Заходи та засоби захисту від шуму

Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колективні та індивідуальні.

До засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від шуму належать навушники, протишумові вкладки, шумозаглушувальні шоломи

Засоби колективного захисту від шуму поділяються за такими напрямками:

– зменшення шуму в самому джерелі;

– зменшення шуму на шляху його поширення;

– організаційно-технічні заходи;

– лікувально-профілактичні заходи.

Засоби та заходи колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення підрозділяються на архітектурно-планувальні та акустичні (рис. 4.4.).

Зменшення шуму у самому джерелі – найбільш радикальний засіб боротьби з шумом, що створюється устаткуванням. Це досягається за допомогою наступних заходів та засобів:

• удоскона­лення кінематичних схем та конструкцій устаткування;

• проведення статичного та динамічного зрівноважування і балансування; виготовлення деталей, що співударяються та корпусних деталей з неметалевих матеріалів (пластмас, текстоліту, гуми);

• чергування металевих та неметалевих деталей; підвищення точності виготовлення деталей та якості складання вузлів і устаткування;

• зменшення зазорів у з'єднаннях шляхом зменшення припусків; застосування мащення деталей, що труться і т. п.

Інфразвук

Інфразвук — це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц.

Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона співпадає з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.

Допустимі рівні інфразвуку наведені в табл. 4.1.

Рис. 4.4. Класифікація засобів та заходів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення

Таблиця 4.1

Допустимі рівні інфразвуку

Допустимі рівні звукового тиску в дБ у октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц				Загальний рівень звукового тиску, дБлін
2	4	8	16	110
105	105	105	105

Ультразвук

Ультразвук так само як і інфразвук орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль голови, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

Ультразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2·10⁴ до 1,0·10⁹ Гц (12 кГц до 1000 МГц).

Основна література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2005. - 349 с.

2. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введен 01.07.84.

3. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Введен 01.07.91.

4. ГОСТ 24940-96 Методы измерения освещенности.

5. ГОСТ ССБТ 12.1.001-89 Ультразвук. Общие требования безопасности.

6. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

7. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрацій.

8. СНиП ІІ-4-79 Строительные норми и правила. Часть ІІ. Нормы проектирования. Глава 4. Естественное и искусственное освещение.

9. СНиП 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат, 1992. - 86 с.