42. Сутність, причини, види, соиіально-економічні наслідки інфляції

Інфляція є. складним баї атофакторним явищем, що характеризує порушення у відтворенні суспільного виробництва як наслідок загострення суперечностей у сфері товарного і грошовою обігу і є закономірністю розвинутої ринкової економіки, яка використовує паперово-ірошовий обіг.

Сутність інфляції: знецінення паперових грошей унаслідок перевищення кількості грошових знаків в обігу над сумою товарних цін; переповнення канілів і-рошового обігу ірошовою масою понад потреби товарного обігу, що викликає знецінення грошей, знижження їхньої купівельної спроможності та виявляється у зростанні цін.

Загальною причиною інфляції є порушення закону ірошовою обігу, що призводить до зростання кількості неповноцінних грошей та їх знецінення.

Безпосередні (факторні) причини інфляції: крах золотого стандарту та перехід до паперових, "пустих" грошей; мілітаризація економіки й емісійне фінансування інвестицій; дефіцит державною бюджету - перевищення витрат над доходами; грошова еміся з різних причин; кредитна експансія; посилення міжнародної інтеїрації та можливість "імпортованої інфляції" за рахунок зростання ціп на світовому ринку; зростання зовнішнього боргу, структурні світові кризи, війни; наслідки інфляційних очікувань: підвищення цін, скуповування товарів про -запас.

Причини інффляції можуть бути внутрішніми га зовнішніми.

Види (типи) інфляції: повзуча інфляція (помірна): зростання цін не перевищує 10% на рік; галопуюча інфляція: стрімке зростання цін (від20 до 200 % і більше) [1]: гіперінфляція: темни зростання цін перевищують 50 % на місяць протягом тривалого періоду; стаїфляція - розвиток інфляції в умовах стагнації виробництва; збалансована і незбалансована інфляція; очікувана і нсочікувана інфляція.

Існує три головні напрями в теорії інфляції:

1. кейнсіанська теорія інфляції (інфляція попиту): означає порушення рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією з боку попиту. Головні причини: збільшення державних замовлень і зростання купівельної спроможност і населення (зарплати та інших доходів);

2. інфляція витрат виробництва (У. Торн, II. Самульсон): означає зростання цін унаслідок зростання цін на фактори виробництва - зростання витрат виробництва, ринкової монополії, олігоиолії тоїцо;

3. монетаристська теорія інфляції (М.Фрідмен): результат надлишкової кількості грошей в обігу - надмірна емісія грошей.

Соціально-економічні наслідки інфляції: зростання вартості життя і знецінення заоіцаджень;надіііняреіільної:іарплатн:спрііяєзростанню безробіття: посилюється податковим тиск на зарплату; погіршується життєвий рівень людей із фіксованими доходами; підриваються конкурентні позиції дрібних виробників; відбувається перерозподіл національною доходу; загострюються проблеми стійкості вну трішнього ринку; породжується "втеча" від грошей; загострюються економічні суперечності; наростає соціально-економічна нестабільність; порушуються загальні умови суспільного відтворення.

Наслідки інфляції визначають необхідність проведення політики стабілізації грошового обігу та лнтнінфляиійної політики, що передбачає два підходи до їх здійснення: 1) активна бюджетна політика, постійне маневрування державними витратами і податками, регулювання надходжень останніх до державного бюджету країни; 2) грошово-кредитне регулювання шляхом монетарної політики, яка проводиться центральним (національним) банком* країни. Важливу роль у цьому відіграє відновлення фінансової стабільності та рівня споживчих цін. Досягти цього можна відомими методами стабілізації грошовою обігу:

-нуліфікацією - вилученням старих грошових знаків з обіїу чи їх обміном з незачним викупом [2];

-ревалоризацією - поверненням до попередньої купівельної сили грошових знаків та підвищенням їхнього курсу (через продаж державою цінних паперів або золота та комплексом заходів, спрямованих на оздоровлення національної економіки і збільшення виробництва високоякісних конкурентоспроможних товарів);

-дефляцією - процесом стримування зростання грошової маси в обіїу, яка проявляється через зниження цін на товари і послуги;

-девальвацією (зниження курсу грошової одиниці стосовно іноземної валюти);

-деномінація - зміна номінальної вартості ірошових знаків з їх обміном на нові більші грошові одиниці з одночасним перерахунком цін. зарплати, тарифів тощо ( у такому співвідношенні):

-реставрацією валюти - відновленням доінфляційної купівельної спроможності та курсу національної валюти щодо інших вільноконвертованих валют.