Заощадження 8 =У- С. де X- заощадження, V-дохід» С - споживання. (Хкільки споживання розглядається як функція лише доходу С = ії\'),то!■* = У-/(У). Середня схнльнісіь до заощадження АР8=8:У; Гранична схильність до зао­щадження \1РХ=Д8:АУ. Математично М р$ являс собою нахил кривої заощад­жень. Величина заощадженого доходу збільшу п ься зі зростанням доходу більш висо­кими темпами. Споживання плюс заошадження доріннкх доходу: С + !> = V. Середня схильність до споживання АРС плюс середня схильність до заощадження АРЯ рівна одиниці: АРС + АР* - 1. чи (С : У) + (8 : У) =1. Приріст споживання плюс приріст заощадження склала* прирісі доходу: ДС + А8 -АУ. Гранична схильність до споживання МРС плюс гранична схильність ло заощадження МР8 лорівнюг одиниці: МРС »■ МР8 - 1. або ДС:ДУ т \Ч:Д\ =1

Коментар до шадапнн

Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошовою ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, дохід і рівень мін є екзогенними змінними.

І Іропознція грошей контролюється центральним банком і фіксована на рівні МЧ. У короткостроковому періоді рівень не змінюється, тому номінальні та і" і и.ні змінні моделі збігаються:

М (М/Р); г = і.

Іаким чином, реальна пропозиція ірошей фіксована на рівні (М/Р)5> і і рисунку показана вертикальною лінією. Альтернативну вартість грошей мімірюс ставка процента по такому фінансовому акіиву, як облігації.

Попит на гроші І,(г) є спадною функцією процентної ставки (г) для даного

І'"іня юходу (У).

Завдання 3.2.12.

Зробіть пояснення до рис. Модель грошового ринку та ного рівновага

Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює • нні пропозиції. Умова рівноваги має вигляд: (М / Р)8 = І. (г,У). Точці рівноваги грошовою ринку відповідає рівноважна процентна ставка і*. Модель грошового І<пмку показує, шо існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція і є чиї й збігаються. На практиці на грошовому ринку постійно виникають »• ткання.

Завдання 3.2.13. Зроби і. пояснення до рис. Модель інвестиційною попиту

Ста»»* проценте г,%

Коментар Оо швдання

Під інвестиційним попитом розуміють попит підприємців на бла для відновлення зношеного і приросту реального капіталу.

Модель інвестиційного попиту показує іаку закономірнішь: чим вий ставка процента (г). тим менша кількість інвесіиційних проектів (І) бу прибутковою.

О і же, прибутковість інвестицій перебуває в оберненій залежності від цін капіталу: вища процентна ставка змушує підприємства (фірми) анулювати пев інвестиційні проекти.

На споживчі витрати в розвинених країнах припадає більше половин розміру сукупного попиту, але частка інвестиційних витрат складає мені 20% сукупних витрат. Проте аналіз чинників, шо визначають інвестиційни попит п економіці, має величезне значення: по-перше, 15-20% сукупнії витрат - це достатньо значний розмір: по-друї е. саме інвестиції забезпечую поступальний розвиток економіки; по-третє, інвестиційний попит найхи гливішою, найбільш мінливою складовою сукупного попиту, то на його аналізу першорядного значення.

Особливість інвестиційного процесу полягає в тому, що інвести|| являють собою потік ресурсів у поточному періоді з мстою збільиіен запасу капіталу в майбутньому. Тобто, при формуванні інвестиційних план суб'єкти мають справу з деякою глибиною тимчасового горизонту н. нування, тому що між моментами інвестування й одержанням вигод існ деякий інтервал. Звідси, інвестиції - це довгострокове вкладення економічн ресурсів із метою створення й одержання чистих вигод у майбутньому.

Завдання 3.2.14. Зробіть пояснення до рис. Моделі економічного зростання

ІЛА5, ІКА5;

Споживчі товари

Коментар до завдання

І кономічне зростання є однією з головних макроекономічних цілей будь-якої ІФ.нни, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання ■•нюхального доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для ••і нинцення рівня життя в країні.

< )сновна проблема теорії економічного зростання полягає втому, яким чином і на збільшити обсяг виробничих потужностей або досягти збільшення к нпійпого ріння ВВП.

Відповідно до цього економічне зростання графічно можна передати двома

подобами:

І > зміщення праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції ЬКА8 від ИАЧ.до ЬКА8,;

') імішення праворуч кривої виробничих можливостей із положення АВ до • юження СП.

Процесе економічного зростання відображає довгострокове зростання «іііої пропозиції, і саме цим воно відрізняється від короткострокових іші.іііь випуску під впливом змін сукупною попиту.

Завдання 3.2.15. Зробіть пояснення до рис. Криви пропозиції робочої сиди

За високого рівня за­робітної плати вим­икає ефект доходу, який породжує відповідне ставлення до праці

Із зростанням заробіт­ної плати виникає ""ефект заміщення

дозвілля працею +->

7

1 2 3 4 5 6 Рівень пропозиції робочої сили

Коментар <)о завдання

Згідно з маржиналісіською концепцією заробітна плата як ціна робочої сиди найманого працівника передусім залежнії, під його рішення продавати чи не продавати робочу силу. Абсірагувавшись під об'єктивної необхідності найманого працівника продати свою робочу силу, можна уявити, що він. приймаючи рішення, робить вибір між двома видами корисності: дозвіллям і доходом, який забезпечує споживання життєвих засобів.

