Тести № 4 для самоперевірки знань

Тести містять в собі запитання різного виду. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені колом (○ –), то в такому питанні міститься тільки одна вірна відповідь. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені квадратом ( – ), то в такому питанні передбачено декілька вірних відповідей. Питання, що містять в собі три крапки (…) потребують вставити випущене слово, кількість таких позначень у питанні відповідає кількості випущених слів. При відповіді на питання – привести до відповідності, треба проти літери лівого стовпчика вказати відповідну цифру правого стовпчика.

Якщо внаслідок відповіді на наведені тестові завдання Ви набираєте від 1112 до 1012 балів, то рівень Ваших знань з цього модулю відповідає оцінці “відмінно”, або “А” за європейською системою перерахунків кредитів (ECTS); від 843 до 1011 балів – “добре” –“ВС”; від 674 до 842 балів – “задовільно” – “DЕ”; менше 674 балів “незадовільно” – “FX” – треба повернутися до вивчення матеріалу цього модулю.

1. … – пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості). (1 бал)

2. Адаптація – … … до зміни умов освітлення (рівня освітленості). (2 бала)

3. Адаптація – пристосування ока до … … освітлення (рівня освітленості). (2 бала)

4. Адаптація – пристосування ока до зміни … … (рівня освітленості). (2 бала)

5. Адаптація – пристосування ока до зміни умов освітлення (… …). (2 бала)

6. … – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика. (1 бал)

7. Акомодація – … … до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика. (2 бала)

8. Акомодація – пристосування ока до … … предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика. (2 бала)

9. Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення … , що … від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика. (2 бала)

10. Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від … на … відстані за рахунок зміни кривизни кришталика. (2 бала)

11. Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій … за … зміни кривизни кришталика. (2 бала)

12. Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок … … кришталика. (2 бала)

13. Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни … … . (2 бала)

14. … – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі. (1 бал)

15. Конвергенція – … … при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі. (2 бала)

16. Конвергенція – здатність ока при … … предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі. (2 бала)

17. Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких … … положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі. (2 бала)

18. Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати … , при якому … осі обох очей перетинаються на предметі. (2 бала)

19. Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові … … очей перетинаються на предметі. (2 бала)

20. Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох … … на предметі. (2 бала)

21. Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються … … . (2 бала)

22. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень відносяться до кількісних (4 бала):

А) – світловий потік

Б) – фон

В) – сила світла

Г) – контраст між об’єктом і фоном

Д) – яскравість

Е) – видимість

Ж) – освітленість

23. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до кількісних (5 балів):

А)○ – світловий потік

Б)○ – сила світла

В)○ – видимість

Г)○ – яскравість

Д)○ – освітленість

24. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до кількісних (5 балів):

А)○ – світловий потік

Б)○ – сила світла

В)○ – контраст між об’єктом і фоном

Г)○ – яскравість

Д)○ – освітленість

25. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до кількісних (5 балів):

А)○ – світловий потік

Б)○ – фон

В)○ – сила світла

Г)○ – яскравість

Д)○ – освітленість

26. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень відносяться до якісних (3 бала):

А) – світловий потік

Б) – фон

В) – сила світла

Г) – контраст між об’єктом і фоном

Д) – яскравість

Е) – видимість

Ж) – освітленість

27. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до якісних (4 бала):

А)○ – фон

Б)○ – сила світла

В)○ – контраст між об’єктом і фоном

Г)○ – видимість

28. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до якісних (4 бала):

А)○ – фон

Б)○ – контраст між об’єктом і фоном

В)○ – яскравість

Г)○ – видимість

29. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до якісних (4 бала):

А)○ – світловий потік

Б)○ – фон

В)○ – контраст між об’єктом і фоном

Г)○ – видимість

30. Які з наведених нижче показників освітлення виробничих приміщень не відносяться до якісних (4 бала):

А)○ – фон

Б)○ – контраст між об’єктом і фоном

В)○ – видимість

Г)○ – освітленість

31. … … (Ф) – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. (2 бала)

32. Світловий потік (Ф) – це … … видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. (2 бала)

33. Світловий потік (Ф) – це потужність світлового … … , що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. (2 бала)

34. Світловий потік (Ф) – це потужність світлового видимого випромінювання, що … … людини за світловим відчуттям. (2 бала)

35. Світловий потік (Ф) – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком … за … відчуттям. (2 бала)

36. Світловий потік (Ф) – це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за … . (1 бал)

37. Одиницею виміру світлового потоку є (5 балів):

А)○ – кандела (кд)

Б)○ – люмен (лм)

В)○ – ніт (нт)

Г)○ – люкс (лк)

Д)○ – стерадіан

38. За допомогою яких одиниць виміру не можна вимірювати світловий потік? (4 бала)

А) – кандела (кд)

Б) – люмен (лм)

В) – ніт (нт)

Г) – люкс (лк)

Д) – стерадіан

39. … … (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється. (2 бала)

40. Сила світла (І) – це … , що … відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється. (2 бала)

41. Сила світла (І) – це величина, що визначається … … потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється. (2 бала)

42. Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового … (Ф) до … кута (ω), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється. (2 бала)

43. Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного … (ω), в … якого світловий потік рівномірно розподіляється. (2 бала)

44. Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого … … рівномірно розподіляється. (2 бала)

45. Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ω), в межах якого світловий потік … … . (2 бала)

46. Сила світла визначається за формулою (5 балів):

А)○ – І = Ф / ω

Б)○ – І = Ф · ω

В)○ – І = Ф - ω

Г)○ – І = Ф + ω

Д)○ – І = Ф /(ω+В)

47. За якою формулою не можна визначити силу світла? (4 бала)

А) – І = Ф / ω

Б) – І = Ф · ω

В) – І = Ф - ω

Г) – І = Ф + ω

Д) – І = Ф /(ω+В)

48. Основною одиницею виміру сили світла є (5 балів)

А)○ – кандела (кд)

Б)○ – люмен (лм)

В)○ – ніт (нт)

Г)○ – люкс (лк)

Д)○ – стерадіан

49. За допомогою яких одиниць виміру не можна вимірювати силу світа? (4 бала)

А) – кандела (кд)

Б) – люмен (лм)

В) – ніт (нт)

Г) – люкс (лк)

Д) – стерадіан

50. За одиницю … … прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

51. За одиницю сили світла … … (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

52. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла … … , що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

53. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що … … потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

54. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий … в 1 … (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

55. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який … … всередині тілесного кута в 1 стерадіан. (2 бала)

56. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється … … кута в 1 стерадіан. (2 бала)

57. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) – сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 люмен (лм), який рівномірно розподіляється всередині тілесного … в 1 … . (2 бала)

58. … (В) – визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що освітлюється. (1 бал)

59. Яскравість (В) – … як … сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що освітлюється. (2 бала)

60. Яскравість (В) – визначається як відношення … … , що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що освітлюється. (2 бала)

61. Яскравість (В) – визначається як відношення сили світла, що … … поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що освітлюється. (2 бала)

62. Яскравість (В) – визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом … в … напрямку, до площі поверхні, що освітлюється. (2 бала)

63. Яскравість (В) – визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному … , до … поверхні, що освітлюється. (2 бала)

64. Яскравість (В) – визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі … , що … . (2 бала)

65. Яскравість визначається за формулою (5 балів):

А)○ – В = І · (S cos α)

Б)○ – В = І / (S cos α)

В)○ – В = І + (S cos α)

