
- •Охорона праці
- •4.1. Мета і завдання охорони праці
- •4.2. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •4.3. Основи електробезпеки
- •4.3.1. Промислова електрика
- •4.3.2. Вплив електричного струму на організм людини
- •4.3.3. Електричні травми і їх види
- •4.3.4. Фактори, які впливають на ступінь ураженя струмом людини
- •4.3.5. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •4.3.6. Класифікація виробничих приміщень за ступенем електробезпеки
- •4.3.7. Допуск до роботи з електрикою
- •4.3.8. Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках
- •4.3.9. Індивідуальні засоби захисту в електроустановах
- •4.4. Основи пожежної безпеки
- •4.4.1. Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •4.4.2. Вогнегасні речовини та матеріали
- •4.4.3. Засоби пожежогасіння
- •4.5. Надання першої допомоги потерпілим
4.3.4. Фактори, які впливають на ступінь ураженя струмом людини
Ураження електричним струмом характеризується різноманітними факторами. Вони поділяються на групи:
електричного характеру;
неелектричного характеру;
Фактори електричного характеру:
Сила струму. Виділять такі значення порогових значень сили струму:
пороговий відчутний струм – з’являються відчутні пощіпування. Для змінного струму(50Гц) – 0.6-1.5mA, для постійного струму – 5-7mA;
пороговий невідпускаючий струм – незупинне спазматичне скорочення м’язів. Для змінного струму(50Гц) – 10-15mA, для постійного струму – 50-80mA;
пороговий фібриляційний струм – фібриляція серця і зупинка дихання. Для змінного струму(50Гц) – 100mA, для постійного струму – 300mA
Опір тіла. Цей показник індивідуальний для кожної людини, значення. Різні органи і тканини мають різні значення опору. Найбільший опір має шкіра людини.
Частота. Небезпечною для організму людини є частота 20-200Гц. З зростанням частоти небезпека ураження зменшується. Після 450-500кГц залишається лише небезпека опіку.
Характер струму.Струм буває змінним і постійним. Постійний струм безпечніший, при значеннях напруги до 300В, при напрузі більшій за 300В змінний струм являється безпечнішим.
Фактори неелектричного характеру:
Тривалість дії електричного струму – чим довший час дії електричного струму, тим важчими будуть наслідки;
Площа контакту: - зі збільшенням площі контакту зростає негативний вплив;
Шлях проходження струму – найнебезпечніші напрями проходження електричного струм: “рука-рука”, “рука-нога”;
Стан навколишнього середовища: з зниженням температури і підвищенням вологості ймовірність ураження струмом зростає.
4.3.5. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів:
звільнення потерпілого від дії струму;
надання йому першої допомоги.
При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи:
вимикати напругу рубильником або вимикачем;
забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі вцілому.
Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також стежити за тим, щоб не доторкнутись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою. Також слід використовувати діелектричні засоби захисті. При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги.
Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий.
4.3.6. Класифікація виробничих приміщень за ступенем електробезпеки
Виробничі примiщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом подiляють на три категорiї:
1) Примiщення без пiдвищеної небезпеки характеризуються нормальною вологiстю та вiдсутнiстю пилу, наявнiстю неструмопровiдної (iзольованої) пiдлоги. В них вiдсутнi ознаки двох iнших класiв. У бiльшостi випадків до примiщень без пiдвищеної небезпезпеки вiдносять кабiнети, зали, ЕОЦ, лабораторiї, приладні дiлянки машинобудiвних заводiв.
2) Примiщення з пiдвищеною небезпекою має одну з наступних ознак: пiдвищена температура (температура повiтря тривалий час перевищує 35 ºС або короткочасно перевищує 40 ºС незалежно вiд пори року i рiзноманiтних теплових випромiнювань); пiдвищена (бiльше 75 %) вiдносна вологiсть повiтря; струмопровiдна пiдлога (металева, земляна, залiзобетонна, цегляна тощо); можливість одночасного доторкання людини до металоконструкцiї будiвлi, яка не має сполучення з землею, та технологiчного апарата або механiзмiв, з одного боку, i до металевих корпусiв електрообладнання – з другого. До цiєї групи примiщень вiдносять складські неопалюванi примiщення, механiчнi цехи та дiлянки з нормальною температурою, вологiстю, без видiлення пилу, але зi струмопровiдною пiдлогою.
3) Примiщення особливо небезпечнi, якi характеризують наявністю однієї з наступних ознак: особлива сирiсть (вiдносна вологiсть повiтря близька до 100 %, стеля, стiни, пiдлога та предмети в примiщеннi покриті вологою); хiмiчно активне середовище (примiщення, в яких постiйно або тривало знаходяться пари або утворюються вiдкладення, що дiють руйнівно на iзоляцiю та струмопровідні частини електрообладнання); одночасна наявність двох або бiльше умов пiдвищеної небезпеки. Внутрiшнi або зовнiшнi електроустановки, якi експлуатуються на вiдкритому повiтрi або пiд навiсом прирiвнюються до електроустановок в особливо небезпечних примiщеннях.