. Використання часу на дозвілля (відпочинок) означає для власника робочої сили скорочення робочого часу. Насправді він так праї не поєднати пра цю і дозвілля, щоб гранична корисність 1 і од. дозвілля дорівнювала граничній корисності благ, які можна придбати за годинну заробітну плату (1 год. прані Граничною, на його погляд, є корисність, яку отримує споживач унаслідо збільшення споживання конкретного блага на одну одиницю. Отже, години, ставка заробітної плати є альтернативною втратою І год. дозвілля, тобто вар­тістю блаї і послуг, якими йому доводиться жертвувати, продовжуючи на І юд. відпочинок. Зростання юдинної сіавки заробітної плати виявляється »« ефекіі заміщення у посиленні прагнення до праці, внаслідок чого найманий працівник може придбані більше блаї (відрізок кривої АВС).

Водночас спрацьовує і ефект доходу, згідно з яким висока зарплати збільшує дохід найманого працівника, дає змогу йому менше працювати дл

и

отримання того самого ми більшого набору благ і збільшення часу відпочинку і підрізок кривої СО). -ч

Ефект заміщення переважає за низьких ставок заробітної плати, зі іросганням яких пропозиція робочої сили збільшується.

'Зі збільшенням заробітної плати ПОСИЛЮЄ! ься ефект доходу і скорочується пропозиція робочої сили. Тому крива пропозиції робочої сили індивідуального працівника має виї ляд загнутої назад (лінії справа—ліворуч, тобто з південною сходу па північний захід (СО).

На відрізку, де переважає ефект заміщення, вона зростає зліва праворуч, і обто з південного заходу на північний схід, відображаючи збільшення пропозиції \ міру зростання зарплати (ЛВС). Як тільки починає переважати ефект доходу, іростання зарплати зумовлю* скорочення пропозиції робочої сили і крива гижіє назад до осі зарплати (С1>).

іалежністьпропозиціїробочоїсили відзростання заробітної плати зумовлена мім. що вишу оплату одиниці робочою часу працівники сприймають як більші втрати доходу (більші збитки) у разі заміни робочого часу відпочинком. Цим \ мовлене відчуття ефекту заміщення вільного часу робочим, а отже, прагнення ««ітьше працювати, щоб. замість збільшення часу дозвілля, більше заробити й ««гримати більше благ (додатково придбаних товарів та послуг).

{ досягненням високого рівня споживання благ послаблюється відчуття ефекту заміщення, внаслідок чого проявляється ефект доходу, тобто виникає Не іише бажання більше купувати і споживати благ, а й більше відпочивати. Наслідком цього є зменшення пропозиції робочої сили. Крім і ото. працівникові пмегься більше отримувати й такою блага, як вільний час. хоч і не за готівку, и. це відбувається при оплаті ігор, туристичних путівок тощо, а за ті гроші, ям можна було б отримати додатково, якби замість дозвілля він працював. У мі ому і проявляється ефект доходу, коли після певною рівня заробітної плати, •І /КС. іі достатку, хочеться і коротшого робочого дня, тижня.

Як відомо, зі зростанням ціни на звичайний товар збільшується його •іроиозииія. Специфіка товару робоча сила зумовлює (при оптимізації ьШнятості) не відхилення кривої після оптимуму (С) ліворуч (СІ)) до осі (••ординат заробітної плати, а рух втору, паралельно-до неї (перпендикулярна >• ннгириа пряма лінія 6 - С далі вгору). Цьому сприяє зростання пропозиції »Юочої сили працівників інших сфер зайнятості, яких буде приваблювати ніцока оплата праці.

Завдання 3.2.16. Зробім, пояснення до рис. Вплив мінімальної заробітної плаї и на ріпень зайнятості та безробіття

комет/кір до завдання Основними причинами

існування стійкого рівня безробіття

с:

і) виплата допомоги по безробіттю; 2) "жорсткість" заробітної плати.

Встановлення і виплата допомог побезробіті ю підвищу юі ь природний його рівень, оскільки полегшують долю безробітних. Виплата допомоги по 'безробіттю лаг людині можливість довше підшуковувати собі робо і у.

Механізм впливу мінімальної заробітної плати на зайнятість і безробіття) зображено на рисунку. Якшо мінімальної заробітної плати не іспус, то рівні зайнятості та безробіття визначаються попитом і пропозицією. Рівноважне значення заробітної плати, при якому зайнято Мо осіб, дорівнює \\'о (точка Е. то відповідає природному рівневі безробіт тя). Нехай потім вводиться мінімальна заробітна плата ХУМІІЧ. Мінімум перебуває на рівні, який перевищує величину заробітної плати, за умови, коли ринок праці у стані рівноваги. За такого рівня заробітної плати попит на працю становить лишеІЧ, і така ж кількість працівників зайнята. Але за такого рівня мінімальної заробітної плати бажає працювати осіб. Таким чином, мінімальна заробітна плата підвищує безробіття на (М,-Л,) осіб. Вона також скорочує зайнятість на (Кф-ІЧ,) працівників.

"Застигання" ринку праці в иерівноважному стані пов'язане із:

1. законодавчим вст ановленням мінімуму заробітної плати;

2. фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах з проф­спілками;

"стимулюючою заробітною платою", яка встановлюється і підтримується фірмами для залучення кваліфікованої робочої сили, скорочення плинності кадрів та підвищення рівня продуктивності праці.