Текст методики

1. Деякі равлики є горами. Всі гори люблять кішок. Відповід- но, всі равлики люблять кішок:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

2. Всі крокодили вміють літати. Всі велетні є крокодилами. Відповідно, всі велетні уміють літати:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

3. Деякі качани капусти є потягами. Деякі потяги грають на роялі. Відповідно, деякі качани капусти грають на роялі:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

4. Два гаї ніколи не схожі один на одного. Сосни та ялини мають однаковий вигляд. Відповідно, сосни та ялини не є двома гаями:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

5. Ніхто не може стати президентом, якщо у нього червоний ніс. У всіх людей ніс червоний. Відповідно, ніхто не може бути президентом:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

6. Всі ворони колекціонують картини. Деякі збирачі картин сидять у пташиній клітці. Відповідно, деякі ворони сидять у пта- шиній клітці:

1. вірно,

2. невірно,

3. немає правильної відповіді.

7. Тільки погані люди обманюють і крадуть. Катерина — хороша:

1. Катерина обманює і краде,

2. Катерина не обманює і не краде,

3. немає правильної відповіді.

8. Усі горобці не вміють літати. У всіх горобців є ноги:

1. горобці без ніг можуть літати,

2. деякі горобці не мають ніг,

3. усі горобці, у яких є ноги, не можуть літати,

4. горобці не вміють літати, тому що у них є ноги,

5. горобці не вміють літати і у них немає ніг,

6. немає правильної відповіді.

9. Деякі люди — європейці. Європейці триногі:

1. європейці, які є людьми, іноді триногі,

2. люди з двома ногами не є європейцями,

3. європейці з двома ногами іноді бувають людьми,

4. немає правильної відповіді.

10. Квіти — це зелені тварини. Квіти п'ють воду:

1. всі зелені тварини п'ють воду,

2. всі зелені тварини є квітами,

3. квіти, що п'ють воду, є зеленими тваринами,

4. зелені тварини не є квітами,

5. немає правильної відповіді.

11. Кожен квадрат круглий. Всі квадрати червоні:

1. бувають квадрати з червоними кутами,

2. бувають квадрати з округлими кутами,

3. бувають круглі червоні кути,

4. кути і квадрати червоні й округлі,

5. у червоних квадратів круглі кути,

6. немає правильної відповіді.

12. Хороші керівники падають з неба. Погані керівники умі- ють співати:

1. погані керівники летять з неба вниз,

2. хороші керівники, що вміють літати, уміють співати,

3. деякі погані керівники не вміють співати,

4. деякі хороші керівники — погані, оскільки вони уміють співати,

5. погані керівники не падають з неба,

6. немає правильної відповіді.

2. Обробіть отримані результати, зіставивши ваші відповіді з поданими у таблиці:

№	відповідь	№	відповідь	№	відповідь
1	2	5	2	9	2
2	1	6	3	10	3
3	3	7	2	11	5
4	1	8	3	12	6

3. Проаналізуйте отримані результати, визначте за таблицею рівень прояву логічності мислення.

Рівень прояву логічності мислення	Кількість правильних відповідей
Дуже високий	12
Високий	10—11
Вище середнього	8—9
Середній	5—7
Нижче середнього	4
Низький	0—3

Для якісного аналізу результату використайте подану нижче інтерпретацію.

Логічність мислення — це інтегральна характеристика, яка вказує на зрілість мисленнєвих процесів та здатність особистості реалізовувати різні форми та операції мислення у відповідності до правил та законів логіки, що є важливим для раціонального пі­знання будь-якої сфери буття людини. Логічність відображає ступінь коректності думок та дозволяє адекватно пізнавати і ро­зуміти оточуючий світ, а також є показником здатності людини до опанування складних теорій, понять, суджень.

4. Напишіть висновок, указавши рівень прояву досліджуваної якості та її характеристику. Яке значення має логічність мислен­ня для вашої навчальної та майбутньої професійної діяльності.

Додаток 9

Виконати вправи для тренування уваги.

Хід виконання

1. Виконайте вправи, які сприяють тренуванню певних власти­востей уваги.

Вправа 1. Тренування концентрації уваги.

Візьміть будь-який текст і включіть голосно радіо, телевізор. Поставте перед собою завдання — вчитатися у зміст тексту так, щоб не сприймати звуковий подразник. Спробуйте це на текстах різної складності. Виконуйте вправу по 10—15 хвилин щоденно протягом тривалого часу.

