2.3. Методичні рекомендації вчителю фізичного виховання та батькам дітей шкільного віку з підвищення рівня особистісного розвитку.

Проаналізувавши науково-методичну літературу, нами були розроблені методичні рекомендації вчителям, що викладають фізичну культуру у початкових класах:

• чітко дотримуватись програмових вимог, методики проведення уроків фізкультури у початковій ланці;

• формувати позитивну мотивацію, створювати необхідні передумови для повноцінного навчання певній руховій дії (фізична, координаційна, психологічна підготовка учнів), дозуючи час між етапами уроку та проводячи відповідний комплекс загальнорозвивальних вправ;

• працювати в системі над організацією класу, звертати увагу на дисципліну учнів під час виконання різних видів рухової діяльності, на поведінку молодших школярів під час виконання вправ змагального характеру, естафет, рухливих ігор;

• урізноманітнювати форми оцінювання навчальних досягнень учнів (індивідуальний виклик, оцінювання в групах, вибіркове оцінювання, оцінювання учнями власних рухових дій та дій, виконаних однокласниками, оцінювання не тільки практичного засвоєння матеріалу, а і теоретичних знань); звертати увагу на відповідність критеріям, об’єктивність та аргументацію виставлених оцінок;

• продумувати організацію діяльності учнів, тимчасово звільнених від занять та учнів, віднесених за станом здоров’я до спецмедгрупи (зменшене дозування виконання ними певних фізичних вправ, виконання окремих завдань з оцінювання та коментування техніки виконання вправ іншими учнями, здійснення страховки, контроль теоретичних знань тощо);

• вести в системі поточний, тематичний, періодичний облік навчальних досягнень учнів початкових класів, здійснювати прийняття в учнів початкових класах контрольних навчальних нормативів та комплексних тестів згідно з програмовими вимогами;

• формувати навички самоконтролю за реакцією організму на навантаження та використання їх у ході уроку; корегувати фізичне навантаження, враховуючи прояви зовнішніх ознак втоми;

• проводити відповідні інструктажі з учнями на початок вивчення кожної теми, на початок кожного уроку чи окремого його етапу та вести відповідей записи у поурочних планах (методичні коментарі), класних журналах, журналах обліку інструктажів з метою запобігання небезпечних для життя і здоров’я учнів ситуацій на уроках фізкультури та в позаурочний час;

• залучати молодших школярів до активної участі у позаурочній спортивній та фізкультурно-оздоровчій роботі (спортивні секції, гуртки, змагання, естафети, спортивні свята тощо);

• підвищувати власний фаховий рівень через самоосвіту, впровадження кращих здобутків вчителів фізичного виховання.

Ефективність методики формування знань буде вищою, якщо при цьому дотримуватись певних правил. Найважливішими серед них є:

• * оволодіння руховою дією повинно починатися з формування знань про сутність рухового завдання і можливі шляхи його вирішення;

• * обсяг і зміст знань повинен відповідати вікові учнів, їх попередній теоретичній підготовці та інтелектуальному розвитку;

• * учні краще засвоюють теоретичний матеріал програми, якщо при цьому посилатись на знання з математики, фізики, біології тощо. Для цього вчителю фізичної культури необхідно підтримувати тісні контакти з педагогами, що викладають ці предмети, або, інакше кажучи, в повній мірі реалізовувати міжпредметні зв'язки;

• * особливість засвоєння теоретичних відомостей у фізичному вихованні є те, що джерелом знань служить не тільки інформація вчителя та літературні джерела, але й сама рухова діяльність учнів. На основі м'язових відчуттів, аналізу результатів виконання фізичних вправ учень пізнає закономірності рухів, отримує практичні наслідки впливу певних фізичних вправ на розвиток якостей, удосконалення функцій різних систем організму, переконується у власних рухових можливостях і значимості занять особисто для себе;

• * ефективність засвоєння теоретичного матеріалу залежить від адекватності вибраних форм і методів його викладання в кожному конкретному випадку;

• * основним методом повідомлення знань є метод слова. Ефективними прийомами можна вважати розповідь, бесіду, опис, пояснення та їх поєднання з наочністю;

• * важливе місце у методиці формування знань займає контроль їх засвоєння. З відомих способів контролю найбільш поширеними у процесі фізичного виховання можна вважати:

• * усне опитування;

• * опитування із застосуванням контрольних карток або їх застосування у поєднанні з усним опитуванням;

• * письмові роботи;

• * виконання практичних завдань, що вимагають теоретичних знань.

