21. Багатогранна творчість Олександра Довженка

Могутній талант письменника, самобутній талант кінорежисера світового масштабу. “Слов’янство, - відзначив Чарлі Чаплін, - поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка”. Філософсько-естетичні погляди О.Довженка. послідовний активно-діючий захист митцем гуманістичних принципів у мистецтві.

Формування світогляду молодого О.Довженка. значення націоналізованих процесів на Україні у виробленні суспільно-політичних поглядів. Глибинність вражень фольклорних джерел, котрим захоплювався О.Довженко іще в дитинстві.

Пошуки свого місця в мистецтві. Мрія стати художником О.Довженко – секретар консульського відділу торгового представництва УНР в Німеччині (1922). Заняття в приватній художній майстерні і відвідування одночасно лекцій у берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва. Праця з липня 1923 р. хдожником–ілюстратором газети “Вісті”. Майстерність політичних карикатур, які підписувалися псевдонімом “Сашко”. Учасник літературно-мистецьких диспутів, зустрічей. З 1926 р. О.Довженко на Одеській кіностудії. Захоплення художника О.Довженка новим мистецтвом, у якому судилося можливість реалізувати своє омріяне з часів юнацтва покликання.

Початок творчості О.Довженка в кіно. Сатирична комедія “Вася-реформатор” (1926), короткометражна комедія “Ягідка кохання” (1926). Сцени до цих фільмів напиані самим О.Довженком. наступні фільми “Сумка дипкур’єра” (1927), “Звенигора” (1928). Виступ О.Довженка перший і послідній раз у картині “Сумка дипкур’єра” створивши привабливий символічно-патетичний образ кочегара.

Успішна демонстрація фільма “Звенигора” в Москві, Парижі, Голландії, Бельгії, Аргентині, Мексиці, Канаді та в інших країнах. Події революції у фільмах “Арсенал”, “Щорс”. Тлумачення подій О.Довженком з про радянських позицій, одначе загальнолюдське і національне не з’ясовуються письменником як виключно класовим.

“Земля” (1930) – геніальна. - ...”Земля відкрила переді мною поетичний світ кінематографа”, - відзначив Михайло Ромм. Близькість кінофільма “Іван” утвердженням національної ідеї з фільмом “Земля”. Чи не перехід на роботу в Мосфільмі у відриві від України, що переживала жах 1933 року.

Визначення О.Довженком жанрів своїх фільмів: “Аероград” і “Звенигора” – кіно поеми; “Іван” – кіноповість; “Земля” та “Арсенал” – кіно епопеї. “Щорс” (1939) також названий автором кіно епопеєю. Своєрідна відповідь на питання наближення фашистської агресії. “Пам’ятник народу”, - так визначив О.Довженко ідейну сутність свого твору. Поетика фільму. Майстерність у створенні колоритних народних характерів в гумористичному ключі (Боженко, Троян, Чиж). Яскрава колоритність сцени сцена смерті Боженка, витримана у реквіємно-патетичному дусі. Мистецьке кредо, висловлене Довженком у фільмі до творців фільму: “Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою. Перегляньте всіх артистів і привидіть до мене артистів красивих і серйозних...Геть всі п’ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди”. Поетика твору. Мистецько-доскональне поєднання життєвої конкретності з крилатим романтизмом, реалістичних влучних і виразних подробиць і узагальнено-символічних барв.

Творчість О.Довженка в роки Великої Вітчизняної війни. 1941 – 1943 роки – він на фронтах Північно-Західному, Сталінградському, Воронезькому як політпрацівник, військовий кореспондент. Масштабність творчих набутків. Створення документальних фільмів. Бойові публіцистичні статті. Класичні, сповнені трагічно-героїчного пафосу оповідання “Ніч перед боєм”, “Відступник”, “Стій, смерть, зупинись!”, “На колючому дроті”, “Воля до життя”, “Битва”, “Перемога”, “Мати”.

Створення повнометражного документального фільму “Битва за нашу Радянську Україну”, котрий було дубльовано 26-ма іноземними мовами. Створення ще одного документально-хронікального фільму – “Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель”. Значення цих стрічок для розвитку воєнної кінодокументалістики.

Правдивий і неперевершено мистецький образ народу у класичній повісті “Україна в огні”. Проникнення письменника в глибини психології народу, в осягнення спопеляючої його ненависті до ворога, в його напружене мислення, мудрими судженнями про життя і смерть, про гіркі болі душі і глибоке мистецьке сердечно-задушевне.

Сміливе вникнення О.Довженка в складні трагічні сторінки війни. Жахи і морок. Відступ окупації України фашистськими загарбниками. Ненависть проти окупантів. Мужність письменника в постановці гострих питань, з якими вустами героїв повісті звертається до самого Сталіна: що ж сталося, що не б’ємо ворога на його території “малой кров’ю, могучим ударом?”. Виступ Сталіна на спеціально зібраному Політбюро з розгромною критикою повісті. Звинувачення О.Довженка в українському буржуазному націоналізмі. Підданя О.Довженка остракізму – вилучення з різних правлінь, комітетів, товариств, де членство О.Довженка було більш ніж бажаним. Заборона видання твору і його постановки. Значення повісті. Особливості її стилю. “Мені важко од свідомості, - записував О.Довженко у щоденнику, - що “Україна в огні” – це правда”.

Продовження війни осмислення в повісті “Повість полум’яних літ”. Невдоволення письменника цим твором: він мав тієї гостроти й драматизму. Початок роботи над романом “Золоті ворота”. Завершення п’єси “Потомки запорожців”.

Проблематика післявоєнної творчості. “Поема про море”. Художньо-філософське осмислення “первісної природи”, народних основ і джерел сучасності (“Зачарована Десна”), “Мічурін”, осмислення майбутнього (”В глубинах космосу”). Ідеал – правда життя. Народність, гуманізм, позиції і погляд митця на дійсність. Національна самобутність та інтернаціоналістський пафос Довженкової творчості.

Галерея народних типів і характерів у його творах (Тихіш Стоян, Василь Трубенко, Микола Щорс, Василь Боженко, Іван Орлюк, Запорожець генерал Федорченко, Кравчина, Зарудний). “Щоденник”, записні книжки. Літературно-мистецькі та публіцистичні статті. Масштабність, високий інтелектуалізм, патетичні сприймання високого, красивого і значного в житті і в людині.

Риси новаторства. Своєрідність стилю. Високий взірець громадянської мужності. Драматизм долі. Етичні уроки.

Світове значення творчості О.Довженка. вплив на сучасну літературу і мистецтво України та за рубежем.