
- •Структурна характеристика м’язового волокна, хімізм м’язового скорочення і розслаблення.
- •Креатинфосфокіназне відновлення
- •Гліколітичний механізм ресинтезу атф
- •Міокіназне відновлення
- •Аеробний механізм ресинтезу атф
- •Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
- •Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні тривалих вправ великої і помірної потужності
- •Біохімічна характеристика процесів відновлення при м’язовій діяльності
- •Біохімічна характеристика процесів відновлення при м’язовій діяльності
- •Динаміка біохімічних процесів відновлення після м’язової роботи
- •Біохімічні основи розвитку витривалості
- •Біохімічне обґрунтування принципів спортивного тренування
Біохімічна характеристика процесів відновлення при м’язовій діяльності
Біохімічні зміни в організмі людини, викликані виконанням вибраної вправи, не обмежуються тільки часом роботи, а розповсюджуються також на значний період часу відпочинку після завершення роботи. Такі біохімічні наслідки вправи звичайно називаються “відновленням”. У цей період здійснюється перехід метаболізму від катаболічних процесів, що відбуваються в працюючих м’язах під час вправи, до процесів анаболічної спрямованості, що сприяють відновленню зруйнованих при роботі клітинних структур, заповненню витрачених енергетичних ресурсів і відновленню порушеної ендокринної і водно-електролітної рівноваги організму.
У ході процесів відновлення після м’язової роботи виділяються три фази: термінове, віддалене і довгострокове відновлення. Фаза термінового відновлення охоплює перші 30 хв після закінчення вправи і пов’язана з відновленням внутрішньом’язових ресурсів АТФ і креатинфосфату, а також з поверненням алактатного компоненту кисневого боргу. У фазі віддаленого відновлення, що продовжується від 0,5 до 6-12 год після закінчення вправи, відбувається відновлення витрачених вуглеводних і жирових резервів, повернення до початкового стану водно-електролітної рівноваги організму. У фазі довгострокового відновлення, яке може продовжуватися до 2-3 діб, посилюються процеси протеїносинтезу і відбуваються формування і закріплення в організмі адаптаційних зсувів, викликаних виконанням вправи. Кожна фаза відновлення має свої особливості в динаміці виникаючих метаболічних процесів.
Біохімічна характеристика процесів відновлення при м’язовій діяльності
Біохімічні зміни в організмі людини, викликані виконанням вибраної вправи, не обмежуються тільки часом роботи, а розповсюджуються також на значний період часу відпочинку після завершення роботи. Такі біохімічні наслідки вправи звичайно називаються “відновленням”. У цей період здійснюється перехід метаболізму від катаболічних процесів, що відбуваються в працюючих м’язах під час вправи, до процесів анаболічної спрямованості, що сприяють відновленню зруйнованих при роботі клітинних структур, заповненню витрачених енергетичних ресурсів і відновленню порушеної ендокринної і водно-електролітної рівноваги організму.
У ході процесів відновлення після м’язової роботи виділяються три фази: термінове, віддалене і довгострокове відновлення. Фаза термінового відновлення охоплює перші 30 хв після закінчення вправи і пов’язана з відновленням внутрішньом’язових ресурсів АТФ і креатинфосфату, а також з поверненням алактатного компоненту кисневого боргу. У фазі віддаленого відновлення, що продовжується від 0,5 до 6-12 год після закінчення вправи, відбувається відновлення витрачених вуглеводних і жирових резервів, повернення до початкового стану водно-електролітної рівноваги організму. У фазі довгострокового відновлення, яке може продовжуватися до 2-3 діб, посилюються процеси протеїносинтезу і відбуваються формування і закріплення в організмі адаптаційних зсувів, викликаних виконанням вправи. Кожна фаза відновлення має свої особливості в динаміці виникаючих метаболічних процесів.