2.Тест «Якоря карєри»

Порядок роботи

„Запитальник, який ви зараз будете заповнювати, виявляє ваші уподобання у виборі професійного шляху та побудови кар`єри. Вам необхідно відповісти на 41 питання по 10-бальній шкалі (1 бал – зовсім не важливо або зовсім не згоден, 10 балів – виключно важливо або повністю згоден). Відповідь заноситься до листа в клітинку з відповідним номером. В самому ж запитальнику, відміток не роблять”.

Запитальник

Прізвище______________ Ім`я___________________ Дата

Вік_________________ Інші відомості___________________

1	2	3	4	5	6	7	8
9	10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31	32
33	34	35	36	37	38	39	40
41

Запитальник заповнюється без обмеження часу, приблизно за 10 хв. Якщо в процесі роботи у піддослідного виникнуть питання, то експериментатор повинен дати пояснення.

Обробка та інтерпретація результатів

Запитальник складається з 8 діагностичних шкал виміру кар`єрних орієнтацій (“якорів кар`єри”).

1. Професійна компетентність. Ця орієнтація пов`язана з наявністю вмінь та талантів в окремій галузі (наукові дослідження, технічне проектування, фінансовий аналіз). Людина з такою орієнтацією хоче бути майстром своєї справи, вона буває особливо щасливою коли досягає успіху в професійній справі, але швидко втрачає інтерес до роботи, яка не дозволяє розвивати його вміння. Одночасно така людина шукає визнання своїх талантів, що повинно знаходити своє вираження в статусі, який відповідає його майстерності. Він готовий керувати іншими в межах своєї компетентності, але управління не представляє для нього особливого інтересу. Тому багато хто з цієї категорії відкидають роботу менеджера, а управління розглядають як необхідну умову для просунення в своїй професійній сфері. Зазвичай це сама велика група в більшості організацій, яка забезпечує прийняття компетентних рішень.

2. Менеджмент. У даному випадку першорядне значення має орієнтація особистості на інтегрування зусиль інших людей, повнота відповідальності за кінцевий результат та поєднання різноманітних функцій організацій. З віком та досвідом роботи ця кар` єрна орієнтація виявляється сильніше. Така робота потребує навичок між особистісного та групового спілкування, емоційної рівноваги, щоб нести ношу відповідальності та влади. Людина з кар` єрною орієнтацією на менеджмент буде вважати, що не досяг мети своєї кар`єри, поки не посяде місце, на якому зможе управляти різноманітними сторонами діяльності організації: фінансами, маркетингом, виробництвом продукції, продажами.

3. Автономія (незалежність). Першочергова задача такої особистості – звільнення від організаційних правил, розпоряджень, обмежень. Яскраво виражена потреба – все робити по-своєму: самому вирішувати, коли, над чим і скільки працювати, Така людина не хоче підчинятись правилам організації (робоче місце, час, форма одягу). Звичайно, кожна людина в деякій мірі потребує автономії, але якщо подібна орієнтація виражена сильніше, то особистість готова відмовитись від просування по службі або від інших можливостей заради збереження своєї незалежності. Така людина може працювати в організації яка забезпечує достатню ступінь свободи, але не буде почувати серйозних зобов`язань чи відданості організації і буде відкидати будь-які намагання обмежити його автономію.

4. Стабільність. Ця кар`єрна орієнтація обумовлена потребою в безпечності та стабільності для того, щоб майбутні життєві події були передбачувані. Розрізняють два типи стабільності – стабільність місця роботи та стабільність місця проживання. Стабільність місця роботи - мається на увазі пошук роботи в такій організації, яка забезпечує відповідний термін служби, має добру репутацію (не звільняє працівників), турбується про своїх працівників після звільнення та платить великі пенсії, виглядає найбільш надійною в своїй галузі. Людина з такою орієнтацією – його часто називають „людина організації” - відповідальність за управління кар`єрою перекладає на роботодавця. Він буде здійснювати які завгодно географічні пересування, якщо того потребує компанія. Людина другого типу, орієнтований на стабільність місця проживання, пов`язує себе з географічним регіоном, „пускаючи коріння” в вибраному місці, вкладаючи свої зберігання в свій дім, і змінює організацію тільки тоді коли це запобігає його „зривання з місця”. Люди орієнтовані на стабільність можуть бути талановитими та займати високі посади в організації, але вибираючи стабільну роботу та життя, вони відмовляться від підвищення, якщо воно загрожує ризиком та тимчасовими незручностями.