Г)○ – В = І – (S cos α)

Д)○ – В = І ·S / cos α)

66. Основною одиницею виміру яскравості є (5 балів):

А)○ – кандела (кд)

Б)○ – люмен (лм)

В)○ – ніт (нт)

Г)○ – люкс (лк)

Д)○ – стерадіан

67. За допомогою яких одиниць виміру не можна вимірювати яскравість? (4 бала)

А) – кандела (кд)

Б) – люмен (лм)

В) – ніт (нт)

Г) – люкс (лк)

Д) – стерадіан

68. … … є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 квадратного метра. (2 бала)

69. Одиницею яскравості є … (нт) – … поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 квадратного метра. (2 бала)

70. Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість … , що … і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 квадратного метра.(2 бала)

71. Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в … … випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 квадратного метра. (2 бала)

72. Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку … … силою в 1 канделу з 1 квадратного метра. (2 бала)

73. Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло … в 1 … з 1 квадратного метра. (2 бала)

74. Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 … … . (2 бала)

75. … (Е) – відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S). (1 бал)

76. Освітленість (Е) – … … потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S). (2 бала)

77. Освітленість (Е) – відношення світлового … (Ф), що … на елемент поверхні, до площі цього елементу (S). (2 бала)

78. Освітленість (Е) – відношення світлового потоку (Ф), що падає на … … , до площі цього елементу (S). (2 бала)

79. Освітленість (Е) – відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до … цього … (елементу) (S). (2 бала)

80. Освітленість визначається за формулою (5 балів):

А)○ – Е = Ф / S

Б)○ – Е = Ф · S

В)○ – Е = Ф - S

Г)○ – Е = Ф + S

Д)○ – Е = Ф /(S+В)

81. За допомогою якої формули не можна визначити освітленість? (5 балів)

А) – Е = Ф / S

Б) – Е = Ф · S

В) – Е = Ф - S

Г) – Е = Ф + S

Д) – Е = Ф /(S+В)

82. За … … прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

83. За одиницю освітленості … … (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

84. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – … … поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

85. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні … 1 … метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

86. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний … , на яку … рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

87. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає … … , світловий потік в 1 люмен. (2 бала)

88. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, … … в 1 люмен. (2 бала)

89. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 квадратний метр, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в … … . (2 бала)

90. Основною одиницею виміру освітленості є (5 балів):

А)○ – кандела (кд)

Б)○ – люмен (лм)

В)○ – ніт (нт)

Г)○ – люкс (лк)

Д)○ – стерадіан

91. За допомогою яких одиниць виміру не можна вимірювати освітленість? (4 бала)

А) – кандела (кд)

Б) – люмен (лм)

В) – ніт (нт)

Г) – люкс (лк)

Д) – стерадіан

92. … – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкта розпізнавання, на якій він розглядається. (1 бал)

93. Фон – … , що … прилягає до об’єкта розпізнавання, на якій він розглядається. (2 бала)

94. Фон – поверхня, що безпосередньо … до … розпізнавання, на якій він розглядається. (2 бала)

95. Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкта … , на якій він … . (2 бала)

96. … … поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. (2 бала)

(2 бала)

97. Коефіцієнт відбиття … ρ, за допомогою якого … фон, визначається як відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.(2 бала)

98. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують … , … як відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. (2 бала)

99. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як … … потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. (2 бала)

100. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як відношення світлового … , що … від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. (2 бала)

101. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як відношення світлового потоку, що відбивається … … , до світлового потоку, що падає на неї. (2 бала)

102. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до … … , що падає на неї. (2 бала)

103. Коефіцієнт відбиття поверхні ρ, за допомогою якого характеризують фон, визначається як відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що … на … . (2 бала)

104. Приведіть до відповідності характеристику фону та значення коефіцієнту відбиття поверхні (3 бала):

А) світлий фон 1) ρ > 0,4

Б) середній фон 2) ρ =0,2 – 0,4

В) темний фон 3) ρ < 0,2

105. Світлий фон характеризується наступним значенням коефіцієнту відбиття поверхні (3 бала):

А)○ – ρ > 0,4

Б)○ – ρ =0,2 – 0,4

В)○ – ρ < 0,2

106. Середній фон характеризується наступним значенням коефіцієнту відбиття поверхні (3 бала):

А)○ – ρ > 0,4

Б)○ – ρ =0,2 – 0,4

В)○ – ρ < 0,2

107. Темний фон характеризується наступним значенням коефіцієнту відбиття поверхні (3 бала):

А)○ – ρ > 0,4

Б)○ – ρ =0,2 – 0,4

В)○ – ρ < 0,2

108. … між … і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

109. Контраст між об’єктом і … … співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

110. Контраст між об’єктом і фоном характеризується … … об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

111. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей … … (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

112. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (… , … , знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

113. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, … та інші … , що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. (2 бала)

114. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що … … в процесі роботи) та фону. (2 бала)

115. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в … … ) та фону. (2 бала)

116. Контраст між об’єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об’єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) … … . (2 бала)

117. Контраст між об’єктом і фоном визначається за формулою (В₀ та В_ф відповідно яскравості об’єкта і фону, нт) (5 балів):

А)○ – k = B₀ /(B₀ – B_ф)

Б)○ – k = B₀ ·(B₀ – B_ф)

В)○ – k = (B₀ – B_ф)/ В₀

Г)○ – k = B₀ /(B₀ + B_ф)

Д)○ – k = (B₀ + B_ф)/ В₀

118. За якою формулою не можна визначити контраст між об’єктом і фоном (В₀ та В_ф відповідно яскравості об’єкта і фону, нт) (4 бала):

А) – k = B₀ /(B₀ – B_ф)

Б) – k = B₀ ·(B₀ – B_ф)

В) – k = (B₀ – B_ф)/ В₀

Г) – k = B₀ /(B₀ + B_ф)

Д) – k = (B₀ + B_ф)/ В₀

119. Великий контраст між об’єктом і фоном характеризується значенням (3 бала):

А)○ – k > 0,5

Б)○ – k = 0,2 – 0,5

В)○ – k < 0,2

120. Середній контраст між об’єктом і фоном характеризується значенням (3 бала):

А)○ – k > 0,5

Б)○ – k = 0,2 – 0,5

В)○ – k < 0,2

121. Малий контраст між об’єктом і фоном характеризується значенням (3 бала):

А)○ – k > 0,5

Б)○ – k = 0,2 – 0,5

В)○ – k < 0,2

122. … (υ) – характеризує здатність ока сприймати об’єкт. (1 бал)

123. Видимість (υ) – … … ока сприймати об’єкт. (1 бал)

124. Видимість (υ) – характеризує … … сприймати об’єкт. (1 бал)

125. Видимість (υ) – характеризує здатність ока … … . (2 бала)

126. Видимість залежить від (5 балів):

А) – освітленості

Б) – розміру об’єкта розпізнавання

В) – яскравості об’єкта

Г) – контрасту між об’єктом і фоном

Д) – тривалості експозиції

Е) – розміру фону

127. Видимість не залежить від (6 балів):

А)○ – освітленості

Б)○ – розміру об’єкта розпізнавання

В)○ – яскравості об’єкта

Г)○ – контрасту між об’єктом і фоном

Д)○ – тривалості експозиції

Е)○ – розміру фону

128. У виробничих умовах для контролю освітленості робочих місць та загальної освітленості приміщень використовують наступні прилади (5 балів):

