- •Література княжої доби, її особливості та здобутки. Художній світ «Слова о полку Ігоровім».
- •7. Питання Творчість п. Мирного в контексті розвитку укр. Прози др.. Пол.. 19 ст.
- •5. Літературна творчість та громадська діяльність Пантелеймона Куліша
- •2 .Полемічна література та її вплив на еволюцію давнього українського письменства
- •4.Тарас Шевченко – видатний син України: митець, громадянин, людина. Життєвий і творчий шлях письменника та його роль в розвитку українського письменства.
- •6. Особливості драматургії корифеїв українського театру.
- •7. Творча спадщина Панаса Мирного - найвище досягнення української прози XIX століття.
- •8. Багатогранна постать Івана Франка і його роль в розширенні творчих обріїв українського письменства.
- •10. Вклад в розвиток українського письменства Михайла Коцюбинського. Естетизм стилю письменника.
- •11. Самобутність творчого стилю та характеристика доробку в.Стефаника.
- •Літературні здобутки доби розстріляного відродження.
- •14. Літературний портрет п. Тичини…
- •15.Особливості творчості поетів – неокласиків на тлі доби.
- •16.Поезія «празької школи» та її літературні здобутки.
- •17. Вклад в розвиток укр.. Прози першої половини хх ст.. Письменників емігрантів і.Багряного, у. Самчука, є.Маланюка.
- •18/Микола Куліш - геній української драматургії
- •19. Інтелектуальна проза Валер’яна Підмогильного та її особливості.
- •21. Багатогранна творчість Олександра Довженка
- •22. Феномен шістдесятництва в українській літературі. Творчість українських поетів-шістдесятників.
- •23. Літературний портрет Олеся Гончара та оцінка творчості письменника в
- •24. Постать Василя Стуса в українському літературному процесі.
- •25. Сучасна українська література Криму.
- •26. Художній світ прози Павла Загребельного.
- •28. Українські письменницькі спілки за кордоном. Міжкультурні комунікації в творчості письменників української діаспори.
- •29. Основні тенденції сучасної української літератури.
- •Популярна література
28. Українські письменницькі спілки за кордоном. Міжкультурні комунікації в творчості письменників української діаспори.
Діаспора (з гр.. розсіювання), наприклад у Болгарії перші українці поселяються в 9-10 ст., В Америці- 17-18 ст., в Австралії – 19 ст.
Найбільш масово українці залишали батьківщину впродовж 19-20 ст. (Зах. Укр. – утиск Австро-Угорщини і Рос. імпер). Перша хвиля еміграції – поч.. 19 ст. і була викликана важкими екон. Умовами і важким становищем селян. Про таке становище цих подій можна знайти у творах Франка цикл «До Бразилії», Камінний хрест.
Друга хвиля була спричинена 1 Світовою війною, револ. Подіями 1917 р. Багато діячів УНР після приходу до влади більшовиків змушені були емігрувати за кородон (Грушевський, Олесь, Теліга, Ольжич).
У чеській столиці у 1920 склад. Цілий гурт студентів Карлавого універу. Це була Празька поетична школа (Маланюк, Ольжич, Теліга, Клен, Левицька-Холодна, Лятурницька). Навколо поняття ППШ точилися різні суперечки. Одні дослідники закидали, що як літер. Гурток ця школа не існувала, оскільки не виробила жодних програм, які б підтверджували її існування. Інші – ця школа є своєрідним творчим клубом. Ще одним суттєвим аргументом на користь назви ППш є географічний чінник, оскільки становлення поетів я к творчих особистостей відбувалось у Празі в 20 роках, де більшість з них навчалось.
Творчість пражан: посилена увага до історії, до минулого; трагізм, боротьба з а власну землю, держау.
3 хвиля – була викликана з подіями 2 Світової війни. На зах-укр. Землях, що увійшли до складу СРСР, почали встановлювати нові порядки, тому протягом кількох літ, рятуючись від арештів, вирушали в еміграцію митці.
У вер. 1945 в м.Форті В Німмеччині виникло літературне угрупування МУР. Проіснувало 3 роки. Голова- У.Самчук, заступник – Шевельов. Серед засновників – Клен, В.Барка, Ю.Косач, В.Держивін.
МУР провів 3 конференції, було надруковано ж.Арка, одноіменний альманах.
Еміграційна література дала багато творів: Ю.Клен «Попіл імперій», Осьмачка «Поет», трилогія «Ост» Самчука. Розвив. Драматургія Ю.Косач «Байда», «Геральд і Ярославна», Багряний «Генерал».
Зібравшись на амер. Землі емігранти вирішили продовжувати традиції МУРу – Нью-Йоркська спілка (В.Барка, Бойчук, Тарнавський, І.Багряний – 90 митців). Мета – згуртувати укр.. письменників, які жили в різних країнах, сприяти розвитку незалежної укр.. письменства.
Протягом повоєних десятиліть виходять збірки Серпень, Поезії Маланюка. «Поезії старі та нові» Левицької-Холдної. Віршовані романи «Океан» Барки.
29. Основні тенденції сучасної української літератури.
Сучасна українська література (часто сучукрліт або укрсучліт) — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками. Термін «Сучасна українська література» багатозначний, проте коли точно не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто мають на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, використання суржика), різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті.Одним із перших принципово нових явищ в українській літературі кінця ХХ століття було літературне об'єднання Бу-Ба-Бу (Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець), створене 1987 року. Особливо впливовою була творчість Юрія Андруховича, присутність якого в Івано-Франківську в значній мірі призвела до виникнення Станіславського феномену і разом з ним групи письменників-постмодерністів таких як Юрій Іздрик та Тарас Прохасько. Слідом за Бу-Ба-Бу письменниками 1990-х та 2000-х років було утворено численні інші літературні групи такі як ММЮННА ТУГА, Музейний провулок, 8, Пропала грамота, Нова деґенерація, Червона Фіра, Творча асоціація «500», Західний вітер, Пси святого Юра, Орден Чину Ідіотів, Друзі Еліота та інші.
Значною подією в українському літературному житті була публікація роману Оксани Забужко "Польові дослідження з українського сексу", який став бестселером та витримав десять перевидань. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників.
Твори сучасних поетів і прозаїків видавалися у численних антологіях: Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Іменник, 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки, Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років та ін.
Особливості сучасної української літератури
Для нової україномовної літератури характерне зниження пафосу типового для соцреалізму. Багато творів відзначені іронією, переоцінкою цінностей та зверненням до тем, що були забороненими за радянських часів. Також завдяки доступу до творів іноземних авторів та до українських творів 1920-1930-х років та до діаспорної літератури в українській літературі значно розширилося стильове різноманіття.
Однією з особливостей творчості українських поетів 1990-х та 2000-х є застосування мультимедіа та перформансів. Так Юрій Андрухович виконував свої вірші разом з гуртом Карбідо, а Сергій Жадан — разом з гуртом Собаки в космосі. Для цього періоду характерна також велика кількість фестивалів та слемів. Важливим літературним фестивалем сучасної України став щорічний Форум видавців у Львові.
