
- •1.2. Методологічна основа дидактики
- •Системний підхід
- •Синергетичний підхід
- •Діяльнісний підхід
- •Праксеологічний підхід
- •Гуманістичний підхід
- •Культурологічний підхід
- •Аксіологічннй підхід
- •Суб'єктний підхід
- •Акмеологічний підхід
- •Компетентнісний підхід
- •4.Сутність, функції і структура процесу навчання
- •8. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •5. Основні види навчання
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Комп'ютерне навчання
- •16. Принципи навчання
- •Принцип цілеспрямованості навчання
- •Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •Принцип доступності
- •Принцип свідомості
- •Принцип активності
- •Принцип міцності
- •Принцип ґрунтовності
- •Принцип наочності
- •Принцип емоційності
- •Принцип індивідуального і диференційованого підходу у навчанні
- •Принцип зв'язку теорії з практикою
- •2. Сутність, функції і завдання дидактики
- •3. Сутність і характеристика процесу навчання
- •2. Функції процесу навчання
- •Виховна функція
- •17. Удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі.
- •20.. Поняття про зміст виховання. Проблема змісту виховного процесу у сучасній школі.
- •22. Моральне виховання.
- •24.Трудове виховання
- •Трудове виховання
- •25.Естетичне виховання
- •7. Естетичне виховання
- •Фізичне виховання учнів
- •21. 1. Розумове виховання як один з основних напрямів змісту виховання, його сутність, завдання, провідні шляхи реалізації.
- •26. Екологічне виховання як соціально-педагогічна проблема
- •14. Проблема відставання учнів у навчанні і педагогічні шляхи їх подолання
- •Робота з відстаючими учнями
- •9. Портфоліо, як засіб оцінювання особистісних досягнень учнів початкових класів
- •28. Актуальні педагогічні аспекти виховання дітей у сім'ї
- •30. Антиалкогольне виховання у формуванні здорового способу життя молодших школярів.
- •29. Криза сучасного сімейного виховання і педагогічні шляхи її подолання
25.Естетичне виховання
Всі люди від природи мають здатність за допомогою відчуттів сприймати навколишній світ. Але не всі здатні у рівній мірі бачити прекрасне і вміти відрізнити прекрасне від потворного, хоч природні задатки чуттєвого сприймання світу є у всіх людей. Ці факти свідчать про нерозвиненість естетичних почуттів, спотвореність естетичного сприйняття прекрасного у мистецтві і дійсності.
Прилучення учнів до прекрасного – це і є формування здібностей, а отже і можливостей естетично сприймати світ, приводить до формування естетичних смаків і ідеалів, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Розвинений естетичний смак має виявлятися у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень.Зміст і рівень розвиненості естетичного смаку залежить від пізнання нею естетичних цінностей, вироблених історичною практикою людства. Процес формування естетичного смаку пов’язаний з формуванням ідеалів і переконань особистості. На його розвиток впливають умови життя, професійна орієнтація, культурний рівень людини. В процесі художньо-естетичного виховання задовільняються естетичні потреби, формується естетична культура в цілому. Формування естетичної культури повинно відбуватися за таких умов:
1. Створення загальнокультурного фундаменту у школі (діти мають знати історію культури свого народу, знати “Біблію” як джерело естетичної і моральної культури;
2. Повернутися до духовності свого народу: народного календаря, церковного календаря, рідного фольклору, зокрема повернення гуртового співу, звичаїв і традицій нашого народу;
3. Розвиток народних ремесел: ткацтва, килимарства, гончарства, іконопису та ін.;
4. Орієнтувати молодь на високі музичні і художні зразки, зокрема вчити їх розуміти класичну музику, різні види мистецтва;
5. Активне залучення учнів в художньо-естетичну діяльність, зокрема, до масового музичного виховання, як це робиться у вальфдорській школі Німеччини;
6. Стимулювати творчо обдаровану молодь і т.ін.;
7. Сприяти естетиці побуту, де перебуває дитина і т.п.
7. Естетичне виховання
Національне виховання в українській школі передбачає залучення молодого покоління до творчої участі в рідній та загальнолюдській культурі, примноженні її досягнень. Звідси — необхідність удосконалення художньої освіти та естетичного виховання підростаючих поколінь, розвиток у школярів почуття прекрасного.
