
- •Університет цивільного захисту україни
- •О.В. Третьяков, в.В. Зацарний, в.Л. Безсонний
- •Охорона праці
- •Навчальний посібник для самостійної роботи студентів
- •Передмова
- •Структурно - логічна схема дисципліни
- •Тема 1. Управління охороною праці Органи державного управління та їх компетенція
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в галузі охорони праці:
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Навчання та інструктажі з охорони праці
- •Державний нагляд за охороною праці
- •Громадський контроль за охороною праці
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тести № 1 для самоперевірки знань
- •12. До компетенції Кабінету міністрів України в галузі охорони праці не відносяться (3 бала):
- •Б) регіональний 2) місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування
- •Д) внутрішній 5) посадові особи та громадські інспектори підприємства
- •75. Відомчий контроль за станом охорони праці здійснюють (5 балів):
- •76. Регіональний контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •77. Громадський контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •78. Страховий контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •79. Внутрішній контроль за станом охорони праці здійснюють посадові особи (5 балів):
- •93. До основних завдань обліку, аналізу і оцінки показників охорони праці та функціонування суоп не відносяться (5 балів):
- •99. Які з наведених нижче завдань не відносяться до компетенції служби охорони праці підприємства? (6 балів)
- •100. Які, з перелічених нижче, функцій відносяться до основних функцій служби охорони праці (8 балів):
- •101. Яка, з перелічених нижче, функцій не відносяться до основних функцій служби охорони праці (9 балів):
- •102. Яка, з перелічених нижче, функцій не відносяться до основних функцій служби охорони праці (9 балів):
- •103. Спеціалісти служби охорони праці мають право (7 балів):
- •104. Спеціалісти служби охорони праці не мають право (8 балів):
- •117. До основних завдань комісії з питань охорони підприємства не відносяться (5 балів):
- •118. Комісія з питань охорони праці підприємства має право (6 балів):
- •119. Яке, з перелічених нижче повноважень, не відносяться до прав комісії з питань охорони підприємства (7 балів):
- •132. Вступний інструктаж з питань охорони праці не проводиться (6 балів):
- •140. Позаплановий інструктаж з питань охорони праці не проводиться з працівниками (6 балів):
- •146. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право (5 балів):
- •147. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) не мають право (6 балів):
- •153. Згідно Закону «Про охорону праці» професійні спілки не мають права (4 бала):
- •154. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право (4 бала):
- •155. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці не мають права (5 балів):
- •156. Представники профспілок та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці не мають права (5 балів):
- •157. Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань охорони праці(4 бала):
- •158. Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань охорони праці (5 балів):
- •159. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” представники профспілок не беруть участь у вирішенні таких основних питань (5 балів):
- •160. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” представники профспілок не беруть участь у вирішенні таких основних питань (6 балів):
- •Тема 2. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань. Перша долікарська допомога
- •Основна література
- •Тести № 2 для самоперевірки знань
- •А) артеріальна кровотеча 1) яскраво-червона
- •А) почервоніння і набряк 1) – і
- •А) почервоніння шкіри та її набряк 1) – і
- •Тема 3. Законодавство в галузі гігієни праці. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості
- •Основна література
- •Тести № 3 самоперевірки знань
- •Д) Важка – ііі 5) 291-349 Вт чи 251-300 Ккал/год
- •Тема 4. Освітлення виробничих приміщень шум, вібрація, ультразвук та інфразвук.
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Основні вимоги до виробничого освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Шум та його види
- •Вплив шуму на організм людини
- •Нормування та вимірювання шуму
- •Заходи та засоби захисту від шуму
- •Інфразвук
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •Ультразвук
- •Основна література
- •Тести № 4 для самоперевірки знань
- •Тема 5. Природні та штучні джерела електромагнітних полів (емп) та іонізуючих випромінювань.
- •Основна література
- •Тести № 5 для самоперевірки знань
- •Тема 6. Безпека експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки. Засоби індивідуального захисту.
- •Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •Безпека під час експлуатації котельних установок
- •Безпека під час експлуатації компресорних установок
- •Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •Безпека під час експлуатації балонів
- •Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •Засоби індивідуального захисту
- •Основна література
- •Тест № 6 для самоперевірки знань
- •Тема 7. Електробезпека Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Допустимі значення струмів і напруг
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •Основна література
- •Тест № 7 для самоперевірки знань
- •Б) іі 2) судомні скорочення м’язів з втратою свідомості, але
- •В) ііі 3) втрата свідомості та порушення дихання чи роботи серця
- •Тема 8. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів Різновидності горіння
- •Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •Евакуація людей із будівель та приміщень
- •Засоби гасіння та виявлення пожеж Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •Установки та засоби гасіння пожеж
- •Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •Основна література
- •Тести № 8 для самоперевірки знань
Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: конструкцією електроустановок; технічними способами та засобами захисту; організаційними та технічними заходами (рис. 7.1).
Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
Ізоляція струмовідних частин забезпечується шляхом покриття їх шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм.
Розрізняють робочу, додаткову, подвійну та посилену ізоляцію.
Забезпечення недосяжності неізольованих струмовідних частин передбачає застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв та розташування неізольованих струмовідних частин на недосяжній висоті чи в недосяжному місці.
Захисні огорожі можуть бути суцільними та сітчастими. Суцільні огорожі (корпуси, кожухи, кришки і т. п.) застосовуються в електроустановках з напругою до 1000 В, а сітчасті – до і вище 1000 В. Захисні дверцята чи двері повинні закриватись на замок або обладнуватись блокувальними пристроями.
