16. Атоміститка Демокріта

Демокріт приймає тезу про те, що буття є щось просте, розуміючи під ним неподільне – атом.  Крім властивості неподільності атоми незмінні, не мають всередині себе ніякого руху; вони вічні, не знищуються і знову не з'являються. Число атомів усвіті нескінченно. Вони відрізняються один від одного за чотирма ознаками: 1) по формі, 2) за величиною, 3) по порядку і 4) по положенню.  Таких атомів Демокріт допускає незліченну кількість, тим самим відкидаючи твердження, що буття - одне. Атоми, по Демокріту, розділені порожнечею; порожнеча - це небуття і, як таке, непізнаване: відкидаючи затвердження Парменіда про те, що буття не множественно, але Демокрит згоден з еліатами, що тільки буття пізнаване. Характерно також те, що і Демокріт розрізняє світ атомів - як істиний і тому пізнаваний лише розумом - і світ речей, що представляють собою лише зовнішню видимість, суть якої складають атоми, їх властивості та утворення. Прагнучи знайти причину руху, Демокріт "розбиває" єдине буття Парменіда на безліч "битій"-атомів, які трактує: буття як безтілесна ідея.

58. Т. Мор - Продовженння пошуків справжнього суспільства «Утопія»

Літературні джерела «Утопії» — твори Платона («Держава», «Критій», «Тімей»), романи-подорожі XVI століття і політичні балади. Мор створив першу струнку соціалістичну систему, хоча й розроблену в дусі утопічного соціалізму. «Утопія» ділиться на дві частини, мало схожі за змістом, але логічно невіддільні одна від одної. Перша частина твору Мора — критика сучасних йому суспільно-політичних порядків: він бичує «криваве» законодавство про робітників, виступає проти смертної кари і пристрасно нападає на королівський деспотизм і політику воєн, гостро висміює дармоїдство і розпусту духовенства. У другій частині знову позначаються гуманістичні тенденції Мора. На чолі держави Мор ставив «мудрого» монарха, допускаючи для чорних робіт рабів. Перш за все в «Утопії» скасована приватна власність - основна причина всіх пороків і лих, знищена всяка експлуатація. Замість неї встановлюється усуспільнене виробництво. Праця є обов'язковою в «Утопії» для всіх. У зв'язку з характером виробництва обмін в державі Мора відсутній, немає також і грошей, вони існують лише для торгівельних відносин з іншими країнами, причому торгівля є державною монополією. Розподіл продуктів в «Утопії» ведеться за потребами, без будь-яких твердих обмежень. Державний лад утопійців незважаючи на наявність короля — повна демократія: всі посади — виборні і можуть бути зайняті всіма. Мор надає інтелігенції керівну роль. Жінки користуються повноправністю. Схоластика не властива школі, освіта побудована на поєднанні теорії і виробничої практики. До всіх релігій в «Утопії» ставлення толерантне, і заборонений тільки атеїзм, за прихильність якому позбавляли права громадянства. Соціалізм Мора цілком відображає навколишню обстановку, сподівання пригнобленого населення міста і села. В історії соціалістичних ідей його система ставить питання про організацію суспільного вир-ва, до того ж у загальнодержавному масштабі. Новим етапом у розвитку соціалізму вона є ще й тому, що в ній усвідомлено значення державної організації для побудови соціалізму, але Мор не міг свого часу бачити перспективу безкласового суспільства (у «Утопії» Мора рабство не скасовано), що здійснює великий принцип «від кожного за здібностями, кожному за потребами »без будь-якої участі державної влади, що стала зайвою.