5. Служіння. Основними цінностями при цій орієнтації є «робота з людьми», «служіння людству», «допомогу людям», «бажання зробити світ краще» і т. д. Людина з такою орієнтацією має можливість продовжувати працювати в цьому напрямі, навіть якщо йому доведеться змінити місце роботи. Він не буде працювати в організації, яка ворожа його цілям і цінностям, і відмовиться від просування чи перехід на іншу роботу, якщо це не дозволить йому реалізувати головні цінності життя. Люди з такою кар'єрною орієнтацією найчастіше працюють в області охорони довкілля, перевірки якості продукції і товарів, захисту прав споживачів і т. п.

6. Виклик. Основні цінності при кар'єрною орієнтації цього типу - конкуренція, перемога над іншими, подолання перешкод, рішення важких завдань. Людина орієнтована на те, щоб «кидати виклик». Соціальна ситуація найчастіше розглядається з позиції «виграшу - програшу». Процес боротьби і перемога важливіші для людини, ніж конкретна область діяльності чи кваліфікація. Наприклад, торговий агент може розглядати кожен контракт з покупцем як гру, яку треба виграти. Новизна, розмаїття та виклик мають для людей з такою орієнтацією дуже велику цінність, і, якщо все йде дуже просто, їм стає нудно.

7. Інтеграція стилів життя. Людина орієнтована на інтеграцію різних сторін образу життя. Він не хоче, щоб у його житті домінувала лише сім'я, чи лише кар'єра, чи лише саморозвиток. Він прагне до того, щоб усе це було збалансовано. Така людина більше цінує своє життя в цілому - де живе, як удосконалюється, ніж конкретну роботу, кар'єру чи організацію.

8. Підприємництво. Людина з кар'єрною орієнтацією прагне створювати щось нове, він хоче долати перешкоди, готовий до ризику. він не бажає працювати на інших, а хоче мати свою марку, свою справу, своє фінансове багатство. Причому це не завжди творча людина, для нього головне - створити справу, концепцію чи організацію, побудувати її так, щоб це було продовженням його самого, вкласти туди душу. Підприємець продовжуватиме свою справу, навіть якщо спочатку він терпітиме невдачі і йому доведеться серйозно ризикувати.

Лист - запитальник одночасно служить ключем для обробки:

1-й стовпчик - професійна компетентність;

2-й стовпчик - менеджмент;

3-й стовпчик - автономія (незалежність);

4-й стовпчик - питання 4, 12, 36 - стабільність роботи; питання 20, 28 і 41 8-го стовпчика - стабільність місця проживання;

5-й стовпчик служіння;

6-й стовпчик - виклик;

7-й стовпчик - інтеграція стилів життя;

8-й стовпчик (крім питання 41) - підприємництво.

За кожною кар'єрною орієнтації подраховується кількість балів. Для цього бали плюсуються і діляться на кількість питань - 5 (для орієнтації «стабільність» - 3 і 3). Найвищий показник - 10, найнижчий -1. Отримане значення свідчить про вираженість відповідної кар'єрною орієнтації. Узагальнений результат - середнє значення суми балів, отриманих піддослідним за всіма кар`єрними орієнтаціями, - може говорити про вираженість чинника професійної мотивації, про «напруженість» спрямованості на діяльність. Слід брати до уваги також «перекіс» у бік якоїсь однієї орієнтації чи баланс всіх кар'єрних орієнтації.

