2.3. Зовнішньоторгівельна політика в контексті структурних трансформацій зовнішньої торгівлі Україні після вступу до Світової організації торгівлі (сот)

Відновлення світової економіки на початку 2010 року, підвищення цін на продукцію чорної металургії та сировинні ресурси сприяли збільшенню обсягів товарного експорту України. Позитивна динаміка експортно-імпортних операцій з товарами поступово відновлюється після різкого падіння внаслідок світової фінансової кризи 2008 року, і особливо відчутним цей процес став у 2010-2011 рр. Так, у 2010 році товарний експорт України збільшився на 29,2 % порівняно з попереднім роком і склав 52,2 млрд дол. США (Рис. 2.1) [18].

У розрізі ключових товарних груп найбільший внесок у зростання експорту забезпечено продукцією чорної металургії, обсяги закордонного постачання якої зросли на 42,7 % переважно за рахунок зростання рівня цін. Варто також відзначити зростання обсягів експорту продукції машинобудування на 33,3 %. Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками експертів Міжнародного валютного фонду (МВФ), обсяги світової торгівлі в 2010 році зросли на 12,0 %.

Рис. 2.1. Динаміка експортно-імпортних операцій з товарами та послугами України з 2006-2010 р.р.

Досліджуючи товарну структуру експорту за 2010 р. можна побачити, що домінуючу частку у ній склали недорогоцінні метали та вироби з них – 33,7 % (з них чорних металів – 28,4 %, виробів з чорних металів – 3,9 %) від загального обсягу експорту країни (Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Товарна структура експорту України у 2010 р.

При цьому варто зауважити, що членство України у СОТ сприяло обмеженню нетарифних бар’єрів щодо українського експорту. Так, припинено квотування імпорту металопродукції з України до ЄС, скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту карбаміду; кількісні обмеження експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії, що дозволило експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції; зменшилась кількість антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українські металургійна та хімічна галузі. Разом з тим, у 2010 році зберігається тенденція дефіцитності зовнішньоторговельного балансу, що свідчить про неефективну модель експортної спеціалізації вітчизняних виробників у поєднанні з браком конкурентоспроможного імпортозамінного виробництва.

Торгівля послугами продемонструвала значно вищий опір кризовим явищам світової економіки, порівняно з торгівлею товарами. Зростання у 2010 році вартісного обсягу експорту транспортних послуг значною мірою відбулося завдяки збільшенню споживання у країнах Західної Європи російських енергоносіїв, що, в свою чергу, сприяло зростанню рівня завантаження вітчизняних магістральних нафто- і газопроводів: річний приріст експорту трубопровідних послуг склав 43,0 % у 2010 р., забезпечивши 59,3 % від загального приросту експорту послуг. Водночас імпорт послуг до України у 2010 році збільшився лише на 5,2 %, переважно за рахунок отриманих транспортних (14,9 %) і державних послуг (на 33,6%), разом з тим, відбулося скорочення обсягу отриманих фінансових (на 17,8 %) та різних ділових, професійних і технічних послуг (на 44,5 %). Кризове гальмування імпорту послуг дозволило досягти у 2010 році рекордного для України значення активного сальдо зовнішньої торгівлі послугами – 10,2 млрд дол. США, водночас, пасивне сальдо торгівлі товарами на рівні 13,3 млрд дол. США, перекривши здобутки у сфері послуг, обумовило, в цілому, від’ємний результат зовнішньої торгівлі України. Розглянемо динаміку експортно-імпортних операцій з послугами України (Рис. 2.3) [19].

Рис. 2.3. Динаміка експортно-імпортних операцій з послугами України з 2007-2012 р.р.

Після світової фінансової кризи 2008-2009 років відбулась зміна тенденцій у географічній та товарній структурах зовнішньоторговельної діяльності України. Характерними рисами сучасного етапу є випереджаюче зростання вектору торговельної співпраці з країнами Співдружності незалежних держав (СНД) за одночасного зниження ролі європейського вектору у географічній структурі як експорту, так і імпорту товарів і послуг. Серед країн СНД найбільшим торговельним партнером України традиційно залишається Російська Федерація, частка якої у товарному експорті зросла до 26,1%, а в імпорті – до 36,5%. Тенденції торгівлі товарами з країнами ЄС, у цілому, відображають високий рівень залежності внутрішнього ринку України від домінуючих у імпорті з цього регіону товарів з високим рівнем доданої вартості. У 2010 році, з появою перших ознак відновлення ділової активності, від’ємне значення торгового сальдо торгівлі товарами з більшістю країн ЄС почало зростати (Табл. 2.1).

Аналогічні зміни відбувалися і у сфері торгівлі послугами, зокрема, частка СНД в структурі експорту послуг різко збільшилася, – на 11,8 в.п., – досягши рівня 48 % у 2010 році, що супроводжувалось значним скороченням питомої ваги ЄС (з 34,6 % у 2008 р. до 26,8 % у 2010 р.) та інших країн світу (з 29,2 % у 2008 р. до 25,2% у 2010 р.) Трансформація географічної структури імпорту послуг мала аналогічні тенденції, лише з тією різницею, що на фоні зростання часток країн СНД та всіх інших країн світу, питома вага країн ЄС, хоча і залишалася домінуючою, проте за вказаний період суттєво знизилася (з 59,3 % до 54 %) (Табл. 2.2).

Таблиця 2.1

Зовнішньоторговельний баланс України (млн.дол.США) [20]

	Експорт		Імпорт			Сальдо
	2010	2011		2010	2011		2010	2011
Усього (товари і послуги)	63164,6	82107,4		66189,9	88854,9		–3025,3	–6747,5
Країни СНД	24350,2	32407,9		27637,2	38374,9		–3287,0	–5967,0
Інші країни світу	38814,4	49699,5		38552,7	50480,0		261,7	–780,5
країни ЄС (27)	16240,6	21542,2		22124,7	29101,9		–5884,1	–7559,7
Товари	51405,2	68409,8		60742,2	82606,9		–9337,0	–14197,1
Країни СНД	18740,6	26178,7		26697,4	37212,4		–7956,8	–11033,7
Інші країни світу	32664,6	42231,1		34044,8	45394,5		–1380,2	–3163,4
країни ЄС (27)	13051,9	17969,9		19101,2	25750,6		–6049,3	–7780,7
Послуги	11759,4	13697,6		5447,7	6248,0		6311,7	7449,6
Країни СНД	5609,6	6229,2		939,8	1162,5		4669,8	5066,7
Інші країни світу	6149,8	7468,4		4507,9	5085,5		1641,9	2382,9
країни ЄС (27)	3188,7	3572,3		3023,5	3351,3		165,2	221,0

Таблиця 2.2