Синдроми аденогіпофізу (гіпо- і гіперпітуїтаризм)

Причини, які ведуть до розвитку захворювань аденогіпофізу: 1) пухлини; 2) кісти; 3) абсцеси; 4) гене­ралізовані інфекції; 5) травми тощо.

Патологію гіпофізу можуть зумовлювати такі механізми: 1) по­рушена гормональна регуляція з боку гіпоталамусу; 2) зміна внутрішньочерепного тиску; 3) механічне стиснення сусідніми тка­нинами.

Гіпопітуїтаризм— складний симптомокомплекс з проявами недостатності багатьох тропних гормонів. Етіологія в дитячому віці характе­ризується різними загальносоматичнимн інфекціями, травмами, особливо під час пологів, генопатіями. У дорослих причинами можуть бути запальні захворювання мозку, кровотечі, септичні стани, пухлини, травми черепу.

Механізми розвитку вказують на випадіння функцій гіпофізу, пов’язаних з виділенням тропних гормонів, що веде до вторинної недостатності периферійних ендо­кринних залоз, в першу чергу — статевих, щитоподібної та кори наднирників.

Можна виділити ряд синдромів аденогіпофізу зі зниженою функцією. У дітей — гіпофізарний нанізм; карликовість; у дорослих—гіпофізарна кахексія, хвороба Сімондса (панпітуїтаризм).

Гіпофізарний нанізм — синдром, який характеризується сповільненням і зу-пинкою росту та розвитку. Етіологія: генетичний дефект гіпоталамогіпофізарної системи; інфекції; інтоксикації; трав­ми в передпологовий період тощо.

Патогенез базується на порушенні процесів росту, фізичного та статевого роз-витку в результаті зниження продукції СТГ, ТТГ, гонадотропних гормонів.

Особливості прояву: затримка росту (вже в 3—5 років), пропорційність скелету (зони росту від­криті до 25 років), високий голос, м'язова слабкість (інтелект непорушений), інфантилізм, відсутність вторинних статевих ознак, раннє старіння (прогерія), міокардіодистрофія, гіпото­нія, сухість шкіри, диспепсія.

Карликовість – гіпофункція соматотропного гормону у дітей (зберігаються пропорції тіла).

Гіпофізарна кахексія – гіпофункція соматотропного гормону у дорослих (виснаження, яке не впливає на ріст, так як росткові зони вже закриті).

Гіперпітуїтаризм включає ряд патологій, які основані на пошкодженні певних структурних елементів аденогіпофізу — це гігантизм, акромегалія, хвороба Кушинга (ураження базофільних клітин, які виробляють АКТГ), синдром Морганьї-Морель-Стюарта (пошкоджені всі види клітин аденогіпофізу). Причинами цих синдромів є: гіпофізарна аде­нома або гіперплазія; енцефаліти; си­філіс; травми черепа; інфекції тощо

Найбільш характерними з них є гігантизм (у дитячому віці – пропорційне збільшення всіх органів і систем) і акромегалія (у дорослому віці – збільшення кін-цевих ділянок тіла, де є хрящі і може виникнути ріст: вух, носа, кистей, стіп, ниж-ньої щелепи, язику, широкі проміжки між зубами, низький голос, бочкоподібна грудна клітка, м’язова дистрофія, дистрофія міокарду) ). Патогенез зумовлений гі-перпродукцією гормону росту (соматотропного), який впливає на процес росту і розвитку, активуючи хондрогенез, остеогенез за раху­нок посилення синтезу білків.

При акромегалії може порушуватись синтез інших тропних гормонів, що приводить до розладів менструального циклу, тирео­токсикозу, статевих розладів, цукрового діабету.