Запитальник «якоря кар'єри»

Відмітьте на аркуші відповідей, наскільки важливим для вас є кожне з запропонованих тверджень за такою шкалою.

Зовсім байдуже Винятково важливо

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1. Будувати свою кар'єру в межах конкретної наукової чи технічної сфери.

2. Здійснювати спостереження, вплив і контроль над людьми на всіх рівнях.

3. Мати можливість робити по-своєму не бути стиснутим правилами якоїсь організації.

4. Мати постійне місце роботи з гарантованим окладом та соціальною захищеністю.

5. Використовувати своє вміння спілкуватися на користь людям, допомагати іншим.

6. Працювати над проблемами, які представляются майже невирішуваними.

7. Вести такий образ життя, щоб інтереси сім'ї та кар'єри були взаємно урівноважені.

8. Створити і побудувати щось, що буде цілком моїм твором чи ідеєю.

9. Продовжувати роботу свого фаху, щоб отримати високу посаду, не пов'язану з фахом.

10. Бути першим керівником в організації.

11. Мати роботу не пов'язану з режимом чи іншими організаційними обмеженнями.

12. Працювати в організації, яка забезпечить мені стабільність на тривалий період часу.

13. Використати свої та здатності на те, щоб зробити світ краще.

14. Змагатися і перемагати інших.

15. Будувати кар'єру, яка дозволить мені продовжувати дотримуватися моєму образу життя.

16. Створити нове комерційне підприємство.

17. Присвятити все життя обраній професії.

18. Зайняти високу керівну посаду.

19. Мати роботу, що дає максимум свободи та автономії у виборі характеру занять, часу виконання і т. п.

20. Залишатися на одному місці проживання, ніж переїхати у зв'язку з підвищенням.

21. Мати можливість використовувати свої та таланти для служіння важливій меті.

22. Єдина дійсна мета моєї кар'єри - знаходити і вирішувати важкі проблеми, незалежно від того, в якій області вони виникли.

23. Я завжди прагну приділяти однаково увагу моїй сім'ї та кар'єрі.

24. Я завжди перебуваю у пошуку ідей, які дають мені можливість і побудувати свою справу.

25. Я погоджуся на керівну посада лише тому разі, якщо вона в сфері моєї професійної компетенції.

26. Я хотів досягти такого становища в організації, яке давало б можливість спостерігати за роботою інших і інтегрувати їх діяльність.

27. В моїй професійній діяльності я найбільше піклувався про свою свободу та автономію.

28. Для мене важливіше залишитися на нинішньому місці проживання, ніж отримати підвищення чи нову роботу в інший місцевості.

29. Я завжди шукав роботу, на якій би міг приносити користь іншим.

30. Змагання і виграш - це найважливіші та хвилюючі сторони моєї кар'єри.

31. Кар'єра має сенс лише в тому разі, якщо вона дозволяє мені вести життя, яке подобається.

32. Підприємницька діяльність складає центральну частину моєї кар'єри.

33. Я скоріше пішов би із організації, ніж став займатися роботою, не пов'язаною з моєю професією.

34. Я вважатиму, що досяг успіху в кар`єрі тоді, коли стану керівником високого рівня в солідній організації.

35. Я не хочу, щоб мене стискувала будь-яка якби організація чи світ бізнесу.

36. Я волів би працювати в організації, яка забезпечує тривалий контракт.

37. Я хотів присвятити свою кар'єру досягненню важливої і корисної цілі.

38. Я почуваюся процвітаючим тоді, коли постійно залучений у рішення складних проблем в ситуацію змагання.

39. Вибрати й підтримувати певний образ життя важливіше, ніж домагатися успіху в кар'єрі.

40. Я завжди хотів заснувати і побудувати свій власний бізнес.