А)○ – пірометри

Б)○ – гігрометри

В)○ – анемометри

Г)○ – люксметри

Д)○ – тахометри

129. У виробничих умовах для контролю освітленості робочих місць та загальної освітленості приміщень не використовують наступні прилади (4 бала):

А) – пірометри

Б) – гігрометри

В) – анемометри

Г) – люксметри

Д) – тахометри

130. Основні вимоги до виробничого освітлення містять (6 балів):

А) – відповідність встановленим нормативам величини світлового потоку або сили світла

Б) – створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми

В) – забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору

Г) – не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору

Д) – не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих)

Е) – повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються

Ж) – повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним

131. Основні вимоги до виробничого освітлення не містять (7 балів):

А)○ – відповідність встановленим нормативам величини світлового потоку або сили світла

Б)○ – створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми

В)○ – забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору

Г)○ – не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору

Д)○ – не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих)

Е)○ – повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються

Ж)○ – повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним

132. Виробниче освітлення за джерелами світла поділяється на види (3 бала):

А) – природне

Б) – локалізоване

В) – суміщене

Г) – штучне

Д) – чергове

133. Виробниче освітлення за джерелами світла не поділяється на наступні види (4 бала):

А)○ – природне

Б)○ – суміщене

В)○ – штучне

Г)○ – чергове

134. Виробниче освітлення за джерелами світла не поділяється на наступні види (4 бала):

А)○ – природне

Б)○ – локалізоване

В)○ – суміщене

Г)○ – штучне

135. Природне виробниче освітлення поділяється на (5 балів):

А) – бокове

Б) – верхнє

В) – комбіноване

Г) – місцеве

Д) – загальне

Е) – локалізоване

136. Природне виробниче освітлення не поділяється на (6 балів):

А)○ – бокове

Б)○ – верхнє

В)○ – комбіноване

Г)○ – загальне

137. Природне виробниче освітлення не поділяється на (6 балів):

А)○ – бокове

Б)○ – верхнє

В)○ – комбіноване

Г)○ – локалізоване

138. Штучне виробниче освітлення за функціональним призначенням поділяється на (5 балів):

А) – загальне

Б) – робоче

В) – аварійне

Г) – евакуаційне

Д) – охоронне

Е) – чергове

Ж) – локалізоване

139. Штучне виробниче освітлення за функціональним призначенням не поділяється на (6 балів):

А)○ – робоче

Б)○ – аварійне

В)○ – евакуаційне

Г)○ – охоронне

Д)○ – чергове

Е)○ – локалізоване

140. Штучне виробниче освітлення за функціональним призначенням не поділяється на (6 бала):

А)○ – загальне

Б)○ – робоче

В)○ – аварійне

Г)○ – евакуаційне

Д)○ – охоронне

Е)○ – чергове

141. Штучне робоче освітлення може бути (5 балів):

А) – загальне

Б) – місцеве

В) – комбіноване

Г) – рівномірне

Д) – локалізоване

Ж) – одностороннє

З) – двостороннє

142. Штучне робоче освітлення не буває (6 балів):

А)○ – загальне

Б)○ – комбіноване

В)○ – рівномірне

143. Не допускається застосування системи штучного робочого освітлення (6 балів):

А)○ – загального

Б)○ – місцевого

В)○ – комбінованого

144. Для розрахунку штучного освітлення використовують наступні методи (3 бала):

А) – Метод світлового потоку

Б) – Поверхневий метод

В) – Точковий метод

Г) – Метод питомої потужності

Д) – Метод питомої яскравості

145. Для розрахунку штучного освітлення не використовують наступні методи (4 бала):

А)○ – Метод світлового потоку

Б)○ – Точковий метод

В)○ – Метод питомої потужності

Г)○ – Метод питомої яскравості

146. Для розрахунку штучного освітлення не використовують наступні методи (4 бала):

А)○ – Метод світлового потоку

Б)○ – Поверхневий метод

В)○ – Точковий метод

Г)○ – Метод питомої потужності

147. Приведіть до відповідності назву методу розрахунку штучного освітлення та його призначення (3 бала):

А) Метод світлового потоку 1) для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б) Точковий метод 2) для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В) Метод питомої потужності 3) для визначення потужності кожного світильника (лампи)

148. Метод світлового потоку призначений для (3 бала):

А)○ – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б)○ – розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В)○ – розрахунку місцевого освітлення

149. Метод світлового потоку не призначений для (2 бала):

А) – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б) – розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В) – розрахунку місцевого освітлення

150. Точковий метод призначений для (3 бала):

А)○ – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б)○ – розрахунку місцевого, локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В)○ – визначення потужності кожного світильника (лампи)

151. Точковий метод недоцільно використовувати для (2 бала):

А) – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б) – розрахунку місцевого, локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В) – визначення потужності кожного світильника (лампи)

152. Метод питомої потужності призначений для (3 бала):

А)○ – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б)○ – розрахунку місцевого, локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В)○ – визначення потужності кожного світильника (лампи)

153. Метод питомої потужності не призначений для (2 бала):

А) – розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь

Б) – розрахунку місцевого, локалізованого та комбінованого освітлення горизонтальних і похилих поверхонь

В) – визначення потужності кожного світильника (лампи)

154. Під … … механічні коливання твердого тіла. (2 бала)

155. Під вібрацією розуміють … … твердого тіла. (2 бала)

156. Під вібрацією розуміють механічні коливання … … . (2 бала)

157. До основних абсолютних параметрів, що характеризують вібрацію належать (6 балів):

А) – вібропереміщення

Б) – амплітуда вібропереміщення

В) – віброшвидкість

Г) – віброприскорення

Д) – період вібрації

Е) – частота вібрації

Ж) – енергія коливань

158. До основних абсолютних параметрів, що характеризують вібрацію не належать (7 балів):

А)○ – вібропереміщення

Б)○ – амплітуда вібропереміщення

В)○ – віброшвидкість

Г)○ – віброприскорення

Д)○ – період вібрації

Е)○ – частота вібрації

Ж)○ – енергія коливань

159. Вібропереміщення, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

160. Амплітуда вібропереміщення, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

161. Віброшвидкість, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

162. Віброприскорення, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

163. Період вібрації, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

164. Частота вібрації, як характеристика вібрації, вимірюється в одиницях (6 балів):

А)○ – м / с

Б)○ – м

В)○ – м / с²

Г)○ – Гц

Д)○ – дБ

Е)○ – с

165. Вібропереміщення, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

166. Амплітуда вібропереміщення, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

167. Віброшвидкість, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

168. Віброприскорення, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

169. Період вібрації, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

170. Частота вібрації, як характеристика вібрації, не вимірюється в одиницях (5 балів):

А) – м / с

Б) – м

В) – м / с²

Г) – Гц

Д) – дБ

Е) – с

171. Логарифмічний рівень віброшвидкості не визначається за формулами (5 балів):

А)○ – L_v = 10 lg v/v₀ (дБ)

Б)○ – L_v = 20 lg v/v₀ (дБ)

В)○ – L_v = 30 lg v/v₀ (дБ)

Г)○ – L_v = 40 lg v/v₀ (дБ)

Д)○ – L_v = 50 lg v/v₀ (дБ)

172. Залежно від джерела виникнення загальна вібрація підрозділяється на (3 бала):

А) – транспортну

Б) – транспортно-технологічну

В) – технологічну

Г) – побутову

Д) – атмосферну

Е) – літосферну

173. Залежно від джерела виникнення загальна вібрація не підрозділяється на (4 бала):