Естетика — це філософська наука про прекрасне в житті і мистецтві, про особливості пізнання і перетворення світу "за законами краси", про загальні закономірності мистецтва, художньої творчості й естетичного виховання. Естетичне виховання — це систематичний цілеспрямований вплив на особистість, орієнтований на формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиренності до всього потворного і нікчемного в житті й діяльності. Влучно говорять: естетично вихована людина вміє бачити, розуміти і створювати прекрасне.
Завдання естетичного виховання такі:
1. Навчити учнів бачити прекрасне.
2. Виробити здоровий естетичний смак.
3. Зробити життя дітей духовно багатшим, ознайомивши їх з кращими творами літератури і мистецтва. Якщо дитина матиме глибокі знання та уявлення про прекрасне, вона зможе відрізняти і правильно оцінювати потворне, трагічне, героїчне, комічне, величне. Якщо прекрасним є життя, то потворне — усе, що губить життя, заважає прогресу, спотворює людину. Трагічне — усе те, що викликає почуття смутку, горя, це події, які призводять до рішучої, нещадної боротьби двох сторін. Комічне — це все нікчемне, потворне, яке виступає як смішне. Естетичне виховання не обмежує своїх завдань формуванням почуття прекрасного, трагічного, комічного, потворного, а включає і формування здатності до творчого перетворення світу відповідно до об'єктивних законів розвитку світу і людської життєдіяльності. Уся тонкість і майстерність педагога в естетичному вихованні полягає в умінні встановити різницю між естетичним сприйняттям і сприйняттям як простим психічним актом.
Вихователь має постійно спрямовувати увагу вихованців на відбір і нагромадження вражень, відповідних їхній уяві про прекрасне. Усе відоме, звичне, банальне в чуттєвому матеріалі потрібно відкинути, зняти або подати в новому ракурсі. Естетично розвинений індивід чутливо відгукується на коло впливів зовнішнього світу, і ці впливи глибокі й істотні, змістовні й життєві.
Завданням естетичного виховання є розвиток в учнів творчих здібностей, а саме: оригінальності, ухиляння від шаблону, ініціативності, наполегливості, високої самоорганізованості, колосальної працездатності. Естетика додає незадоволення досягнутим і постійне прагнення вдосконалюватися. Естетичний смак — така якість творчої особистості, яка забезпечує їй оригінальність сприйняття, розуміння і відображення оточуючої дійсності. Естетичні потреби — це мотиваційна сторона естетичних творчих здібностей, вона ніби спрямовує особистість на вчинки і дії, створення явищ і предметів, що відповідають емоційно-інтелектуальній єдності. Без естетичних потреб і естетичних творчих здібностей немає справді естетичної творчої особистості. Вся виховна робота повинна оцінюватися за цим важливим показником.
Художнє виховання — процес цілеспрямованого впливу на особистість засобами мистецтва, завдяки якому у вихованців формуються художні почуття і смак, любов до мистецтва, уміння розуміти його, насолоджуватися ним і здатність залежно від можливостей творити в мистецтві.
Джерелами естетичного і художнього виховання є художня література, музика, образотворче мистецтво, кіно, природа, оформлення школи і її приміщень, зовнішній вигляд учителів і учнів, стосунки між учителями й учнями, естетичне у праці.
Шляхи естетичного виховання:
§ залучення дітей до праці (прибирання, догляд за тваринами, праця в саду, на городі, у полі, на пришкільних ділянках, у майстернях). Діти люблять працю, у процесі якої створюється щось красиве, незвичне. В. О. Сухомлинський говорив, що радість праці — це могутня виховна сила;
§ естетичне виховання в навчальному процесі. Можливості для естетичного виховання учнів є в кожному навчальному предметі, і естетичне виховання повинне відбуватися на кожному уроці. Унікальні можливості формувати почуття прекрасного мають уроки фізкультури. Вони формують красу людського тіла, естетичне ставлення до тіла, фізичного обличчя людини, її рухів.
Багаті можливості для естетичного виховання учнів мають уроки літератури, малювання, музики та різноманітні факультативи. Оволодіння рідною мовою — перший культурний здобуток дитини. Школа розвиває естетичне почуття слова.
Особливе місце в естетичному вихованні має зайняти українська національна культура. У багатьох школах виникають малі академії мистецтв (МАМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі, вертепи, "подорожі" до джерел рідного слова, уроки на природі, години улюбленої праці, творчості, уроки емоційної культури, мандрівки в історію тощо.