Водночас адміністраціям загальноосвітніх шкіл варто пам’ятати про те, що важливо щорічно тримати під контролем та вивчати актуальні питання щодо фізичного виховання школярів у закладі, формування в учнів здорового способу життя, здійснення рухового режиму тощо, обговорюючи результати вивчених питань у педагогічному, учнівському, батьківському колективах.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

• забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;

• забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

• забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;

• формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

Важливою умовою здійснення навчально-виховного процесу з фізичної культури є дотримання дидактичних принципів навчання: свідомості й активності; наочності; доступності та індивідуалізації; систематичності та послідовності; міцності та науковості. Творче використання на уроках фізичної культури цих дидактичних принципів вимагає застосування адекватних методів навчання.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, уроки фізичної культури повинні викликати в учнів позитивні емоції, з цією метою необхідно творчо використовувати ігрові методи, музичний супровід, сучасні комп’ютерні технології тощо.

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі (узимку в тиху погоду при температурі не нижчій – 12 градусів). У приміщенні, де проводяться уроки фізичної культури, температура повітря має бути не нижча +14 градусів.

У теплу погоду на відкритому повітрі та у спортивному залі форма одягу учнів – спортивні труси, футболка, спортивне взуття, у прохолодну погоду – спортивний костюм.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвивальні й коригувальні вправи з різним фізичним навантаженням (індивідуальний підхід) та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медичної групи організуються 2 обов’язкові додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель. Оцінювання навчальних досягнень цих учнів здійснюється відповідно до вимог навчальної програми з фізичної культури для учнів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

Загальний позитивний оздоровчий ефект у процесі фізичного виховання оцінюється підвищенням рівня індивідуального здоров’я, критеріями якого можуть бути:

• зменшення кількості гострих повторних захворювань, загострень хронічних захворювань; прискорення процесу відновлення після хвороби і т.д.;

• зниження факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (нормалізація ваги тіла або зменшення зайвої, нормалізація або зниження артеріального тиску, нормалізація ліпідного обміну, відмова від шкідливих звичок, підвищення рухової активності);

• поліпшення результатів у рухових тестах;

• підвищення рівня фізичного стану;

• підвищення мотивації до занять.

Підвищення рівня фізичного стану стає основою для внесення коректив до параметрів оздоровчих програм відповідно до вікового рівня фізичного стану.

Основними критеріями навчальних досягнень учнів з предмета “Фізична культура” є комплексне оцінювання:

• техніки виконання фізичних вправ;

• нормативних показників;

• теоретико-методичних знань.

Оцінка на уроках фізичної культури повинна визначати дійсний рівень знань, рухових умінь і навичок учнів відповідно до вимог навчальної програми.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів необхідно:

• враховувати ступінь засвоєння ними матеріалу (окремих елементів конкретної фізичної вправи чи декількох вправ, відповідних інструктивне методичних вказівок і т.п.);

• здійснювати індивідуальний підхід (зважаючи на вікові та статеві особливості розвитку учнів, рівень фізичної підготовленості, загальний стан здоров'я);

• застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учнів про оцінку за досягнутий результат, виконаний норматив і т.п.).

Комплексне вирішення завдань фізичного виховання школярів – справа всього педагогічного колективу, що здійснюється відповідно до Положення про організацію фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах (наказ МОН України від 02.08.05 № 458) і Системи організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 21.07.03 № 486). На сучасному етапі розвитку освіти в Україні взаємини між учасниками навчально-виховного процесу ґрунтуються на принципах педагогіки співробітництва, що передбачає взаємну довіру, взаємоповагу, що сприяють вирішенню завдань фізичного виховання учнів сучасної школи.