 5. Основи біоорганічної хімії.
- •2.2.1. Методичнее забезпечення:
- •2.2.2. Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •2.3. Програма навчальної дисципліни «Аналітична хімія»
- •2.3.1. Методичне забезпечення
- •2.3.2. Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •2.4. Програма навчальної дисципліни «Фізична і колоїдна хімія»
- •2.4.1. Методичне забезпечення
- •2.4.2. Рекомендована література: Основна:
- •Додаткова:
- •2.5. Програма навчальної дисципліни «Загальна хімічна технологія»
- •2.5.1. Методичне забезпечення
- •2.5.2. Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •2.6. Програма навчальної дисципліни «Хімія високомолекулярних сполук»
- •2.6.1. Методичне забезпечення
- •2.6.2. Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •2.7. Програма навчальної дисципліни «Біологічна хімія»
- •2.7.1. Методичне забезпечення
- •2.7.2. Рекомендована література: Основна
- •Додаткова
- •3. Критерії оцінювання
- •4. Зразки комплексних кваліфікаційних завдань.
- •5. Зразки відповідей на комплексні кваліфікаційні завдання.
- •1. Кислоти. Класифікація та номенклатура кислот. Одержання і хімічні властивості кислот.
- •2. Алкени. Номенклатура алкенів. Промислові та лабораторні методи одержання алкенів.
- •3. Загальні властивості каталізаторів. Механізм гомогенного каталізу
- •4. Задача
4. Зразки комплексних кваліфікаційних завдань.
Екзаменаційний білет № …
1. Кислоти. Класифікація та номенклатура кислот. Одержання і хімічні властивості кислот.
2. Алкени. Номенклатура алкенів. Промислові та лабораторні методи одержання алкенів.
3. Загальні властивості каталізаторів. Механізм гомогенного каталізу
4. Задача. Обчислити осмотичний тиск гідрозолю, якщо масова концентрація дорівнює 1 г/л при 293К, а дисперсність 100 мкм-1, густина дисперсної фази 19,3 г/см3 (форма частинок сферична).
5. Зразки відповідей на комплексні кваліфікаційні завдання.
1. Кислоти. Класифікація та номенклатура кислот. Одержання і хімічні властивості кислот.
Кислоти – електроліти, які при розчиненні в йонізуючому розчиннику (воді), дисоціюють з утворенням йонів водню (або протону, Н+), таким чином знижуючи кислотність розчину до величини менше ніж pH 7,0.
Класифікація кислот:
- за основністю (хлоридна кислота HCl - одноосновна, сульфатна кислота H2SO4 – двоосновна, фосфатна кислота H3PO4 – триосновна);
- за вмістом кисню: безкисневі (HCl, H2S), оксигеновмісні (HNO3, H2SO4);
- за силою: сильні дисоціюють практично повністю Кд ≥ 1·10−3 (HNO3), слабкі Кд ≤ 1·10−3 (оцтова кислота Kд = 1,7·10−5);
- за стійкістю: стійкі (H2SO4), нестійкі (H2CO3);
- за летучістю: леткі (H2S, HCl), нелеткі (H2SO4);
- за розчинністю у воді: розчинні (H2SO4), нерозчинні (H2SiO3).
Номенклатура:
HNO3 – нітратна кислота (азотна)
Н2SO4 – сульфатна кислота (сірчана)
HCl – хлоридна кислота (хлороводнева, або соляна)
Одержання:
1. Безпосереднім сполученням ангідридів з водою:
SO3 + Н2О = Н2SO4
N2O5 + Н2О = 2HNO3
Р2О5 + H2O = 2НРО3
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
2. Взаємодією кислот з солями.
Н2SO4 + 2NaCl = Na2SO4 + 2HCl ↑ (при нагріванні)
H2SO4 + Na2SiO3 = Na2SO4 + H2SiO3 ↓
3. Безкисневі кислоти можна одержувати їх витісненням з солей іншими кислотами так і взаємодією простих речовин:
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
Н2 + Cl2 = 2HCl
Хімічні властивості кислот:
- з лугами H2SO4 + 2KOH = K2SO4 + 2H2O
- з основними і амфотерними оксидами:
MgO + H2SO4 = MgSO4 + H2O
ZnO + 2HNO3 = Zn(NO3)2 + H2O
- розкладаються H2SiO3 = SiO2 + H2O
- з нерозчинними основами: 2HCl + Cu(OH)2 = CuCl2 + 2H2O
- кислоти вступають у реакції обміну згідно правила: сильні кислоти витискають більш слабкі з їх солей. При цьому утворюється нова сіль і нова кислота.
- з металами, які розташовані у ряді активності до водню, витискають водень з розчину кислоти (крім нітратної), якщо одержана сіль розчинна:
Fe + 2HCl = FeCl2 + H2↑
- з металами в залежності від концентрації кислоти і активності металу:
Zn+4HNO3(к.) =Zn(NO3)2+2NO2↑+2H2O
3Zn+8HNO3(к.) =3Zn(NO3)2+2NO↑+4H2O
4Zn+10HNO3(к.) =4Zn(NO3)2+N2O↑+5H2O
5Zn+12HNO3(р.) =5Zn(NO3)2+N2↑+6H2O
4Zn+10HNO3(д.р.)=4Zn(NO3)2+NH4NO3+3H2O
Cu + 4 HNO3(к.) =Cu(NO3)2 + 2 NO2↑+ 2 H2O
3 Cu + 8HNO3(р.) = 3 Cu(NO3)2 + 2 NO↑ + 4 H2O
8 K + 5 H2SO4(к.) = 4 K2SO4 + H2S↑ + 4 H2O
3 Zn + 4 H2SO4(к.) = 3 ZnSO4 + S↓ + 4 H2O
При роботі з кислотами треба бути дуже обережними. Під час розведення кислот необхідно приливати кислоту у воду невеликими порціями при перемішуванні, але не навпаки. У разі потрапляння кислоти на шкіру треба негайно змити її проточною водою до зникнення відчуття печії, потім промити розчином питної соди та звернутися до медпункту.