Попереджувальна сигналізація є пасивним засобом захисту, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність. Така сигналізація може бути світловою (лампочки, світлодіоди і т. п.) та звуковою (зумери, дзвінки, сирени).
Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом, однак при цьому зростає значення робочого струму, а відтак і площа поперечного перерізу, що в свою чергу збільшує витрати кольорових металів (міді, алюмінію). Крім того, при малих напругах зростають втрати електроенергії.
Вирівнювання потенціалів є способом зниження напруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання людини, або на яких вона може одночасно стояти. Вирівнювання потенціалів досягається шляхом штучного підвищення потенціалу опорної поверхні ніг до рівня потенціалу струмовідної частини, а також при контурному заземленні.
Електричний поділ мережі передбачає поділ електромережі на окремі, електрично не з'єднані між собою, ділянки за допомогою роздільних трансформаторів (РТ) з коефіцієнтом трансформації 1:1.
Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.
Захисне заземлення – це навмисне електричне з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих струмопровідних нормально неструмовідних частин, які можуть опинитися під напругою.
Якщо корпус устаткування електрично з'єднаний із землею, то він опиниться під напругою замикання
UЗ = IЗRЗ, (7.1)
де ІЗ – струм замикання на землю; RЗ – опір заземлення.
Людина, яка доторкається до такого корпуса, потрапляє під напругу доторкання
Uдот=UЗα, (7.2)
де α – κоефіцієнт напруги доторкання.
Струм, який пройде через людину, в такому випадку визначається із рівняння:
Iл = Uдот / Rл = I3 ·R3 · α / Rл, (7.3)
де RЛ – опір людини, звідки видно, що чим меншими є значення RЗ та а, тим менший струм пройде через тіло людини, яка стоїть на землі і доторкається до корпуса устаткування. Таким чином, захист від ураження струмом забезпечується шляхом приєднання корпуса до заземлювача, який має малий опір заземлення R та малий коефіцієнт напруги доторкання а. Оскільки опір заземлення малий, то основна частина струму замикання на землю пройде саме через нього, а через людину пройде малий (безпечний) струм. У цьому і полягає суть захисного заземлення. Причому струм, що пройде через людину зменшиться у стільки разів, у скільки опір людини, більший за опір заземлення.
Заземлювальним пристроєм називають сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.
Заземлювач – провідник або сукупність електрично з'єднаних провідників, які перебувають у контакті із землею або її еквівалентом.
Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом.
Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) захисне заземлення належить виконувати: при напрузі змінного струму 380 В і вище та 440 В і вище для постійного струму – у всіх електроустановках; при номінальних напругах змінного струму вище 42 В та постійного струму вище 110 В – лише в електроустановках, що знаходяться в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх електроустановках; при будь-якій напрузі змінного та постійного струму – у вибухонебезпечних установках.
Занулення застосовується в чотирьохпровідних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.
Занулення – це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Нульовий захисний провідник – це провідник, який з'єднує частини, що підлягають зануленню, з глухозаземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.
При зануленні у випадку замикання фазного провідника на корпус електроустановки виникає однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним та нульовим провідниками. Струм короткого замикання Ікз, який виникає при цьому, повинен забезпечити спрацьовування елементів максимального струмового захисту.
Для того, щоб відбулося швидке та надійне вимкнення, необхідно, щоб Ікз перевищував струм спрацьовування захисного апарата Іап
Ікз ≥ kIап, (7.4)
де k – коефіцієнт кратності струму короткого замикання відносно струму захисного апарата (k = 1,5 – для автоматичних вимикачів; k = 3,0 – для плавких запобіжників).
Отже, при зануленні виключно важливе значення має правильний вибір запобіжників та автоматичних вимикачів відповідно до величини струму короткого замикання петлі фаза-нуль.
Захисне вимикання – це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.
Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
Електрозахисними засобами називаються вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля.
Залежно від призначення електрозахисні засоби підрозділяються на ізолювальні, огороджувальні та запобіжні.
Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електроустановок, що знаходяться під напругою та від землі, якщо людина одночасно доторкається до землі чи заземлених частин електроустановок та струмовідних частин чи металевих конструктивних елементів (корпусів), які опинилися під напругою.
Розрізняють основні та додаткові ізолювальні електрозахисні засоби. До основних належать такі електрозахисні засоби, ізоляція яких протягом тривалого часу витримує робочу напругу електроустановки, і тому ними дозволяється доторкатись до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою: при роботах у електроустановках з напругою до 1000 В – діелектричні рукавички, ізолювальні штанги, інструменти з ізольованими ручками, електровимірювальні кліщі, ізолювальні кліщі, покажчики напруги; а при роботі в електроустановках напругою понад 1000 В – ізолювальні штанги, струмовимірювальні та ізолювальні кліщі, покажчики напруги для фазування.
Додаткові ізолювальні захисні засоби мають недостатні ізолювальні властивості, тому призначені лише для підсилення захисної дії основних засобів, разом з якими вони і застосовуються. До них належать: при роботах у електроустановках з напругою до 1000 В – діелектричні калоші, килимки, ізолювальні підставки; при роботах у електроустановках з напругою понад 1000 В – діелектричні рукавички, боти, килимки, ізолювальні підставки.
Огороджувальні електрозахисні засоби (щити, ширми, екрани, плакати електробезпеки) призначені для захисту працівників, котрі проводять роботи в електроустановках, від випадкового доторкання чи наближення на небезпечну відстань до струмовідних частин, що знаходяться під напругою, а також для тимчасового обгородження входів у комірки, камери та проходів у приміщення, в які вхід працівникам заборонений.