
- •1.1. Природні, географічні та кліматичні умови країни
- •1.2. Особливості історико-політичного розвитку країни
- •Вищі органи державної влади
- •Внутрішня політика
- •Міжнародне положення та зовнішня політика
- •1.3. Міжнародна інтеграція країни
- •Іі. Основні показники соціально-економічного розвитку Нової Зеландії
- •2.1. Загальна характеристика економіки країни
- •2.2. Основні галузі економіки країни
- •2.3. Характеристика експортно-імпортних операцій країни
- •Ііі. Сільське господарство Нової Зеландії
- •3.1. Загальна характеристика та тенденції розвитку сільського господарства країни
- •3.2. Галузь рослинництва країни
- •Динаміка виробництва, споживання, експорту та імпорту продукції рослинництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр., тис. Т.1
- •3.3. Галузь тваринництва країни
- •Динаміка виробництва продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр., тис. Т.4
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.3. Галузь тваринництва країни
Тваринництво відіграє найважливішу роль в економіці Нової Зеландії. До головних видів сільськогосподарської продукції належать м'ясо, молочні продукти й вовна.
Головні райони молочного тваринництва зосереджені в графствах Уаїкато й Хауракі, на південь від Окленда, і Таранакі, на західному узбережжі біля Нью-Плімута.
Вівчарство має більш важливе значення, ніж розведення великої рогатої худоби, за винятком Вестленда, де в деяких долинах і на прибережних терасах добре розвинуте молочне тваринництво. У внутрішніх гірських районах головним видом сільськогосподарської продукції є тонка вовна, а Саутленд і деякі райони Отаго й Кентербері спеціалізуються на відгодівлі ягнят, м'ясо яких йде на експорт у замороженому вигляді. У південних і центральних районах Кентербері продуктивність пасовищ підвищують за допомогою зрошення.
Промислове поголів’я овець в 2010 році становило більше 40 млн. голів, поголів’я великої рогатої худоби складало 8,6 млн. голів, з них 4,2 млн. голів – молочне стадо; фермерське поголів’я оленів склало в тому ж році 1,6 млн. голів.
Перейдемо до детальної характеристики галузі тваринництва досліджуваної країни. Охарактеризуємо в наведеній нижче таблиці динаміку виробництва продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр.
Таблиця 3.3.1.
Динаміка виробництва продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр., тис. Т.4
Види продукції |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2009 у % до 2005 |
Молоко |
14649 |
15030 |
14637,89 |
15332,1 |
15841,62 |
108,14 |
яловичина |
663,08 |
720,35 |
660,34 |
660,38 |
660,34 |
99,59 |
баранина |
548,03 |
517,52 |
543,33 |
543,32 |
543,35 |
99,15 |
Продовження таблиці 3.3.1.
Шерсть |
229,6 |
217,7 |
215,5 |
224,7 |
217,9 |
94,90 |
курятина |
145,14 |
148,86 |
170,82 |
170,82 |
170,87 |
117,73 |
Проаналізувавши дані вищенаведеної таблиці можна зробити висновки, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає виробництво молока. Частка молока з 2005 по 2009 рр. зросла на 8,14%, що в абсолютному виразі становить 1192,62 тис. т.
Валове виробництво яловичини, як і виробництво баранини протягом досліджуваного періоду практично не змінилася.
Частка шерсті зменшилась на 5,10 % і в 2009 р. становила 217,9 тис. т. проти 229,6 тис. т. у 2005 р.
Питома ж вага курятини навпаки зросла на 17,73%, що в абсолютному виразі становить 25,73 тис. т.
Зобразимо графічно динаміку виробництва продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр.
Рис. 3.3.1. Динаміка виробництва продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2005-2009 рр., тис. т.
На наступній діаграмі зобразимо валове виробництво продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2009 р. в кількісному та грошовому виразі.
Рис. 3.3.2. Валове виробництво продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2009 р. у кількісному (тис. т.) та грошовому еквіваленті(тис.$)5.
Зобразимо графічно виробництво продукції тваринництва в Новій Зеландії в 2009 р.
Рис. 3.3.3. Виробництво продукції тваринництва в Новій Зеландії В 2009 р., тис. т .
Слід відмітити роль рибальства в господарстві Нової Зеландії. Прибережні води країни багаті на велику кількість комерційно цінних видів риби та їстівних молюсків. Із середини 1970-х років значно виріс обсяг експорту морепродуктів. Введення в 1978 р. 200-мильної особливої економічної зони зробило Нову Зеландію власницею однієї з найбільших акваторій у світі.
Проаналізувавши виробництво продукції тваринництва в Новій Зеландії, можна зробити висновки, що досвід Нової Зеландії повністю руйнує міф про те, що сільське господарство не може успішно розвиватися без державної підтримки.
Ми виробляємо таку саму кількість продукції тваринництва за зменшення поголів’я на 31%, що свідчить про збільшення продуктивності сільського господарства, — підкреслює пан Алістер Полсон, - спеціальний сільськогосподарський представник Нової Зеландії. “Незважаючи на всі труднощі, які були на нашому шляху (а подеколи новозеландський долар падав до найнижчих показників за 50 років), попри відчутне зниження поголів’я, наші фермери не хочуть повертатися до часів субсидій. Єдине, про що просять фермери уряд, — створити привабливе бізнес-середовище, таке, як і в інших секторах економіки Нової Зеландії, — сказав Алістер Полсон.
Отже, проаналізувавши вищенаведені дані, можна зробити висновки, що Нова Зеландія є країною з високим економічним розвитком. Країна володіє потужними ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції і є потужним конкурентом та партнером на світовому ринку.