А)○ – транспортну

Б)○ – транспортно-технологічну

В)○ – технологічну

Г)○ – літосферну

174. Залежно від джерела виникнення загальна вібрація не підрозділяється на (4 бала):

А)○ – транспортну

Б)○ – транспортно-технологічну

В)○ – технологічну

Г)○ – атмосферну

175. Залежно від джерела виникнення загальна вібрація не підрозділяється на (4 бала):

А)○ – транспортну

Б)○ – транспортно-технологічну

В)○ – технологічну

Г)○ – побутову

176. Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи (3 бала):

А) – на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств

Б) – на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації

В) – на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, обчислювальних центрів та інших приміщень для працівників розумової праці

Г) – на робочих місцях від ручного інструменту

177. Загальну технологічну вібрацію за місцем дії не поділяють на такі типи (4 бала):

А)○ – на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств

Б)○ – на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації

В)○ – на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, обчислювальних центрів та інших приміщень для працівників розумової праці

Г)○ – на робочих місцях від ручного інструменту

178. За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від (3 бала):

А) – ручних машин або ручного механізованого інструменту

Б) – органів керування машинами та устаткуванням

В) – контрольно – вимірювальних приладів

Г) – ручних інструментів без двигунів та деталей, які обробляються

179. За джерелом виникнення локальну вібрацію не поділяють на таку, що передається від (4 бала):

А)○ – ручних машин або ручного механізованого інструменту

Б)○ – органів керування машинами та устаткуванням

В)○ – контрольно – вимірювальних приладів

Г)○ – ручних інструментів без двигунів та деталей, які обробляються

180. Постійні вібрації за часовими характеристиками, характеризуються величинами віброприскорення чи віброшвидкості, що змінюються за робочу зміну (5 балів):

А)○ – менше ніж у три рази

Б)○ – більше ніж у два рази

В)○ – менше ніж у два рази

Г)○ – більше ніж у три рази

Д)○ – в п’ять разів і більше

181. Непостійні вібрації за часовими характеристиками, характеризуються величинами віброприскорення чи віброшвидкості, що змінюються за робочу зміну (5 балів):

А)○ – не менше ніж у три рази

Б)○ – не більше ніж у два рази

В)○ – не менше ніж у два рази

Г)○ – не більше ніж у три рази

Д)○ – в п’ять разів і більше

182. Непостійні вібрації поділяються на (3 бала):

А) – коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі

Б) – періодичні з будь якою частотою дії

В) – переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається з довжиною інтервалів більше за 1 с

Г) – імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів, кожен довжиною менше ніж 1 с, при частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц

183. Непостійні вібрації не поділяються на (4 бала):

А)○ – коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі

Б)○ – періодичні з будь якою частотою дії

В)○ – переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається з довжиною інтервалів більше за 1 с

Г)○ – імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів, кожен довжиною менше ніж 1 с, при частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц

184. Дія вібрації на організм людини залежить від таких її характеристик (4 бала):

А) – інтенсивності

Б) – спектрального складу

В) – тривалості впливу

Г) – напрямку дії

Д) – вібраційного тиску

185. Дія вібрації на організм людини не залежить від таких її характеристик (5 балів):

А)○ – інтенсивності

Б)○ – спектрального складу

В)○ – тривалості впливу

Г)○ – напрямку дії

Д)○ – вібраційного тиску

186. Гігієнічна оцінка вібрації, що діє на людину у виробничих умовах здійснюється за допомогою таких методів (3 бала):

А) – частотного (спектрального) аналізу параметрів

Б) – інтегральної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються

В) – диференціальної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються

Г) – дози вібрації

187. Гігієнічна оцінка вібрації, що діє на людину у виробничих умовах не здійснюється за допомогою таких методів (4 бала):

А)○ – частотного (спектрального) аналізу параметрів

Б)○ – інтегральної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються

В)○ – диференціальної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються

Г)○ – дози вібрації

188. При … (…) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

189. При частотному (спектральному) … вібрації … , що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із середньогеометричними частотами. (2 бала)

190. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що … є … квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

191. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні … … віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

192. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення … v та … а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

193. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх … … у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

194. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в … … смуг із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

195. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні … … із заданими середньогеометричними частотами. (2 бала)

196. При частотному (спектральному) аналізі вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із заданими … … . (2 бала)

197. При частотному (спектральному) аналізі загальної вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із середньогеометричними частотами (7 балів):

А) – 1,0 Гц

Б) – 2,0 Гц

В) – 4,0 Гц

Г) – 8,0 Гц

Д) – 16,0 Гц

Е) – 31,5 Гц

Ж) – 63,0 Гц

З) – 125,0 Гц

И) – 250, Гц

198. Для якої октавної смуги зі значенням середньогеометричної частоти загальної вібрації не проводять частотного (спектрального) аналізу параметрів? (8 балів)

А)○ – 1,0 Гц

Б)○ – 2,0 Гц

В)○ – 4,0 Гц

Г)○ – 8,0 Гц

Д)○ – 16,0 Гц

Е)○ – 31,5 Гц

Ж)○ – 63,0 Гц

З)○ – 250, Гц

199. Для якої октавної смуги зі значенням середньогеометричної частоти загальної вібрації не проводять частотного (спектрального) аналізу параметрів? (8 балів)

А)○ – 1,0 Гц

Б)○ – 2,0 Гц

В)○ – 4,0 Гц

Г)○ – 8,0 Гц

Д)○ – 16,0 Гц

Е)○ – 31,5 Гц

Ж)○ – 63,0 Гц

З)○ – 125,0 Гц

200. При частотному (спектральному) аналізі локальної вібрації параметрами, що нормуються є середні квадратичні значення віброшвидкості v та віброприскорення а, або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні октавних смуг із середньогеометричними частотами (8 балів):

А) – 2,0 Гц

Б) – 4,0 Гц

В) – 8,0 Гц

Г) – 16,0 Гц

Д) – 31,5 Гц

Е) – 63,0 Гц

Ж) – 125,0 Гц

З) – 250,0 Гц

И) – 500,0 Гц

К) – 1000,0 Гц

201. Для якої октавної смуги зі значенням середньогеометричної частоти локальної вібрації не проводять частотного (спектрального) аналізу параметрів? (9 балів)

А)○ – 2,0 Гц

Б)○ – 8,0 Гц

В)○ – 16,0 Гц

Г)○ – 31,5 Гц

Д)○ – 63,0 Гц

Е)○ – 125,0 Гц

Ж)○ – 250,0 Гц

З)○ – 500,0 Гц

И)○ – 1000,0 Гц

202. Для якої октавної смуги зі значенням середньогеометричної частоти локальної вібрації не проводять частотного (спектрального) аналізу параметрів? (9 балів)

А)○ – 4,0 Гц

Б)○ – 8,0 Гц

В)○ – 16,0 Гц

Г)○ – 31,5 Гц

Д)○ – 63,0 Гц

Е)○ – 125,0 Гц

Ж)○ – 250,0 Гц

З)○ – 500,0 Гц

И)○ – 1000,0 Гц

203. При використанні … … оцінки вібрації по спектру частот параметром, що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

204. При використанні методу інтегрованої … вібрації по … частот параметром, що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

205. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру … … , що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

206. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру частот параметром, що … є … значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

207. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру частот параметром, що нормується є коректоване … … чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

208. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру частот параметром, що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи … , що … за допомогою спеціальних фільтрів, або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

209. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру частот параметром, що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою … … , або обчислюється за формулами, наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

210. При використанні методу інтегрованої оцінки вібрації по спектру частот параметром, що нормується є коректоване значення віброшвидкості чи віброприскорення, що вимірюється за допомогою спеціальних фільтрів, або … за … , наведеними в ДСН 3.3.6.039-99. (2 бала)

211. При … … вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

212. При дії непостійної … (… імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

213. При дії непостійної вібрації (крім … ) … , що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

214. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що … , є … навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

215. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне … (… вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

216. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза … , … коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

217. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний … … ), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

218. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), … … протягом зміни та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

219. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником … … та зафіксоване спеціальним приладом. (2 бала)

220. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та … … приладом. (2 бала)

221. При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (доза вібрації, еквівалентний коректований рівень), одержане робітником протягом зміни та зафіксоване … … . (2 бала)

222. При дії імпульсної вібрації з піковим рівнем віброприскорення від 120 до 160 дБ, параметром що нормується є (4 бала):

А)○ – кількість вібраційних імпульсів за зміну (годину)

Б)○ – вібраційне навантаження

В)○ – коректоване значення віброшвидкості

Г)○ – коректоване значення віброприскорення

223. При дії імпульсної вібрації з піковим рівнем віброприскорення від 120 до 160 дБ, до параметру що нормується не відносяться (3 бала):

А) – кількість вібраційних імпульсів за зміну (годину)

Б) – вібраційне навантаження

В) – коректоване значення віброшвидкості

Г) – коректоване значення віброприскорення

224. Гігієнічні норми вібрації, що діє на людину у виробничих умовах встановлені для тривалості (5 балів):

А)○ – 240 хв. (4 год.)

Б)○ – 300 хв. (5 год.)

В)○ – 360 хв. (6 год.)

Г)○ – 420 хв. (7 год.)

Д)○ – 480 хв. (8 год.)

225. Колективні заходи та засоби віброзахисту поділяються за напрямами (4 бала):

А) – зниження вібрації в джерелі її виникнення

Б) – зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела

В) – організаційно – технічні заходи

Г) – лікувально – профілактичні заходи

Д) – соціально – психологічні заходи

226. Колективні заходи та засоби віброзахисту не поділяються за напрямами (5 балів):

А)○ – зниження вібрації в джерелі її виникнення

Б)○ – зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела

В)○ – організаційно – технічні заходи

Г)○ – лікувально – профілактичні заходи

Д)○ – соціально – психологічні заходи

227. Зменшення вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом (4 бала):

А) – застосуванням засобів індивідуального захисту працюючих від вібрації

Б) – застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи знижують дію динамічних сил

В) – статичного та динамічного зрівноважування механізмів та об’єктів, що обертаються

Г) – недопущенням резонансних режимів роботи устаткування

Д)– раціональним вибором маси та жорсткості коливальної системи або змушувальної сили

228. Зменшення вібрації в джерелі її виникнення не досягається шляхом (5 балів):

А)○ – застосуванням засобів індивідуального захисту працюючих від вібрації

Б)○ – застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи знижують дію динамічних сил

В)○ – статичного та динамічного зрівноважування механізмів та об’єктів, що обертаються

Г)○ – недопущенням резонансних режимів роботи устаткування

Д)○ – раціональним вибором маси та жорсткості коливальної системи

229. При контакті працюючих з віброоб’єктом для зменшення вібрації на шляху її поширення застосовують (3 бала):

А) – дистанційне керування

Б) – вібропоглинання

В) – віброгасіння

Г) – віброізоляція

Д) – захисне огородження

230. При контакті працюючих з віброоб’єктом для зменшення вібрації на шляху її поширення не застосовують (4 бала):

А)○ – вібропоглинання

Б)○ – віброгасіння

В)○ – віброізоляція

Г)○ – захисне огородження

231. При контакті працюючих з віброоб’єктом для зменшення вібрації на шляху її поширення не застосовують (4 бала):

А)○ – дистанційне керування

Б)○ – вібропоглинання

В)○ – віброгасіння

Г)○ – віброізоляція

232. Контакту працівника з віброб’єктом можна уникнути шляхом використання (3 бала):

А) – вібропоглинання

Б) – дистанційне керування

В) – віброгасіння

Г) – автоматичний контроль та сигналізація

Д) – віброізоляція

Е) – захисне огородження

233. Контакту працівника з віброб’єктом не можна уникнути шляхом використання (4 бала):

А)○ – вібропоглинання

Б)○ – дистанційне керування

В)○ – автоматичний контроль та сигналізація

Г)○ – захисне огородження

234. Контакту працівника з віброб’єктом не можна уникнути шляхом використання (4 бала):

А)○ – дистанційне керування

Б)○ – віброгасіння

В)○ – автоматичний контроль та сигналізація

Г)○ – захисне огородження

235. Контакту працівника з віброб’єктом не можна уникнути шляхом використання (4 бала):

А)○ – дистанційне керування

Б)○ – автоматичний контроль та сигналізація

В)○ – віброізоляція

Г)○ – захисне огородження

236. … прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. (1 бал)

237. Шумом … … звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. (2 бала)

238. Шумом прийнято вважати … , які … впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. (2 бала)

239. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно … на … людини, заважають його роботі та відпочинку. (2 бала)

240. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм … , … його роботі та відпочинку. (2 бала)

241. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його … та … . (2 бала)

242. Звук, як … … , являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). (2 бала)

243. … , як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). (1 бал)

244. Звук, як фізичне явище, являє собою … … , що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). (2 бала)

245. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що … … у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). (2 бала)

246. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у … … (газоподібному, рідинному чи твердому). (2 бала)

247. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (… , … чи … ). (3 бала)

248. Звук, а значить і шум характеризуються наступними параметрами (4 бала):

А) – швидкістю

Б) – частотою коливань

В) – звуковим тиском

Г) – інтенсивністю

Д) – амплітудою коливань

Е) – прискоренням

249. Звук, а значить і шум не характеризуються наступними параметрами (5 балів):

А)○ – швидкістю звуку

Б)○ – частотою коливань

В)○ – звуковим тиском

Г)○ – інтенсивністю

Д)○ – прискоренням

250. Звук, а значить і шум не характеризуються наступними параметрами (5 балів):

А)○ – швидкістю звуку

Б)○ – частотою коливань

В)○ – звуковим тиском

Г)○ – інтенсивністю

Д)○ – амплітудою коливань

251. Інтенсивність шуму (звуку) вимірюється в одиницях (4 бала):

А)○ – м / с

Б)○ – Гц

В)○ – Па

Г)○ – Вт / м²

252. Інтенсивність шуму (звуку) не вимірюється в одиницях (4 бала):

А) – м / с

Б) – Гц

В) – Па

Г) – Вт / м²

253. Звуковий тиск вимірюється в одиницях (4 бала):

А)○ – м / с

Б)○ – Гц

В)○ – Па

Г)○ – Вт / м²

254. Звуковий тиск не вимірюється в одиницях (4 бала):

А) – м / с

Б) – Гц

В) – Па

Г) – Вт / м²

255. При нормальних атмосферних умовах (Т = 293 К, Р = 1034 ГПа) швидкість звуку в повітрі дорівнює (5 балів):

А)○ – 244 м/с

Б)○ – 344 м/с

В)○ – 444 м/с

Г)○ – 254 м/с

Д)○ – 354 м/с

256. За частотою звукові (акустичні) коливання поділяються на діапазони (3 бала):

