
- •Університет цивільного захисту україни
- •О.В. Третьяков, в.В. Зацарний, в.Л. Безсонний
- •Охорона праці
- •Навчальний посібник для самостійної роботи студентів
- •Передмова
- •Структурно - логічна схема дисципліни
- •Тема 1. Управління охороною праці Органи державного управління та їх компетенція
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в галузі охорони праці:
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Навчання та інструктажі з охорони праці
- •Державний нагляд за охороною праці
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тести № 1 для самоперевірки знань
- •12. До компетенції Кабінету міністрів України в галузі охорони праці не відносяться (3 бала):
- •Б) регіональний 2) місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
- •Д) внутрішній 5) посадові особи та громадські інспектори підприємства
- •75. Відомчий контроль за станом охорони праці здійснюють (5 балів):
- •76. Регіональний контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •77. Громадський контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •78. Страховий контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •79. Внутрішній контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •93. До основних завдань обліку, аналізу і оцінки показників охорони праці та функціонування суоп не відносяться (5 балів):
- •99. Які з наведених нижче завдань не відносяться до компетенції служби охорони праці підприємства? (6 балів)
- •100. Які, з перелічених нижче, функцій відносяться до основних функцій служби охорони праці (8 балів):
- •101. Яка, з перелічених нижче, функцій не відносяться до основних функцій служби охорони праці (9 балів):
- •102. Яка, з перелічених нижче, функцій не відносяться до основних функцій служби охорони праці (9 балів):
- •103. Спеціалісти служби охорони праці мають право (7 балів):
- •104. Спеціалісти служби охорони праці не мають право (8 балів):
- •117. До основних завдань комісії з питань охорони підприємства не відносяться (5 балів):
- •118. Комісія з питань охорони праці підприємства має право (6 балів):
- •119. Яке, з перелічених нижче повноважень, не відносяться до прав комісії з питань охорони підприємства (7 балів):
- •132. Вступний інструктаж з питань охорони праці не проводиться (6 балів):
- •140. Позаплановий інструктаж з питань охорони праці не проводиться з працівниками (6 балів):
- •146. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право (5 балів):
- •147. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) не мають право (6 балів):
- •153. Згідно Закону «Про охорону праці» професійні спілки не мають права (4 бала):
- •154. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право (4 бала):
- •155. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці не мають права (5 балів):
- •156. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці не мають права (5 балів):
- •157. Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань охорони праці(4 бала):
- •158. Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань охорони праці (5 балів):
- •159. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” представники профспілок не беруть участь у вирішенні таких основних питань (5 балів):
- •160. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” представники профспілок не беруть участь у вирішенні таких основних питань (6 балів):
- •Тема 2. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань. Перша долікарська допомога
- •Основна література
- •Тести № 2 для самоперевірки знань
- •А) артеріальна кровотеча 1) яскраво-червона
- •А) почервоніння і набряк 1) – і
- •А) почервоніння шкіри та її набряк 1) – і
- •Тема 3. Законодавство в галузі гігієни праці. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості
- •Основна література
- •Тести № 3 самоперевірки знань
- •Д) Важка – ііі 5) 291-349 Вт чи 251-300 Ккал/год
- •Тема 4. Освітлення виробничих приміщень шум, вібрація, ультразвук та інфразвук.
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Основні вимоги до виробничого освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Шум та його види
- •Вплив шуму на організм людини
- •Нормування та вимірювання шуму
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Інфразвук
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •Ультразвук
- •Основна література
- •Тести № 4 для самоперевірки знань
- •Тема 5. Природні та штучні джерела електромагнітних полів (емп) та іонізуючих випромінювань.
- •Основна література
- •Тести № 5 для самоперевірки знань
- •Тема 6. Безпека експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки. Засоби індивідуального захисту.
- •Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •Безпека під час експлуатації котельних установок
- •Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •Безпека під час експлуатації балонів
- •Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •Засоби індивідуального захисту
- •Основна література
- •Тест № 6 для самоперевірки знань
- •Тема 7. Електробезпека Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Допустимі значення струмів і напруг
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •Основна література
- •Тест № 7 для самоперевірки знань
- •Б) іі 2) судомні скорочення м’язів з втратою свідомості, але
- •В) ііі 3) втрата свідомості та порушення дихання чи роботи серця
- •Тема 8. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів Різновидності горіння
- •Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •Евакуація людей із будівель та приміщень
- •Засоби гасіння та виявлення пожеж Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •Установки та засоби гасіння пожеж
- •Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •Основна література
- •Тести № 8 для самоперевірки знань
Тема 8. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів Різновидності горіння
Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я та (або) світінням. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання.
Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, самоспалахування, тління.
Вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії й утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу.
Детонація – це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду.
Спалах – короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.
Займання – початок горіння під впливом джерела запалювання.
Спалахування – займання, що супроводжується появою полум'я.
Тління – безполуменеве горіння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння.
Самозаймання – початок горіння внаслідок самоініційованих екзотермічних процесів.
Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум'я.
Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.
Теплове самозаймання виникає при зовнішньому нагріванні матеріалу (речовини) контактним (внаслідок,теплообміну при контакті з нагрітим предметом), радіаційним (внаслідок променистого тепла) або конвективним (внаслідок передачі тепла повітряним потоком) шляхом.
Мікробіологічне самозаймання відбувається внаслідок самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів у масі органічних волокнистих чи дисперсних матеріалів.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також хімічно-активних речовин.
Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 оцінку пожежовибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні (табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Деякі основні показники вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів
№ зп. |
Показники |
Застосовність показників пожежовибухонебезпечності |
|||
газів |
рідин |
твердих речовин |
Пилу |
||
1 2 3 4 5
6 |
Група горючості Температура спалаху Температура спалахування Температура самоспалахування Концентраційні межі поширення полум'я (спалахування) Температурні межі поширення полум'я (спалахування) |
+ - - + +
+ |
+ + + + +
+ |
+ + + + -
- |
+ - + + +
- |
Примітка: знак «+» означає застосовність, а знак «-» — незастосовність показника.
За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи: негорючі, важкогорючі та горючі (будівельні матеріали відповідно до ДБН В.2.7-19-95 поділяються на горючі та негорючі).
Негорючі – речовини та матеріали не здатні до горіння в повітрі нормального складу.
Важкогорючі – це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння.
Горючі – речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення.
Температура спалаху – найменша температура речовини, за якої за встановленими умовами випробування над її поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння.
За температурою спалаху розрізняють:
– легкозаймисті рідини (ЛЗР) – рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61 °С у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт та ін.);
– горючі рідини (ГР) – рідини, які мають температуру спалаху понад 61°С у закритому тиглі або 66°С у відкритому тиглі (мінеральні мастила, мазут, формалін та ін.).
Температура спалахування – найменша температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробування матеріал (речовина) виділяє горючі пару та гази з такою швидкістю, що під час впливу на них джерела запалювання спостерігається спалахування.
Температура самоспалахування – найменша температура навколишнього середовища, за якої за встановленими умовами випробування спостерігається самоспалахування матеріалу (речовини).
Нижня (НКМ) та верхня (ВКМ) концентраційні межі поширення полум'я – це мінімальний та максимальний вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем за якого можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Залежно від значення нижньої концентраційної межі поширення полум'я пил поділяється на вибухо- та пожежонебезпечний. При значенні НКМ менше 65 г/мг пил є вибухонебезпечним (пил сірки, борошна, цукру тощо), а при інших значеннях НКМ – пожежонебезпечним (пил деревини, тютюну тощо).