
- •Розділ 1. Теоретичні основи дослідження товарно-грошових відносин
- •Товарно-грошовий обмін Товар Товар
- •Умовна класифікація основних історичних етапів товарно-грошових відносин
- •1.2. Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку
- •Розділ 2. Особливості розвитку товарно-грошових відносин в україні
- •2.1. Особливості cтановлення ринкових відносин як форми організації товарно-грошових відносин в Україні
- •2.2. Вплив зовнішньої торгівлі на розвиток товарно-грошових відносин та економіку України вцілому в умовах глобалізації
- •2.3. Зовнішньоторгівельна політика в контексті структурних трансформацій зовнішньої торгівлі Україні після вступу до Світової організації торгівлі (сот)
- •Географічна структура експорту-імпорту послуг з 2008-2010 р.Р.
- •Висновок
- •Література
- •Додаток а
- •Структура ввп України за кінцевим використанням з 2008 до 2012 роки
Висновок
На основі вивчення теми курсової роботи та результатів досліджень, здійснених за даною темою можна зробити такі висновки:
Товарно-грошові відносини – суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва і реалізації товарів. Вони з'явилися вже при випадкових актах обміну надлишками продуктів між громадами. У цих умовах товарного виробництва як такого не було. Однак існував товарний обмін. "Як відомо, - писав В. І. Ленін, - товарне звернення передує товарному виробництву і становить одну з умов (але не єдина умова) виникнення цього останнього" (Повне зібрання. Соч., 5 вид., Т.3, с. 553). Лише в результаті тривалого історичного розвитку суспільного розподілу праці виникає товарне виробництво, при якому обмін товарами носить регулярний, а не випадковий характер. Відбувається перехід від простого обміну товару на товар, що виражається формулою Т - Т, до обміну товарів за допомогою грошей, що виражається формулою Т - Д - Т. Цей процес становлення і розвитку товарно-грошових відносин знайшов своє вираження у розвитку форм вартості.
Торгівля відіграє важливу роль в економіці держави. Ринок становить собою внутрішню організацію товарно-грошових відносин. Тому причини виникнення товарно-грошових відносин, певною мірою, пояснюють становлення і формування товарного обігу і ринку. У той же час, ринок як самостійне явище являє собою складне утворення, що має свою власну структуру, специфічні умови функціонування і розвитку.
Ринок являє собою спосіб координування дії економічних суб’єктів, які забезпечують згоду їх економічних інтересів на основі цінової системи та конкуренції. «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» на сьогодні є одним із основних документів, котрий виступає орієнтиром для здійснення різних перетворень, організації процесів передусім економічного характеру в Україні. Суть принципових його положень може бути розглянута, як стратегічний шлях для реалізації завдань й досягнення мети – формування країни з високим рівнем економічного зростання в умовах розвинених ринкових відносин. Однак слід пам’ятати, що важливою умовою для здійснення стратегічних «переходів» є врахування психологічного стану наших людей, який нині досить складний і суперечливий. Адже вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.
В умовах глобалізації для забезпечення економічного розвитку зовнішньоторговельна політика України має бути націленою на:
активізацію зовнішньої торгівлі в цілому;
реалізацію наявних і потенційних конкурентних переваг завдяки правильно визначеним структурним пріоритетам зовнішньої торгівлі;
заохочення зростання високотехнологічного імпорту (машин, устаткування, технологій, ідей) з метою скорочення технологічного розриву з передовими країнами.
Вплив на економіку України перебування у складі СОТ протягом останніх трьох років не набув системного характеру. Натомість переважали точкові впливи та заходи одностороннього характеру. Уряд здійснював виконання взятих на себе зобов’язань щодо змін у торговельній політиці, проте еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки світової фінансово-економічної кризи не дозволили Україні у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами-членами СОТ. Кардинального покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким не лише порівняно з розвиненим країнами світу, а й з багатьма країнами колишнього Радянського Союзу.