Вправа 2. «Мішень».

Візьміть готову чи приготуйте самостійно мішень на зразок тієї, що застосовується у тирі. Щоденно проводьте тренування концентрації уваги шляхом її зосередження протягом 10 хвилин на центрі мішені. Спочатку тренувань ви будете помічати значні труднощі в процесі виконання вправи, але з часом (через 2—З тижні) ваші результати суттєво поліпшаться.

Увага! Гра в шахи, «Дартс», більярд також сприяють розвитку концентрації уваги.

Вправа 3. Тренування розподілу уваги.

Читаючи текст, одночасно намагайтесь утримувати в зоні ак­тивного сприймання події, що відбуваються навколо (що пока­зують по телевізору, що передають по радіо, що роблять члени вашої родини тощо).

Вправа 4. Тренування переключення уваги.

Покладіть перед собою два тексти і читайте по черзі з кожного по реченню чи абзацу. Перевірте, чи вдається вам розуміти та сприймати тексти без спотворення змісту.

Вправа 5. Тренування зосередження уваги. Полічіть до 30, але замість чисел, до складу яких входить ци­фра 3 і чисел, які діляться на 3, кажіть: «Не зіб'юсь». Пробуйте щоразу лічити якомога далі.

Вправу можна виконувати самостійно, у парі та групою. У варіанті парного чи групового виконання кожний учасник називає наступне число, а той кому дісталось «заборонене» число плескає в долоні чи робить якусь дію.

2. Зробіть висновок, у якому оцініть власні успіхи у процесі вдосконалення різних сторін власної уваги.

Додаток 10

Визначити власний психічний стан за до­помогою опитувальника «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка.

Хід виконання

І. Здійсніть самооцінку власного психічного стану відповідно до поданої інструкції. «Оцініть кожне із наведених суджень про власний емоційний стан за шкалою: 3 — повністю згоден; 2 — частково згоден; І — сумнівавсь, 0 — не згоден».

Текст опитувальника

І. 1. Я не чувствую в себе уверенности.

2.Часто из-за пустяков краснею.

3. Мой сон беспокоен.

4. Легко впадаю в уныние.

5. Беспокоюсь о воображаемых неприятностях.

6. Меня пугают трудности.

7. Люблю копаться в своих недостатках.

8. Меня легко убедить.

9. Я мнителен.

10. С трудом переношу время ожидания.

11. Нередко мне кажутся безвыходными положения, из ко-торых можно найти выход.

12. Неприятности меня сильно расстраивают, я падаю духом.

13. В больших неприятностях я склонен без достаточных ос­нований винить себя.

14. Несчастья и неудачи меня ничему не учат.

15. Я часто отказываюсь от борьбы, считая ее бесплодной.

16. Я нередко чувствую себя беззащитным.

17. Иногда у меня бывают состояния отчаяния.

18. Чувствую растерянность перед трудностями.

19. В трудные минуты жизни иногда веду себя по-детски, хочу чтобы меня пожалели.

20. Считаю недостатки своего характера неисправимыми. III. 21. Оставляю за собой последнее слово.

22. Нередко в разговоре перебиваю собеседника.

23. легко рассердить.

24. Люблю делать замечания другим.

25. Хочу быть авторитетом для окружающих.

26. Не довольствуюсь малым, хочу наибольшего.

27. Когда разгневаюсь, плохо себя чувствую.

28. Предпочитаю лучше руководить, чем подчиняться.

29. У меня резкая, грубоватая жестикуляция.

30. Я мстителен.

IV. 31. Мне трудно менять привычки.

32. Нелегко переключаю внимание.

33. Очень настороженно отношусь ко всему новому.

34. Меня трудно переубедить.

32. Нередко у меня не выходят из головы мысли, от которых следовало бы освободиться.

32. Долго «прихожу в себя», «остываю» после ссоры, спора.

33. Меня расстраивают даже незначительные нарушения плана.

34. Нередко я проявляю упрямство.

35. Неохотно йду на риск.

36. Редко переживаю отклонения от принятого режима дня.

2. Обробіть результати, підрахувавши суму балів за кожною з чотирьох груп питань:

І (№ 1—10) — тривога; II (№ 11—12) — фрустрація;

III (№ 21—30) — агресивність; IV (№ 31—40) — ригідність.