41. Я віддаю перевагу роботі, яка не пов'язана з відрядженнями.

Додаток 2

Дослідити Я-концепцію особистості за ме­тодикою «Хто Я?».

Хід виконання

1. Виконайте завдання відповідно до поданої інструкції: «Дай­те 20 відповідей на запитання «Хто Я?» («Який Я?»). Довго не роздумуйте й записуйте відповіді так як вони Вам спадають на думку».

2. Обробіть отримані результати. Оцініть твердження з точки зору їх об'єктивності-суб'єктивності. Об'єктивні твердження опи­сують властивості чи характеристики особистості, які мають місце незалежно від вашої думки про них. Наприклад, стать, національ­ність, соціальні ролі, особливості зовнішності тощо. Суб'єктив­ні твердження є результатом ваших власних думок та оцінок про себе, як правило, це стосується різних психологічних якостей. Наприклад, я — емоційний, невпевнений у собі, комунікабельний тощо. Позначте об'єктивні характеристики буквою «о» та суб'єк­тивні — буквою «с». Підрахуйте кількість об'єктивних та суб'єктив­них характеристик.

3. Проаналізуйте результати, спираючись на отримані кількіс­ні показники. Якщо їх кількість приблизно однакова або розбіж­ність лежить у межах до 4 балів, то можна зробити висновок про гармонічну Я-концепцію. Якщо ж кількісні показники об'єктив­ності-суб'єктивності суттєво різняться, то це свідчить про певні особливості Я-концепції. У разі суттєвого переважання показни­ків об'єктивності, йдеться про схильність особистості до поверх­невого самосприйняття та недостатню рефлексію внутрішнього «Я». У разі переважання показників суб'єктивності, йдеться про схильність особистості до рефлексивності, самозаглиблення, роз­думів про свій внутрішній світ.

Оцініть характеристики Я-концепції за знаком — позитивні вони чи негативні. Зверніть особливу увагу на наявність саме не­гативних характеристик Я-концепції (невдаха, невпевнений, не­вправний тощо). Така обставина свідчить про необхідність корек­ції Я-концепції та самооцінки особистості.

Визначте, які з отриманих характеристик вашої Я-концепції відносяться до пізнавальної, емоційної та поведінкової сфер пси­хіки. Проаналізуйте кількісне співвідношення складових зазна­чених груп.

3. Напишіть висновок, даючи кількісну і якісну оцінку струк­тури Вашої Я-концепції. Розкрийте своє розуміння та бачення власної Я-концепції.

Додаток 3

Визначити ієрархію ціннісних орієнтацій особистості за методикою М. Рокича.

Хід виконання

1. Виконайте дослідження термінальних та інструментальних цінностей у відповідності до поданої нижче інструкції. «Проран-жуйте переліки термінальних та інструментальних цінностей у тій послідовності, у якій вони мають значення для вас. Впевніть­ся, що створені ранжовані ряди відповідають дійсній ієрархії ва­ших цінностей. Запишіть номери відповідних цінностей у тій по­слідовності, в якій ви їх проранжували. Працюйте без поспіху, вдумливо».

Список А (термінальні цінності):

1. активне діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);

2. життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, котрі досягаються життєвим досвідом);

3. здоров'я (фізичне та психічне);

4. цікава робота;

5. краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);

6. кохання (духовна та фізична близькість з коханою людиною);

7. матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);

8. наявність гарних та вірних друзів;

9. суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товари­шів по роботі);

10. пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);

11. продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

12. розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);

13. розваги (приємний, необтяжливий відпочинок, відсутність обов'язків);

14. свобода (самостійність, незалежність суджень та вчинків);

15. щасливе сімейне життя;

16. щастя інших (добробут, розвиток та вдосконалення інших людей, людства в цілому);

17. творчість (можливість творчої діяльності);

18. впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внут­рішніх протиріч, сумнівів).