А) – інфразвук

Б) – звукові

В) – ультразвук

Г) – гіперзвук

257. За частотою звукові (акустичні) коливання не поділяються на діапазони (4 бала):

А)○ – інфразвук

Б)○ – звукові

В)○ – ультразвук

Г)○ – гіперзвук

258. Приведіть до відповідності класифікацію звукових коливань з діапазоном частот (3 бала):

А) інфразвук 1) менше 20 Гц

Б) звукові 2) 20 – 20000 Гц

В) ультразвук 3) більше 20000 Гц

259. При ведіть до відповідності частоти звукових коливань з назвою діапазонів (3 бала):

А) низькочастотний 1) до 400 Гц

Б) середньочастотний 2) 400 – 1000 Гц

В) високочастотний 3) більше 1000 Гц

260. Інфразвук характеризується діапазоном частот коливання (3 бала):

А)○ – менше 20 Гц

Б)○ – 400 – 20000 Гц

В)○ – більше 20000 Гц

261. Звук, що сприймається органом слуху людини, характеризується діапазоном частот коливання (3 бала):

А)○ – менше 20 Гц

Б)○ – 20 – 20000 Гц

В)○ – більше 20000 Гц

262. Ультразвук характеризується діапазоном частот коливання (3 бала):

А)○ – менше 20 Гц

Б)○ – 400 – 1000 Гц

В)○ – більше 20000 Гц

263. … … атмосферним тиском і значенням повного тиску в даній точці звукового поля прийнято називати звуковим тиском. (2 бала)

264. Різницю між … … і значенням повного тиску в даній точці звукового поля прийнято називати звуковим тиском. (2 бала)

265. Різницю між атмосферним тиском і … … тиску в даній точці звукового поля прийнято називати звуковим тиском. (2 бала)

266. Різницю між атмосферним тиском і значенням повного … в … точці звукового поля прийнято називати звуковим тиском. (2 бала)

267. Різницю між атмосферним тиском і значенням повного тиску в даній … … поля прийнято називати звуковим тиском. (2 бала)

268. Різницю між атмосферним тиском і значенням повного тиску в даній точці звукового … … називати звуковим тиском. (2 бала)

269. Різницю між атмосферним тиском і значенням повного тиску в даній точці звукового поля прийнято називати … … . (2 бала)

270. Співвідношення між інтенсивністю звуку І та звуковим тиском р має наступний вигляд (ρ – густина середовища; с – швидкість звуку у середовищі) (5 балів):

А)○ – І = р² ∙ (ρс)

Б)○ – І = р² / (ρс)

В)○ – І = р² + (ρс)

Г)○ – І = р² - (ρс)

Д)○ – І = р / (ρс)²

271. Які формули не визначають співвідношення між інтенсивністю звуку І та звуковим тиском р (ρ – густина середовища; с – швидкість звуку у середовищі) (4 бала):

А) – І = р² ∙ (ρс)

Б) – І = р² / (ρс)

В) – І = р² + (ρс)

Г) – І = р² - (ρс)

Д) – І = р / (ρс)²

272. … … звукового тиску та інтенсивності звуку, які сприймаються органом слуху людини як звук називаються порогом чутності. (2 бала)

273. Мінімальні значення … … та інтенсивності звуку, які сприймаються органом слуху людини як звук називаються порогом чутності. (2 бала)

274. Мінімальні значення звукового тиску та … … , які сприймаються органом слуху людини як звук називаються порогом чутності. (2 бала)

275. Мінімальні значення звукового тиску та інтенсивності звуку, які … … слуху людини як звук називаються порогом чутності. (2 бала)

276. Мінімальні значення звукового тиску та інтенсивності звуку, які сприймаються органом … … як звук називаються порогом чутності. (2 бала)

277. Мінімальні значення звукового тиску та інтенсивності звуку, які сприймаються органом слуху людини як … … порогом чутності. (2 бала)

278. Мінімальні значення звукового тиску та інтенсивності звуку, які сприймаються органом слуху людини як звук називаються … … . (2 бала)

279. Яка частота звуку прийнята за базову в акустиці? (5 балів)

А)○ – 50 Гц

Б)○ – 100 Гц

В)○ – 500 Гц

Г)○ – 1000 Гц

Д)○ – 2000 Гц

280. При звуковій частоті 1000 Гц, яка прийнята базовою в акустиці, поріг чутності має наступне значення (5 балів):

А)○ – р₀ = 2 · 10^-5 Н/м²

Б)○ – р₀ = 1 · 10^-5 Н/м²

В)○ – р₀ = 2 · 10^-4 Н/м²

Г)○ – р₀ = 1 · 10^-4 Н/м²

Д)○ – р₀ = 2 · 10^-3 Н/м²

281. При звуковій частоті 1000 Гц, яка прийнята базовою в акустиці, поріг чутності має наступне значення (5 балів):

А)○ – І₀ = 10^-10 Вт/м²

Б)○ – І₀ = 10^-11 Вт/м²

В)○ – І₀ = 10^-12 Вт/м²

Г)○ – І₀ = 10^-13 Вт/м²

Д)○ – І₀ = 10^-14 Вт/м²

282. … … та інтенсивність звуку, при яких починають виникати больові відчуття в органі слуху людини називають порогом больового відчуття. (2 бала)

283. Звуковий тиск та … … , при яких починають виникати больові відчуття в органі слуху людини називають порогом больового відчуття. (2 бала)

284. Звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких … … больові відчуття в органі слуху людини називають порогом больового відчуття. (2 бала)

285. Звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких починають виникати … … в органі слуху людини називають порогом больового відчуття. (2 бала)

286. Звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких починають виникати больові відчуття в … … людини називають порогом больового відчуття. (2 бала)

287. Звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких починають виникати больові відчуття в органі слуху … називають … больового відчуття. (2 бала)

288. Звуковий тиск та інтенсивність звуку, при яких починають виникати больові відчуття в органі слуху людини називають порогом … … . (2 бала)

289. Рівень звукового тиску, що відповідає порогу больового відчуття становить (5 балів):

А)○ – р_б = 10 Н/м²

Б)○ – р_б = 20 Н/м²

В)○ – р_б = 30 Н/м²

Г)○ – р_б = 40 Н/м²

Д)○ – р_б = 50 Н/м²

290. Інтенсивність звуку, що відповідає порогу больового відчуття становить (5 балів):

А)○ – І_б = 0,5 Вт/м²

Б)○ – І_б = 0,7 Вт/м²

В)○ – І_б = 1,0 Вт/м²

Г)○ – І_б = 1,2 Вт/м²

Д)○ – І_б = 1,5 Вт/м²

291. Рівні інтенсивності звуку та звукового тиску (Б) визначаються за формулою (5 балів):

А)○ – L = lg (I · I₀) = 2 lg (p · p₀)

Б)○ – L = lg (I / I₀) = lg (p / p₀)

В)○ – L = lg (I / I₀) = 2 lg (p / p₀)

Г)○ – L = lg (I + I₀) = 2 lg (p / p₀)

Д)○ – L = lg (I / I₀) = 4 lg (p / p₀)

292. Рівні інтенсивності звуку та звукового тиску (Б) не визначаються за формулою (4 бала):

А) – L = lg (I · I₀) = 2 lg (p · p₀)

Б) – L = lg (I / I₀) = lg (p / p₀)

В) – L = lg (I / I₀) = 2 lg (p / p₀)

