Висновки

Нова Зеландія — острівна держава в південній частині Тихого океану, приблизно в 1930 км на південний схід від Австралії. Сьогодні Нова Зеландія — незалежна держава в складі Співдружності, очолюваної Великобританією, один із членів-засновників ООН.

Більшу частину територію країни займають два острови – Північний та Південний. Острови розділені протокою Кука.

Нова Зеландія ізольована від інших островів і материків великими морськими відстанями. Клімат в країні рівний і вологий (субтропічний морський). Різниця сезонних температур невелика, випадає багато дощів, але браку сонячних днів теж не відчувається. Загалом ґрунти Нової Зеландії бідні на гумус і малородючі.

Характеризуючи історію Нової Зеландії можна виділяти три періоди: Полінезійський, Європейський та Сучасний.

Нова Зеландія є унітарною державою, заснованою на принципах конституційної монархії і парламентської демократії. Країна є учасником таких міжнародних та регіональних організацій: АБР, АНЗЮС, АСЕАН, АТЕС, СОТ, ВОЗ, ВОІВ, ВТО, ВФП, ВПС, ГЯП, ЄБРР, ЮНКТАД, МАР, МКСП, ИМО, Интерпол, ИКАО, МОМ, ІСО, МОТ, МТП, МФК, МАГАТЕ, МЕА, МБРР, МВФ, МГС, МКЧХ, МУС, МСЭ, МФСР, ООН, ЮНІДО, План Коломбо, ФАО, СПС, УВКБ, ФТО, СПАРТЕКА, Співдружність націй.

Нова Зеландія – розвинута країна з ринковою економікою, основою якої є сільське господарство, обробна, харчова промисловість та туризм.

Валовий національний продукт країни станом на 1.01.2010 р. становив 112,7 млрд. дол. За цим показником країна займає 61 місце в світі. Валовий внутрішній продукт склав 146,028 млрд.$ (58 місце в світі), ВВП на душу населення - 34 121$. Рівень річного приросту ВНП – 4,8%. Рівень інфляції – 3,8%. Зовнішній борг країни – 59,08 млрд. дол. США (47 місце в світі).

Сільське господарство, рибальство, харчова і лісова промисловість є основою економіки країни. Харчова індустрія - найбільша промислова галузь щодо зайнятості і розгалуженості інфраструктури в економіці Нової Зеландії. Сумарні обсяги продукції харчової промисловості становлять близько 10% ВНП, а експорт продукції харчової промисловості близько 15 млрд. дол.

Головною галуззю економіки залишається харчова, в основному м’ясо-молочна промисловість. Велике значення мають також деревообробні, целюлозно-паперова галузі й виробництво продукції з металу й пластмас.

Промислове рибальство відіграє важливу роль як в житті новозеландців, так і в розвитку економіки країни. В 2009 році економіка морського господарства принесла 3,3 млрд. дол., що становить понад 3% ВВП. Близько 90% виловленої риби експортуються. Біотехнологічне виробництво, енергетична галузь та сфера туризму також є важливими галузями економіки країни.

Торговельні партнери Нової Зеландії з експорту: Австралія; США (10% експорту); Японія (15%); Великобританія (6,5%); Південна Корея;

Партнери Нової Зеландії з імпорту: Австралія; США (17%); Японія (13%); Китай; Німеччина Великобританія (5,3%);

Статті новозеландського експорту: молочна продукція, м’ясні вироби, шерсть, риба, алюмінієві вироби, продукція машинобудування.

Статті імпорту: продукція машинобудування, автомобілі та запчастини, мінеральні добрива, електричні машини, волокно, пластмаси, медичне обладнання.

На основними експортні галузі економіки країни припадає понад половини експортної виручки.

Найбільшу частку імпорту у країну становлять нафтові і паливні продукти, на такі закупівлі споживачі країни витрачають понад 3,1 млрд. дол.

Основними торговельними партнерами країни є Австралія (обсяг торгівлі з цією країною становить за даними 2009 р. 6,1 млрд. дол.), США (4,2 млрд. дол.), Японія (3,3 млрд. дол.). Не менш як 70 % експорту з Нової Зеландії припадає на країни АТЕС.

Об’єм експорту Нової Зеландії в 2009 р. склав 35,6 млрд. нз. дол., імпорту – 38,5 млрд. нз. дол. Об’єм накопичених іноземних інвестицій – 254,1 млрд. нз. дол. Країна має міцні торговельні відносини з Росією.

Нова Зеландія користується у всьому світі репутацією ефективного і новаторського виробника сільськогосподарської продукції. Дослідницька робота і сучасні технології відіграють важливу роль у встановленні цієї репутації. Сучасна техніка і ефективні методи використання землі, пасовищ дозволили використати всі переваги, які надаються помірним кліматом і родючими землями.

Структура сільськогосподарського господарства є унікальною для розвинутих країн. Основна її особливість полягає у відсутності дотацій зі сторони держави і необхідності виробникам сільськогосподарської продукції самостійно конкурувати зі своїми колегами з інших країн-виробників, які традиційно користуються підтримкою своїх держав.

Характеризуючи галузь рослинництва Нової Зеландії, можна зробити висновки, що головними сільськогосподарськими культурами, що вирощуються у Новій Зеландії, є пшениця, овес, ячмінь, кукурудза (маїс), горох і картопля. Всі ці культури, за винятком картоплі, вирощують головним чином на Південному острові. Яблука, груші і ківі вирощують на експорт. Країна виробляє достатню кількість овочів і фруктів для задоволення внутрішнього попиту

Тваринництво відіграє найважливішу роль в економіці Нової Зеландії. До головних видів сільськогосподарської продукції належать м'ясо, молочні продукти й вовна.

Промислове поголів’я овець в 2010 році становило більше 40 млн. голів, поголів’я великої рогатої худоби складало 8,6 млн. голів, з них 4,2 млн. голів – молочне стадо; фермерське поголів’я оленів склало в тому ж році 1,6 млн. голів.

Отже Нова Зеландія - це країна з високим економічним розвитком, що відіграє помітну роль на світовому ринку сільськогосподарської продукції.