
- •3.1. Завдання та коментар до графічних мїкроекономічних моделей
- •Точка (ступінь) насиченості
- •Корисність
- •3.2. Завдання та коментар до графічних макроекономіч1іих моделей
- •Коментар до завдання
- •0, (2 2 Реальний націоіииьішп оіїсяг нирайництті Коментар до ннідання
- •Коментар до швОання
- •Коментар до шадапнн
- •Коментар Оо швдання
- •Коментар до завдання
- •Чистка доходу, % його
- •41. Формування грошової системи України
- •42. Сутність, причини, види, соиіально-економічні наслідки інфляції
- •43. Капітал яксоціально-економічна категорія
- •2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. Н. Д. Базилевича. - к.: Знаннн-прес,2001. - 581 с.
- •44. Теорії капіталу
- •45. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •83. Економічна сутність кредиту
- •Енциклопедія банківської справи України / і'едкол.:в. ('. Стельмах (голова); в. Н. Ільоиши та ін. К.: «Молодь: їй Юре». 2001. - 680 с.
- •85. Зайнятість населення: форми та структура
- •86. Причини, форми та наслідки безробіття
- •І шовні теорії безробіття.
Коментар до швОання
В економіці, близькій до повної зайнятості, ріст сукупного попиту(АПІ —» ЛІ),), викликаний збільшенням пропозиції грошей не тільки збільшить на якийсь час обсяг випуску, але за певних обставин може призвести до інфляції попиту, рівень цін підніметься до Р,.
На цьому фоні в умовах майже повного використання наявних ресурсів ціни на них почнуть рос ти, що збільшить витрати і викличе зниження суку пної пропозиції (зсув кривої АХ віл ЛЬ( до А.Ч,).
Рух уздовж кривої А І), від точки В до точки С відбиває інфляцію витрат, рівень нін росте до Р(. а рівень випуску повертається до вихідного стану (рух уздовж А І), означає також падіння розміру сукупного попиту на фоні росту цін).
Повторення спроб монетарного впливу на сукупний попит призведе до аналогічного результату і ше більше підніме рівень цін.
Довгострокова стійка рівновага встановиться нарівні потенціалу V*.
Завдання 3.2.11. Зробіть пояснення до рис. Схильність до споживання га Схильність до заощадження
Схильність до споживання характеризує, як відноситься зміна споживання до зміни доходу. Поняття вироблено Дж. М. Кейисом. Споживання складає ту частину доходу, яка призначена для придбання споживчих товарів і послу і і в масштабі суспільства являє суму споживання всіх економічних суб'єктів. Для кожного споживача споживання залежить від рівня його доходу, від типу суспільства, в якому він живе, від його життєвих звичок і а інших факторів. Але чим вищий дохід, гим більшим може бути споживання.
В загальному вигляді споживання е функція доходу: С * г(у),
де С" - споживання. V - дохід, і - форми функції. < поживання розглядається як функція тільки доходу. Кожній величині V на ч' іфіку відповідає величина С. Співвідношення С:У знижується: С,/¥,- 100:100= І;С,/У,= 175:200 = 0,875: С, / У, - 245:300 - 0, 8І6; С4:\і = 0,75 і тлі.
Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо плід зростає, то споживання збільшується, але не в іій самій пропорції, що ■ дохід. Частина доходу зберігається. Відношення С : У називається середньою 'Н іьністю до споживання (АРС ). На графіку показане відношення приро- і і \ споживання до приросту доходу ДС : А У = МРС\ яке визначає граничну мі п.ність до споживання МРС. Математично МРС являє собою нахил і-рииої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в ч. жах 0<МРС< 1.
Рис.
Схильність до споживання
Рис.
Схильність до «ощаджений