Г) – L = lg (I + I₀) = 2 lg (p / p₀)

Д) – L = lg (I / I₀) = 4 lg (p / p₀)

293. Рівні інтенсивності звуку та звукового тиску в децибелах визначаються за формулою (5 балів):

А)○ – L = 10 lg (I · I₀) = 20 lg (p · p₀)

Б)○ – L = 10 lg (I / I₀) = lg (p / p₀)

В)○ – L = 10 lg (I / I₀) = 20 lg (p / p₀)

Г)○ – L = 10 lg (I + I₀) = 20 lg (p / p₀)

Д)○ – L = 20 lg (I / I₀) = 40 lg (p / p₀)

294. Рівні інтенсивності звуку та звукового тиску в децибелах не визначаються за формулою (4 бала):

А) – L = 10 lg (I · I₀) = 20 lg (p · p₀)

Б) – L = 10 lg (I / I₀) = lg (p / p₀)

В) – L = 10 lg (I / I₀) = 20 lg (p / p₀)

Г) – L = 10 lg (I + I₀) = 20 lg (p / p₀)

Д) – L = 20 lg (I / I₀) = 40 lg (p / p₀)

295. Якщо в приміщенні знаходяться п джерел з рівнем шуму кожного L, то сумарний рівень L_Σ у рівновіддаленій від джерел точці приміщення становить (5 балів):

А)○ – L_Σ = L + n lg n

Б)○ – L_Σ = L + 10 lg n

В)○ – L_Σ = L - 10 lg n

Г)○ – L_Σ = L / 10 lg n

Д)○ – L_Σ = L · 10 lg n

296. Орган слуху людини спроможний розрізняти зміни рівня звуку (5 бала):

А)○ – 0,01 дБ

Б)○ – 0,1 дБ

В)○ – 1,0 дБ

Г)○ – 10 дБ

Д)○ – 100 дБ

297. Ступінь шкідливого та небезпечного впливу шуму на організм людини, в основному, залежить від (4 бала):

А) – рівня

Б) – характеру

В) – тривалості впливу

Г) – характеру джерела

Д) – індивідуальних особливостей людини

298. Ступінь шкідливого та небезпечного впливу шуму на організм людини, в основному, не залежить від (5 балів):

А)○ – рівня

Б)○ – характеру

В)○ – тривалості впливу

Г)○ – характеру джерела

Д)○ – індивідуальних особливостей людини

299. За даними медичного нагляду дія шуму може спричинити наступні захворювання (5 балів):

А) – нервові хвороби

Б) – серцево-судинні захворювання

В) – виразкову хворобу

Г) – порушення обмінних процесів

Д) – порушення функціонування органів слуху

Е) – захворювання шкіри

Ж) – захворювання суглобо-рушійного апарату

300. За даними медичного нагляду дія шуму не може спричинити наступні захворювання (6 балів):

А)○ – нервові хвороби

Б)○ – серцево-судинні захворювання

В)○ – виразкову хворобу

Г)○ – порушення обмінних процесів

Д)○ – порушення функціонування органів слуху

Е)○ – захворювання шкіри

301. За даними медичного нагляду дія шуму не може спричинити наступні захворювання (6 балів):

А)○ – нервові хвороби

Б)○ – серцево-судинні захворювання

В)○ – виразкову хворобу

Г)○ – порушення обмінних процесів

Д)○ – порушення функціонування органів слуху

Е)○ – захворювання суглобо-рушійного апарату

302. Дія шуму якого рівня, зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності? (5 балів)

А)○ – до 50 дБА

Б)○ – 50 – 60 дБА

В)○ – 65 – 90 дБА

Г)○ – 91 – 119 дБА

Д)○ – 120 дБА і вище

303. Дія шуму якого рівня, зазвичай, викликає психологічний вплив, що проявляється у погіршенні розумової діяльності, послаблені уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації у людини в процесі її трудової діяльності? (5 балів)

А)○ – до 50 дБА

Б)○ – 50 – 60 дБА

В)○ – 65 – 90 дБА

Г)○ – 91 – 119 дБА

Д)○ – 120 дБА і вище

304. Дія шуму якого рівня, зазвичай, викликає учащання пульсу, підвищення тиску крові, звуження судин у людини в процесі її трудової діяльності? (5 балів)

А)○ – до 50 дБА

Б)○ – 50 – 60 дБА

В)○ – 65 – 90 дБА

Г)○ – 91 – 119 дБА

Д)○ – 120 дБА і вище

305. Дія шуму якого рівня, зазвичай, призводе до функціональних порушень в органах та системах організму людини, з’являється відчуття нудоти, головний біль, шум в вухах в процесі її трудової діяльності? (5 балів)

А)○ – до 50 дБА

Б)○ – 50 – 60 дБА

В)○ – 65 – 90 дБА

Г)○ – 91 – 119 дБА

Д)○ – 120 дБА і вище

306. Дія шуму якого рівня, зазвичай, здійснює механічний вплив на орган слуху, що проявляється у порушенні зв’язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перепонки у людини в процесі її трудової діяльності? (5 балів)

А)○ – до 50 дБА

Б)○ – 50 – 60 дБА

В)○ – 65 – 90 дБА

Г)○ – 91 – 119 дБА

Д)○ – 120 дБА і вище

307. Непостійні шуми за часовими характеристиками поділяються на (3 бала):

А) – синусоідальні, рівень шуму яких змінюється за синусоідальним законом

Б) – мінливі, рівень шуму яких безперервно змінюються в часі більш ніж на 5 дБА

В) – переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчато на 5 дБА і більше, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше

Г) – імпульсні, які складаються з одно або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менше ніж на 7 дБА

308. Непостійні шуми за часовими характеристиками не поділяються на (4 бала):

А)○ – синусоідальні, рівень шуму яких змінюється за синусоідальним законом

Б)○ – мінливі, рівень шуму яких безперервно змінюються в часі більш ніж на 5 дБА

В)○ – переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчато на 5 дБА і більше, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше

Г)○ – імпульсні, які складаються з одно або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менше ніж на 7 дБА

309. Як зветься шум, що характеризується неперервними змінами у часі більш ніж на 5 дБА? (4 бала)

А)○ – синусоідальний

Б)○ – мінливий

В)○ – переривчастий

Г)○ – імпульсний

310. Як зветься шум, що змінюється ступінчато на 5 дБА і більше з довжиною інтервалів, під час яких рівень залишається сталим 1 с і більше? (4 бала)

А)○ – синусоідальний

Б)○ – мінливий

В)○ – переривчастий

Г)○ – імпульсний

311. Як зветься шум, що складається з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менше ніж на 7 дБА? (4 бала)

А)○ – синусоідальний

Б)○ – мінливий

В)○ – переривчастий

Г)○ – імпульсний

312. Нормування шуму проводиться наступними методами (2 бала):

А) – нормування за граничним спектром шуму

Б) – нормування за граничною тональністю

В) – нормування рівня звуку в дБА

Г) – нормування за частотою коливань звукової хвилі

313. Нормування шуму не проводиться наступними методами (3 бала):

А)○ – нормування за граничним спектром шуму

Б)○ – нормування рівня звуку в дБА

В)○ – нормування за частотою коливань звукової хвилі

314. Нормування шуму не проводиться наступними методами (3 бала):

А)○ – нормування за граничним спектром шуму

Б)○ – нормування за граничною тональністю

В)○ – нормування рівня звуку в дБА

315. … … частот (октава) – діапазон частот, у якому верхня гранична частота f_в вдвічі більша за нижню граничну частоту f_н. (2 бала)

