58.Джерела штучного освітлення їх перваги та недоліки.

Джерела світла

Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги. Лампи розжарювання (ЛР) належать до джерел світла теплового випромінювання, їх світлова віддача складає 10... 15 лм/Вт. Вони створюють безперервний спектр випромінювання, який найбільш багатий жовтими та червоними (тобто інфрачервоними) променями та бідніший у зоні синіх та зелених спектрів випромінювання, ніж спектр природнього світла неба, що погіршує розрізнення кольорів. У цих ламп низький коефіцієнт корисної дії, малий термін служби (до 1000 годин), висока температура на поверхні колби (250...300 °С). Водночас вони мають деякі переваги: широкий діапазон потужностей і типів, порівняно з газорозрядними лампами, незалежність експлуатації від навколишнього середовища (вологості, запиленості і т. д.), простота світильників та компактність.

На підприємствах для освітлення застосовують різноманітні види ламп розжарювання: вакуумні (В), газонаповнені (Г), газо-наповнені біоспіральні (Б) та ін.

Газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові типу ДРЛ та ін.) випромінюють світло, близьке до природного,

59.Лампи розжарювання. Класифікація, переваги, недоліки.

Лампи розжарення відносяться до джерел світла теплового випромінювання і поки ще являються розповсюдженими джерелами світла .Це пояснюється наступними перевагами:

Вони зручні в експлуатації,не потребують додаткових пристроїв для включення в мережу;у них невеликий час розгортання,вони прості у виконанні.

Поряд з вказаними перевагами ,лампи розжарювання мають і суттєві недоліки:

У них невелика світова віддача ; порівняно невеликий темін служби,в спектрі переважають жовті і червоні промені ,що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла,змінює кольоропередачу і робить неможливим виконання ряду робіт.

Для освітлення промислових підприємств одержали застосування різні типи ламп розарення:вакуумні,газонаповнені,йодисті.

60. Світильники. Їх характеристики

Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо-та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Розрізняють світильники:

УПД

УПМ-15

НСП-07

ПО-02

типу ВЗГ

ЛОУ

ПВЛП

61. Нормування штучного освітлення

Штучне освітлення за конструктивним виконанням поділяється на два види загальне та комбіноване. Система загального освітлення використовується у приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи.

Розрізняють загальне рівномірне освітлення, за якого світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі приміщення без урахування робочих місць і загальне локалізоване освітлення (з врахуванням робочих місць).

При виконанні точних зорових робіт (слюсарні, токарні, фрезерні, контрольні тощо) в місцях; де Обладнання створює глибокі різкі тіні або роботі поверхні розташовані вертикально, поряд із загальним освітленням застосовується місцеве освітлення.

Сукупність місцевого та загального освітлення називається комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.

При проектуванні штучного освітлення виробничого приміщення необхідно вибирати тип джерела світла, систему освітлення, вид світильника, передбачати найбільш доцільні висоти влаштування світильників та розміщення їх у приміщенні; визначати число світильників і потужність ламп, необхідних для створення нормованої освітленості на робочому місці й здійснювати перевірку наміченого варіанту освітлення на відповідність його нормативним вимогам.

Для визначення загального рівномірного освітлення горизонтальної робочої поверхні використовують метод світлового потоку.