Список Б (інструментальні цінності):

1. акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, підтримувати порядок у справах;

2. вихованість (гарні манери);

3. високі запити (високі вимоги до життя та високі домагання);

4. життєрадісність (почуття гумору);

5. старанність (дисциплінованість);

6. незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

7. непримиримість до недоліків власних та інших людей;

8. освіченість (широта знань, висока загальна культура);

9. відповідальність (почуття обов'язку, уміння тримати своє слово);

10. раціоналізм (уміння тверезо та логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);

11. самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

12. сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів;

13. тверда воля (уміння настояти на свому, не відступати перед труднощами);

14. терпимість (до поглядів та думок інших, уміння прощати іншим їхні помилки);

15. широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, пова­жати інші смаки, звичаї, звички);

10. чесність (правдивість, щирість);

10. ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі);

10. чуйність (турботливість).

2. Обробіть отримані результати, виокремивши найбільш та найменш вагомі цінності обох груп.

3. Проаналізуйте результат, створивши ціннісно-орієнтацій-ний портрет, відповідно до схеми розташування цінностей, який може бути інтерпретований у такий спосіб: «Головне у моєму житті — 1 і 2, якщо, звичайно, будуть 3 і 4; 5 і 6 прикрашають моє життя і, звичайно, дуже вйжливо 7, хоча воно і не найголов­ніше. Щодо 8, 9 і 10, то це було б дуже бажано, однак це не зав­жди виходить. 11, 12, 13, 14, 15 і 16, можливо, станеться в моєму житті. Але в чому я абсолютно впевнений (на), так це в тому, що люди, які живуть задля 17 і 18, нічого не розуміють у житті. Я дивуюсь, що вони вбачають в цьому ціль існування.

Система ціннісних орієнтацій особистості визначає змістовну сторону її спрямованості, складає основу світогляду та ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе, є дже­релом життєвої активності. Кожний з нас виокремлює в житті для себе те головне, до чого хотів би прагнути. Неповторна та унікаль­на, притаманна кожній особистості система термінальних (цінно­сті — цілі) і інструментальних (цінності — засоби) цінностей і створює ціннісні орієнтації особистості, які глибинно та узагаль­нено визначають поведінку, типи діяльності, в цілому життя осо­бистості.

Списки мають дві групи цінностей, які охоплюють: а) певні цілі, до яких необхідно прагнути (цінності — цілі), і б) конкретні якості, риси особистості, необхідні для досягнення цілей (цінно­сті — засоби):

• термінальні цінності відображають переконання людини у тому, що певна кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути;

• інструментальні цінності відображають переконання у тому, що певний спосіб дій або якість особистості мають більше значення у кожній конкретній ситуації.

4. Напишіть висновок, надаючи відповіді на запитання: Якою є ієрархія ціннісних орієнтацій, що ви склали? Здійсніть групу­вання цінностей у змістовні блоки за різними принципами, на­приклад, визначте «конкретні» і «абстрактні» цінності, цінності професійної самореалізації і особистого життя тощо? У якій по­слідовності і в якій мірі (в процентах) реалізовані вищеназвані цінності у вашому житті ? Як би ви розмістили ці цінності, якби стали таким, яким мріяли? Як би це зробила особистість, яка прагне до самоактуалізаці? Як би ви це зробили 5 років тому, через 5 чи 10 років?

Додаток 4

Визначити рівень професійної спрямовано­сті (РПС) студентів за методикою Т. Д. Дубовицької.

Хід виконання

1. Здійсніть діагностування власного рівня професійної спря­мованості та ступінь прояву прагнення до оволодіння професією за обраним фахом відповідно до поданої інструкції. Уважно про­читайте твердження поданого нижче опиту вал ьника. Відмітьте власну відповідь напроти номера питання, обравши один із варі­антів, який відповідає вашій думці: вірно (++), скоріше вірно (+), скоріше невірно (—), невірно (-).