316. Октавна смуга … (…) – діапазон частот, у якому верхня гранична частота f_в вдвічі більша за нижню граничну частоту f_н. (2 бала)

317. Октавна смуга частот (октава) – … … , у якому верхня гранична частота f_в вдвічі більша за нижню граничну частоту f_н. (2 бала)

318. Октавна смуга частот (октава) – діапазон частот, у якому … … частота f_в вдвічі більша за нижню граничну частоту f_н. (2 бала)

319. Октавна смуга частот (октава) – діапазон частот, у якому верхня гранична … f_в … більша за нижню граничну частоту f_н. (2 бала)

320. Октавна смуга частот (октава) – діапазон частот, у якому верхня гранична частота f_в вдвічі … за … граничну частоту f_н. (2 бала)

321. Октавна смуга частот (октава) – діапазон частот, у якому верхня гранична частота f_в вдвічі більша за нижню … … f_н. (2 бала)

322. Середньогеометричне значення частоти октави визначається за формулою (5 балів):

А)○ –

Б)○ –

В)○ –

Г)○ –

Д)○ –

323. До засобів індивідуального захисту від шуму відносяться (3 бала):

А) – навушники

Б) – протишумові вкладки

В) – шумозаглушувальні шоломи

Г) – використання джерел шуму зі зворотним направленням дії

324. До засобів індивідуального захисту від шуму не відносяться (4 бала):

А)○ – навушники

Б)○ – протишумові вкладки

В)○ – шумозаглушувальні шоломи

Г)○ – використання джерел шуму зі зворотним направленням дії

325. Засоби колективного захисту від шуму поділяються за такими напрямками (4 бала):

А) – зменшення шуму в самому джерелі

Б) – зменшення шуму на шляху його поширення

В) – соціально-психологічні заходи

Г) – організаційно – технічні заходи

Д) – лікувально – профілактичні заходи

326. Засоби колективного захисту від шуму не поділяються за такими напрямками (5 балів):

А)○ – зменшення шуму в самому джерелі

Б)○ – зменшення шуму на шляху його поширення

В)○ – соціально-психологічні заходи

Г)○ – організаційно – технічні заходи

Д)○ – лікувально – профілактичні заходи

327. До архітектурно-планувальних засобів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, відносяться (5 балів):

А) – раціональне розміщення будівель та споруд на території підприємства

Б) – раціональне розміщення технологічного устаткування

В) – раціональне розміщення робочих місць

Г) – раціональне акустичне розміщення зон і режимів руху транспортних засобів та потоків

Д) – створення шумозахисних зон

Е) – використання глушників шуму

328. До архітектурно-планувальних засобів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, не відносяться (6 балів):

А)○ – раціональне розміщення будівель та споруд на території підприємства

Б)○ – раціональне розміщення технологічного устаткування

В)○ – раціональне розміщення робочих місць

Г)○ – раціональне акустичне розміщення зон і режимів руху транспортних засобів та потоків

Д)○ – створення шумозахисних зон

Е)○ – використання глушників шуму

329. До акустичних засобів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, відносяться (5 балів):

А) – створення шумозахисних зон

Б) – засоби звукоізоляції

В) – засоби звукопоглинання

Г) – засоби віброізоляції

Д) – засоби демпфірування

Е) – глушники шуму

330. До акустичних засобів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, не відносяться (6 балів):

А)○ – створення шумозахисних зон

Б)○ – засоби звукоізоляції

В)○ – засоби звукопоглинання

Г)○ – засоби віброізоляції

Д)○ – засоби демпфірування

Е)○ – глушники шуму

331. Зменшення шуму у джерелі утворення досягається (7 балів):

А) – удосконаленням кінематичних схем та конструкцій устаткування

Б) – проведенням статичного та динамічного зрівноваження і балансування

В) – виготовленням деталей, що співударяються та корпусних деталей з неметалевих матеріалів

Г) – чергуванням металевих та неметалевих деталей

Д) – підвищенням точності виготовлення деталей та якості складання вузлів устаткування

Е) – зменшенням зазорів та припусків у з’єднаннях

Ж) – застосуванням мащення деталей, що труться

З) – використанням в устаткуванні генераторів звукових коливань зі зворотним напрямом поширення шуму

332. Зменшення шуму у джерелі утворення не досягається (8 балів):

А)○ – удосконаленням кінематичних схем та конструкцій устаткування

Б)○ – проведенням статичного та динамічного зрівноваження і балансування

В)○ – виготовленням деталей, що співударяються та корпусних деталей з неметалевих матеріалів

Г)○ – чергуванням металевих та неметалевих деталей

Д)○ – підвищенням точності виготовлення деталей та якості складання вузлів устаткування

Е)○ – зменшенням зазорів та припусків у з’єднаннях

Ж)○ – застосуванням мащення деталей, що труться

З)○ – використанням в устаткуванні генераторів звукових коливань зі зворотним напрямом поширення шуму

333. … – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. (1 бал)

334. Інфразвук – це … в … середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. (2 бала)

335. Інфразвук – це коливання в пружному … , що … однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. (2 бала)

336. Інфразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають … з … фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. (2 бала)

337. Інфразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом … … , але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. (2 бала)

338. Інфразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але … з … меншою за 20 Гц. (2 бала)

339. Інфразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою … за … Гц. (2 бала)

340. Несприятливий вплив інфразвуку на організм людини залежить від:

А) – кліматичних умов

Б) – рівня звукового тиску

В) – тривалості впливу

Г) – діапазону частот

341. Несприятливий вплив інфразвуку на організм людини не залежить від (4 бала):

А)○ – кліматичних умов

Б)○ – рівня звукового тиску

В)○ – тривалості впливу

Г)○ – діапазону частот

342. Допустимі рівні інфразвуку в октавних смугах з середньогеометричними частотами 2 Гц, 4 Гц, 8 Гц, 16 Гц становлять (5 балів):

А)○ – 100 дБ

Б)○ – 102 дБ

В)○ – 105 дБ

Г)○ – 107 дБ

Д)○ – 110 дБ

343. Внаслідок негативної дії на організм людини ультразвук може викликати (4 бала):

А) – головний біль

Б) – загальну втому

В) – розлад серцево-судинної системи

Г) – розлад шлунково-кишкового тракту

Д) – розлад нервової системи

344. Внаслідок негативної дії на організм людини ультразвук не може викликати (5 балів):

А)○ – головний біль

Б)○ – загальну втому

В)○ – розлад серцево-судинної системи

Г)○ – розлад шлунково-кишкового тракту

Д)○ – розлад нервової системи

345. … – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 ·10⁴ до 1,0 ·10⁹ Гц. (1 бал)

346. Ультразвук – це … в … середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 ·10⁴ до 1,0 ·10⁹ Гц. (2 бала)

347. Ультразвук – це коливання в пружному … , що … однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 ·10⁴ до 1,0 ·10⁹ Гц. (2 бала)

348. Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають … з … фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 ·10⁴ до 1,0 ·10⁹ Гц. (2 бала)

349. Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом … … , але поширюються з частотою від 1,2 ·10⁴ до 1,0 ·10⁹ Гц. (2 бала)

350. Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але … з … від 12 кГц до 1000 МГц. (2 бала)

351. Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від … кГц до … МГц. (2 бала)

352. Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються) з частотою від 12 … до 1000 … .(2 бала)