Визначте рівні прояву власних психічних станів за кількістю балів: 0—7 — низький рівень, 8—14 — середній рівень, 15—20 — високий рівень прояву.

Найбільша сума балів відображає домінуючий психічний стан.

3. Визначте та проаналізуйте домінуючий психічний стан на основі наведеної нижче інтерпретації.

Тривога — це психічний стан, який викликається можливими та ймовірними неприємностями, раптовими змінами у звичній ситуації та діяльності, затримкою здійснення чогось приємного, бажаного; виражається у специфічних переживаннях (хвилюван­ні, порушенні спокою, похмурому передчутті, тузі). Загалом при­чини виникнення тривожного стану можуть бути різними. Вони іноді зумовлюються емоційною нестійкістю людини: одні триво­жаться з будь-яких причин, інші — лише стосовно певних об'єк­тів, ситуацій, які сприймаються як джерело загрози. Кожна сфера життєдіяльності людини, а також кожна ситуація потребує опти­мального, виправданого рівня тривоги. Наприклад, високий рівень тривоги у навчанні знижує працездатність студентів, призводить до втомлюваності, невпевненості у собі, постійного очікування неприємностей; низький рівень тривоги у навчанні може свідчи­ти про надмірну самовпевненість студентів та байдужість до ото­чуючого середовища, що зумовлює пасивність у навчально-пізна­вальній діяльності.

Фрустрація - це негативний психічний стан, що характери- зується переживаннями з приводу розладу планів, задумів, краху надій, марних очікувань, переживаннями «провалу справи», не- вдачі.' Фрустрація призводить до дезорганізації свідомості, діяль- ності і спілкування внаслідок довготривалого блокування цілеспря- мованої поведінки людини об'єктивно незадоволеними або суб'єк- тивно умовними труднощами. Фрустрація може проявлятися у реакціях озлобленості, пригніченості, повної байдужості до ото- чення. Фрустрації, які виникають у процесі навчання, негативно впливають на навчальну успішність: блокують досягнення цілей навчання, змінюють позитивне ставлення до обраного фаху та позитивну думку про себе, знижують самооцінку та рівень дома- гань. Низький рівень прояву свідчить про стійкість до невдач та труднощів, високий — про занижену самооцінку, страх перед труднощами та невдачами.

Агресивний психічний стан викликається реакцією на дію фрустраторів (перешкод, негативних ситуацій) і проявляється у вигляді гніву, нестриманості, роздратованості, погрози, прояву негативізму, підозри, образи, а також проявами негативних по­чуттів у формі галасливих вигуків, лайки тощо. Низький рівень прояву агресивного стану свідчить про стриманість, доброзичли­вість, позитивне ставлення до оточуючого світу; високий — про негативний психічний стан, що характеризується спалахами гні­ву, дратівливістю, схильністю до негативних афектів.

Ригідний психічний стан характеризується впертістю, нездат­ністю переключатися з однієї діяльності на іншу, інертністю пе­ребігу психічних процесів, труднощами у разі зміни способів пе­реробки інформації та приймання рішення. Низький показник свідчить про відсутність ригідного стану, високий — про його вираженість, що характеризується інертністю, низькою адаптив-ністю до змінюваних умов життєдіяльності, труднощами перебу­дови системи мотивів та настанов.

4. Зробіть висновок, надаючи відповіді на такі запитання: який психічний стан виявився домінуючим у вашій поточній життєді­яльності?; які його ознаки?; які причини його викликали?; вста­новіть, чи вони є постійними чи ситуативними?; як можна, у разі необхідності, подолати або запобігти виникненню негативних емоційних станів?; які методи та прийоми ви застосовуєте для корекції емоційного стану?

Додаток 11

Визначити схильність до стресу за допомо- гою опитувальника Дженкінсона (модифікація Фрідмана і Розенмана).

Хід виконання

1. Визначте власний рівень схильності до стресу, відповідно до поданої інструкції: «Дайте відповіді на запитання поданого нижче опитувальника».

Прочитайте уважно кожне "питання та позначте той варіант відповіді, який найкраще відображає вашу думку про себе («так», «щось середнє», «ні»). Намагайтесь відповідати швидко, фіксую­чи те перше, що спаде вам на думку».